WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Макроекономічна рівновага - Реферат

Макроекономічна рівновага - Реферат

споживача і залежно від рівня споживання (покупки) того чи іншого виду товару може бути описана неперервними частковими похідними функції корисності:
(- rki = dui / dxki), де (k = 1,2…m, i = 1,2…n).
Вводиться, таким чином, нова величина - rki - гранична цінність (корисність) того чи іншого товару для того чи іншого контрагента (споживача) ринкової угоди.
В зв`язку з цим один із товарів зручно взяти як базовий товар за еквівалентний, а його відносну ціну - як ціннісну (вартісну) одиницю. Тобто, один з товарів вибираємо за масштаб цін івикористовуємо для виміру цінності (корисності) інших товарів з ряду k1 (rmi).
За такий товар приймаємо m-ий товар (за еквівалент) і його відносну ціну Pm беремо рівною 1.
Визначимо відносні ціни решти товарів:
Pk = rki / rmi (k = 1,2,…,m-1),
де rki - гранична корисність товарів із ряду k = 1,2,…,m-1;
rmi - гранична корисність товару m, взятого за еквівалент;
Pk - відносна ринкова ціна k-го виду товарів.
Однією з основних умов досягнення ринкової рівноваги в моделі обміну Л.Вальраса є вирівнювання відносних цін в результаті ринкових угод і вибір відповідних граничних цінностей rki по кожному виду товару між всіма n контрагентами-споживачами відносних цін.
В подальшому аналізі Л.Вальрас припускає, що в процесі обміну сукупна придбана ринкова цінність товарів (в ході угод кожним і-им споживачем) визначається як:
- ринкова ціна придбаних товарів,
а ринкова цінність початкового запасу товарів, якою володів той же самий контрагент до укладання угоди визначається як:
- ринкова ціна проданих товарів.
Фактично ця цінність початкового запасу товарів передається в обмін іншим покупцям на куповані товари. Отже, повинна виконуватись рівність, яка виступає як умова еквівалентності обміну:
, (i = 1,2,…,n)
На кінець, як ми знаємо, при обміні важливим є рівність попиту і пропозиції:
Dk = Sk, або в розгорнутому вигляді:
.
Таким чином, рівновага в сфері обміну за моделлю Л.Вальраса описується такими рівняннями:
1.
Pk = rki / rmi , де k = 1,2,…,m-1, і = 1,2,...,n
Показує встановлення відносної ціни товарів k-го роду при виборі товару m за еквівалент;
2.
, i = 1,2,…,n
Показує, що обсяг покупок на ринку дорівнює обсягу початкового запасу товару k-го виду, який пропонується до обміну (з врахуванням цін Pk);
3.
, де k = 1,2,...,m, x 0.
Показує рівність між величиною сукупного попиту всіх споживачів (контрагентів) на товару k-го виду і величиною сукупної пропозиції по товарах k-го виду, яка формується всіма ринковими контрагентами.
Виходячи з цих рівнянь можна визначити рівноважні значення xki ,pk, які описують ефективне функціонування ринку для кожного споживача.
Модель загальної економічної рівноваги Л.Вальраса.
I. В даній моделі Л.Вальрас припускає, що вся маса товарів, яка знаходиться в економічному обороті, ділиться на дві групи:
1) сукупність l факторів виробництва (виробничих послуг);
2) група кінцевої продукції (k = 1,2,...,m).
II. Технологія виробництва (перетворення затрат факторів виробництва у випуск кінцевої продукції) повністю описується постійними технологічними коефіцієнтами ajk. Тобто, фактично припускається, що технологія виробництва наперед задана і незмінна.
III. Відсутня взаємозамінність ресурсів.
IV. Економічна система функціонує за умови досконалої конкуренції.
Приймаємо такі позначення:
ajk - технологічно необхідні затрати j-го фактора виробництва при виробництві продукції k-го виду;
Dk = - сукупний попит, який пред`являється споживачами в економічній системі на продукт k-го виду;
- наявні запаси продукції k-го виду у і-го споживача;
Sk = - сукупна пропозиція всіма ринковими контрагентами, яка формується по товарах k-го виду;
Pk - ціна k-го виду продукту;
Vj - ціна j-го виду ресурсів;
yj - розміри пропозиції j-го фактора виробництва (j = 1,2,…l).
П`ята умова (припущення): ціна одиниці кінцевого продукту дорівнює сукупним витратам його виробництва:
Попит на j-ий фактор виробництва визначається попитом на кінцеву пропозицію Dk за мінусом наявних запасів у споживачів , тобто
Ця різниця показує обсяги виробництва, які потрібно здійснити, щоб задовольнити сукупний попит при даних запасах продукції .
Отже, попит на j-ий фактор виробництва можна визначити, виходячи з потрібних обсягів виробництва та технологічно необхідних затрат j-го фактора виробництва:
або - попит на затрати виробництва
Виходячи з умов рівноваги, попит повинен повністю дорівнювати пропозиції факторів виробництва - yj, тобто yj теж можна визначити:
Рівність попиту і пропозиції по факторах виробництва автоматично приводить до виконання аналогічного співвідношення по кінцевих продуктах при умові:
Ця рівність означає, що доходи, отримані власниками факторів виробництва при виготовленні і реалізації продукції повністю повинні відповідати додатково вироблюваному в економічній системі попиту на кінцеву продукцію.
Отже, умовами загальної економічної рівноваги є:
k = 1,2,…,m
Ціна одиниці кінцевого продукту дорівнює сукупним витратам на його виробництво.
j = 1,2,…,l
Обсяг попиту на фактори виробництва повинен дорівнювати пропозиції факторів виробництва при даних цінах на них і даній технологічній потребі.
Обсяг сукупного попиту на кінцевий продукт за даних цін і наявних товарних запасів повинен дорівнювати сукупній пропозиції даного продукту, виходячи із цін на ресурси та пропозиції даних факторів виробництва.
Класична модель макрорівноваги: взаємодія ринків ресурсів, товарів, грошей та інвестицій.
Класична модель макрорівноваги належить до пояснюючих моделей. Вона дозволяє з`ясувати, як забезпечується економічний оптимум без державного втручання.
Класична модель є основою практично всіх сучасних макромоделей і вона ґрунтується на таких гіпотезах:
1) рівновага встановлюється в результаті взаємодії ринків ресурсів, товарів, грошей та інвестицій;
2) вихідним у встановленні рівноваги є ринок ресурсів;
3) на ринках ресурсів і товарів існує рівень цін, який врівноважує попит і пропозицію, і завдяки цінам відбувається автоматичне очищення ринків, як від зайвого попиту, так і від зайвої пропозиції.
Головним інструментом макроекономічного саморегулювання за класичною моделлю є :
- реальна
Loading...

 
 

Цікаве