WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → ВВП та методи його розрахунку - Курсова робота

ВВП та методи його розрахунку - Курсова робота

обліку принципі подвійного запису, згідно з яким СНР є взаємопов'язана сукупність двосторонніх рахунків (балансових таблиць), а кожний економічний показинк (економічна операція) записується в дебеті одного рахунку й кредиті іншого, що кореспондує з ним.
Базовою одиницею обліку СНР є так звана інституційна одиниця - рези-дент (економічна одиниця), що функціонує на даній території впродовж тривалого часу (понад рік).
Усі інституційні одиниці об'єднуються в сектори:
- підприємства;
- фінансові установи;
- державні установи;
- громадські та приватні організації;
- домашні господарства;
- зовнішньоекономічний сектор.
Групу одиниць з однорідним виробництвом незалежно від їх економіч-ного статусу називають галуззю. На макроекономічному рівні в Україні виді-ляють 9 основних галузей та близько 100 підгалузей.
У загальних рисах СНР є сукупністю рахунків, побудованих за типом бухгалтерських балансів. Кожний запис фігурує двічі: за видатковою статтею та за доходною. В результаті досягається узгодженість впровадження економічних операцій, які формують процес створення національного продукту.
Сучасна СНР ООН містить понад 500 різних стандартів рахунків. стандартні рахунки СНР ООН доповнюються 26 допоміжними таблицями. Ними деталізуються окремі статті стандартних показників за тими чи іншими критеріями.
За ступенем і напрямком деталізації рахунки поділяються на три класи:
- рахунки І класу (називають консолідованими) описують економіку в цілому і характеризують основні макроекономічні пропорції (сюди вносять агреговані рахунки виробництва валового внутрішнього продукту і затрат на нього);
- рахунки ІІ класу є розбивкою рахунків І класу у відношенні виробництва, ресурсів і використання окремих продуктів і послуг;
- рахунки ІІІ класу деталізують рахунки І класу в плані співвідношення доходів і витрат різних секторів економіки, а також джерел фінансування здійснюваних капітальних затрат.
Рахунки І класу - зведені рахунки, це:
- рахунок валового внутрішнього продукту і витрат на нього;
- рахунок наявного національного доходу і його розподілу;
- рахунок фінансування капітальних затрат;
- рахунок зовнішніх операцій.
Рахунки ІІ класу - рахунки виробництва, споживання та капіталоутворення, це:
- рахунки для ринкових продуктів і послуг;
- рахунки для інших (неринкових) продуктів і послуг;
- рахунки для галузей виробництва товарів;
- рахунки для виробництва товарів приватних некомерційних органі-зацій, що обслуговують домашні господарства;
- рахунки для послуг одних домашніх господарств іншим (наймання послуги).
Рахунки ІІІ класу - рахунки доходів і витрат, фінансування капітальних ви-трат, це:
- рахунки для не фінансових корпоративних і напівкорпоративинх підприємств;
- рахунки для фінансових установ;
- рахунки для органів державного управління;
- рахунки для приватних некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства;
- рахунки для домашніх господарств, а також приватних не фінансових некорпоративних підприємств.
-
Система національних рахунків містить упорядковану інформацію:
- про всі господарські суб'єкти, які беруть участь в економічному процесі, - юридичні особи та домогосподарства;
- про всі економічні операції, пов'язані з виробництвом та розподілом доходів, нагромадженнями активів та іншими складовими економіч-ного процесу;
- про всі економічні активи й зобов'язання, що складають національне багатство.
Система національного рахівництва допомагає менеджерам фірм ухвалювати правильні управлінські рішення.
Вона допомагає тримати руку на економічному пульсі країни. Різні показники, що входять у систему національних рахунків, дозволяють вимірювати обсяг національного виробництва у конкретний момент часу і пояснювати обставини, що визначають саме цей рівень.
Порівнюючи рівні національного доходу за кільканадцять років, можна побудувати криву, що відображає функціонування економіки за довгостроко-вий період: її піднесення, падіння або застій.
Інформація, яку дають національні рахунки, є основою для формування і втілення у життя заходів державної політики, спрямованих на поліпшення функціонування економіки. Без таких розрахунків економічна політика держави грунтувалася б на здогадках. Рахунки національного доходу дозволяють складати таблиці "здоров'я" економіки країни та визначити політику, яка сприяла б поліпшенню цього "здоров'я".
Отже, СНР - струнка система з високим рівнем централізації внутрішньої структури й урахуванням усіх зв'язків між елементами на основі відповідної методології й принципу подвійного запису кожної економічної операції. СНР дозволяє підпорядковувати і класифікувати економічну інформацію, узгодити дані, що відносяться хоч і до взаємопов'язаних, але різних аспектів економічного процесу. Дана система є важливим підгрунтям для проведення розрахунків основних макроекономічних показників і використання її для регулювання національної економіки.
1.2. ВВП і ВНП
Існує багато показників економічного добробуту суспільства. Проте, за загальним визнанням, найліпшим доступним вимірником стану економіки є річний обсяг її сумарного виробництва товарів і послуг, або, як нерідко його називають, сукупний обсяг національного виробництва. Є два способи вимірювання сумарного виробництва товарів і послуг в економіці: валовий національний продукт і валовий внутрішній продукт. Обидва показники вимірюють загальну ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених в економіці за один рік. Вони тісно пов'язані і відрізняються лише тим, як саме визначається "економіка".
Валовий національний продукт (ВНП) - це сумарний обсяг продукції, виробленої за допомогою факторів виробництва (землі, праці, капіталу та підприємницького хисту), що належать представникам певної країни, наприклад, українцям, незалежно від того, де розташовані ці фактори виробництва (ресурси) - в Україні чи за кордоном. Наприклад, частка продукції (заробітна плата), що створена українцем, який працює в Чехії або Португалії, враховується у нашому ВНП, тобто ВНП України. Навпаки, та частка продукції (доходу), що вироблена в Україні за допомогою факторів виробництва, що належать іноземцям, вираховується із ВНП України.
Валовийвнутрішній продукт (ВВП) охоплює вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у межах деякої країни за допомогою факторів виробництва, незалежно від того, кому ці ресурси належать, - резидентам чи іноземцям. Іншими словами, вартість товарів, вироблених за допомогою іноземного капіталу, в тому числі прибутки, є, наприклад, частиною українського ВВП. Навпаки, доходи, отримані нашими співвітчизниками за кордоном, не враховуються у ВВП України.
Відмінність між ВВП і ВНП полягає у так званих чистих іноземних факторних доходах, отриманих в країні. Цю суму визначають як різницю між платежами за фактори виробництва решті світу і надходженнями доходів на фактори виробництва (ресурси), отриманих від решти світу. Чисті іноземні факторні доходи, отримані в країні, можуть бути додатною і від'ємною величиною.
ВВП вимірює ринкову вартість річного обсягу виробництва, тобто він є вартісним, або грошовим показником.
Щоб уникнути багаторазового врахування частин продуктів, які продаються і купуються,
Loading...

 
 

Цікаве