WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → ВВП та методи його розрахунку - Курсова робота

ВВП та методи його розрахунку - Курсова робота

при обчисленні ВВП враховують лише ринкову вартість кінцевих товарів і не враховують операції, пов'язані із проміжними товарами.
Під кінцевими товарами розуміються товари і послуги, які купують для кінцевого використання, а не для перепродажу, подальшої обробки або переробки. Ділові операції, що містять проміжні товари, стосуються купівлі товарів та послуг для подальшої обробки, переробки чи перепродажу.
У ВВП включається продаж кінцевих товарів, але в нього не врахову-ється продаж проміжних товарів. Окреме врахування проміжних товарів означало б подвійний рахунок і завищення величини ВВП.
ВВП вимірює щорічний обсяг вироблених економікою товарів і послуг. Невиробничі операції, що мають місце в економіці за рік, не враховуються у ВВП. Невиробничі операції бувають двох основних видів: 1) чисто фінансові операції; 2) продаж вживаних товарів.
Чисто фінансові операції поділяються на три основні види:
1. Державні трансферні платежі. Вони містять виплати на соціальне страхування, допомогу безробітним і пенсію військовикам, які уряд надає окремим родинам та особам. Особи, що одержують ці виплати, не вносять будь-якого вкладу до поточного виробництва. Отже, врахування трансферних платежів у ВВП призвело б до завищення обсягу виробництва для певного року.
2. Приватні трансферні платежі - це, накшталт, щомісячні суми, які сту-денти отримують з дому, або разові дарунки від багатих родичів. Вони також не є результатом виробництва, а простою передачею коштів однієї приватної особи іншій.
3. Операції з цінними паперами. Купівля-продаж акцій і облігацій також не враховується у ВВП. Операції на ринку акцій є звичайним обміном паперовими активами. Суми, витрачені на ці активи, безпосередньо не збільшують поточного виробництва (послуги бро-керів з купівлі-продажу цінних паперів враховуються у ВВП). Правда, продаж нових випусків акцій і облігацій переміщує гроші від заощадників до тих, хто їх використовує. Останні нерідко купують за ці кошти капітальні блага. Отже, ці операції можуть опосередковано сприяти видаткам, які насправді збільшують обсяг виробництва, а, отже, і ВВП.
Не врахування сум продажу вживаних речей у ВВП грунтується на тому, що вони або не відображають поточного виробництва, або містять подвійний рахунок. Якщо, накшталт, продати свій автомобіль "Славута" 2003 р. знайомому, то ця операція не повинна враховатись при обчисленні ВВП, бо вона не збільшує поточного виробництва. врахування продажу товарів, виро-блених кілька років тому, в обсязі ВВП поточного року призвело б до зави-щення обсягу виробництва в цьому році. Так само, куплений "Ламборджині" із фабричним клеймом і через тиждень проданий сусідові, як і в першому ви-падку, ця операція перепродажу не враховується у поточне виробництво: вартість спочатку купленого нового автомобіля була врахована у ВВП. Якщо врахувати вартість його перепродажу, то це призвело б до подвійного раху-нку.
II. Основні методи розрахунку ВВП
ВВП (ВНП) згідно з СНР обчислюється такими методами:
1. Кінцевого використання (за витратами), або потоку товарів (видатко-вий).
2. Розподільчий (за доходами), або потоку доходів.
3. Виробничий (за доданою вартістю).
2.1. Метод потоку товарів (видатковий спосіб)
Для визначення ВВП за видатками потрібно підсумувати усі види ви-датків на готові або кінцеві товари і послуги: особисті споживчі видатки (С), валові внутрішні інвестиції (Ig), державні закупівлі товарів та послуг (G) і чистий експорт (Xn). З їх допомогою вимірюється ринкова вартість річного виробництва, тобто ВВП:
C + Ig + G + Xn = ВВП
Особисті споживчі витрати (С) включають видатки домогосподарств на товари тривалого користування (автомобілі, холодильники, телевізори тощо), на предмети поточного споживання (хліб, молоко, сорочки, шкарпетки, зубна паста тощо) і видатки споживачів на послуги (юристів, лікарів, механіків, перукарів тощо).
Валові приватні внутрішні інвестиції (Ig) містять:
- усі кінцеві закупівлі машин, устаткування і верстатів, що здійснюють ділові підприємств;
- усе будівництво;
- змiни у запасах.
-
Інвестиційні видатки - це видатки на купівлю верстатів, машин та устаткування. Тому природньо, що усі кінцеві закупівлі машин, устаткування і верстатів є частиною валових внутрішніх інвестицій.
Будівництво є також формою інвестицій, в тому числі і житлове будівництво враховують у інвестиціях, а не у споживанні. Причина така: багатоквартирні житлові будинки є капітальними благами, бо, як і фабрики чи елеватори, вони є активами, що приносять дохід, інші житлові одиниці, що здаються у найм, є, з тієї ж причини, капітальними благами. Крім того, житлові будинки, в яких проживають їхні власники, є також капітальними благами, бо ці будинки можна здати у найм і отримувати грошовий дохід, хоча власники і не роблять цього. З цих причин усе житлове будівництво розглядають як інвестиції.
Зміни у запасах враховують в інвестиціях, бо збільшення запасів є, по суті, "неспожитою продукцією". А це саме є тим, що розуміється під інвес-тиціями.
Оскільки ВВП вимірює поточний обсяг виробленої продукції, то у ВВП потрібно враховувати всі продукти, які вироблені, але не продані у цьому ро-ці. Треба враховувати ринкову вартість усіх приростів запасів впродовж ро-ку. Вино вироблене у 1996 р. повинно враховуватись у ВВП 1996 р. навіть тоді, коли його ще не продали у березні 2006 р. Якщо не враховувати збільшення запасів, то відбудеться заниження обсягу річного виробництва. Якщо на складах і полицях підприємств наприкінці року нагромадилось більше товарів, ніж їх було на початку року, то це означає, що в економіці впродовж року було вироблено більше товарів, ніж продано. Цей приріст запасів треба додати до ВВП як показника поточного річного виробництва.
А якщо запаси зменшуються, то це зменшення потрібно вирахувати з ВВП, бо обсяг бо обсяг продукції, що проданий в економіці, перевищує обсяг поточного виробництва. При цьомурізниця між вказаними величинами відображається у зменшенні запасів. Ця частина ВВП, що продана на ринку впродовж року, відображає не поточне виробництво цього року, а зменшення запасів, що нагромадилися на початку року. Запаси нагромаджені на початку даного року, є продукцією, що створена у попередні роки. Оскільки ВВП є мірою обсягу продукції, виробленої в даному році, то не можна враховувати у ВВП споживання продукції, виготовленої у попередні роки. Вино вироблене у 1996 р. не можна враховувати у ВВП 2006 р.
До інвестицій не належить перехід з рук в руки цінних паперів або перепродаж уже наявних активів. Інвестиціями є створення нових капітальних активів. Створення таких активів індукує робочі місця і дохід, в той час як обмін вимогами на наявні капітальні блага не створює ні доходу, ані робочих місць.
"Приватні" і "внутрішні" говорять, що мова йде про видатки приватних ділових підприємств, на відміну від державних (громадських) органів, і що інвестиції вкладають у даній країні, а не за кордоном.
Валові приватні внутрішні інвестиції включають виробництво усіх інвес-тиційних товарів, призначених для заміщення машин, устаткування, споруд, що спожиті в процесі виробництва в цьому році, плюс будь-які чисті дода-вання до обсягу капіталу в економіці. Валові інвестиції включають як заміщувальні і інвестиції, так і
Loading...

 
 

Цікаве