WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → ВВП та методи його розрахунку - Курсова робота

ВВП та методи його розрахунку - Курсова робота

сформулював принципи обчислення національного доходу, дав оцінку неринкових послуг органів державного управління, концепцій кінцевого і проміжного споживання та інших положень СНР.
Сучасний розвиток СНР почався у 30-ті роки ХХ ст., коли після світової економічної кризи 1929-1933 рр.стало ясно, що стихійиий розвиток ринкової економіки є не перевагою, а скоріше небезпекою для суспільства. Виникла проблема активної участі держави в управлінні економічним розвитком, у створенні такої економічної моделі, яка забезпечувала б здійснення комплексного макроекономічного аналізу і прогнозування. Дослідження Дж. Кейнса, Р. Стоуна та інших учених стали теоретичним фундаментом, на якому почали практично розроблятися СНР у різних країнах. Перша система взаємопов'язаних рахунків була побудована для Палестини за 1936 р. У цей час роботи по створенню СНР активно здійснювалися у Франції, Англії і Голландії.
У післявоєнні роки у створенні і розвитку СНР почали відігравати ак-тивну роль міжнародні економічні організації (ООН, МВФ, МБРР, ОЄЄС та ін.). Вони починають розробляти міжнародні стандарти в галузі національних рахунків із метою сприяння зацікавленим країнам і забезпечення єдиної ос-нови для збору, систематизації і обробки даних про основні макроекономічні показники.
Ера міжнародних стандартів у галузі національних рахунків почалася в 1947 році, коли було надруковано доповідь ООН, більшу частку якої написав Р. Стоун і в якій були викладені основні принципи національного рахівництва.
У 1951 р. на прохання ОЄЄС Р. Стоун розробив "Спрощену стандартну СНР", яку почали використовувати різні країни в економічній практиці. А це означало остаточне офіційне визнання СНР як важливого інструменту в сис-темі державного регулювання ринкової економіки.
У 1953 р. під керівництвом Р. Стоуна в ООН був розроблений документ "Система національних рахунків і допоміжних таблиць", який розглядається як перший стандарт ООН у галузі національного рахівництва. СНР ООН 1953 р. містила 6 рахунків і 13 допоміжних таблиць, які відображали основні потоки продуктів, послуг і доходів у виробництві, споживанні, нагромодженні і зовнішній торгівлі, а також давали змогу визначити основні макроекономічні показники, валовий внутрішній продукт, національний дохід, національні інвестиції та ін.
Другий стандарт ООН у галузі національного рахівництва був схвалений Статистичною комісією ООН у 1968 р. Цей стандарт розроблено Р. Стоуном у співпраці з американським економістом Н. Айдиновим. СНР 1968 р. включала не тільки традиційні рахунки національного доходу і продукту, а й нові, інтегровані до її структури макроекономічні блоки: баланс міжгалузевих зв'язків, баланс національного багатства, систему показників руху фінансових ресурсів та ін. Крім цього, в СНР ООН 1968 р. були передбачені рахунки не тільки для економіки в цілому, але й для п'яти секторів внутрішньої економіки. Вона використовувала у найбільш послідовній формі принцип подвійного запису кожної економічної операції. СНР ООН 1968 р. відіграла велику позитивну роль у розвитку національного рахівництва як на національному, так і на міжнародному рівнях. На її базі ЄЕС на початку 1970-го р. розробило Європейський варіант СНР, адаптова-ний до потреб найбільш розвинутих європейських країн.
В 1993 р. Статистична комісія ООН схвалила нову СНР, робота над якою тривала близько 10 років.
Метою перегляду СНР у 1993 р. була потреба у гармонізації визначень і класифікацій окремих блоків СНР з визначеннями і класифікаціями платіж-ного балансу, державних фінансів та ін. Друга мета перегляду полягала в то-му, щоб зробити систему рахунків більш ясною, логічною і послідовною, уточнити трактування окремих статей доходів і витрат. Основним показником, що характеризує результати економічної діяльності прийнято вважати валовий внутрішній продукт (ВВП). Визначення ВВП було дещо розширене. Зокрема, до нагромадження основних фондів включені витрати на геологопошукові роботи, придбання засобів програмного забезпечення ЕОМ, оригіналів художніх і літературних творів. У складі витрат на нагромадження передбачена нова стаття "Чисте придбання цінностей". У новій СНР 1993 р. уточнено трактування витрат на військові цілі, на діяльність фінансових посередників, удосконалені методи оцінки випуску продукції в умовах високих темпів інфляції.
Порівнюючи показники, що входять до СНР за певний період часу, можна робити висновки про ефективність функціонування економіки, будувати прогнози на майбутнє. Тобто це своєрідна система бухгалтерського обліку на рівні держави.
СНР сформульована в категоріях і термінах ринкової економіки, її концепції та визначення передбачають, що економіка, описана за її допомогою, функціонує на основі дії ринкових механізмів та інститутів.
Ця система базується на відповідних методологічних принципах. Сто-совно методології обчислення макроекономічних показників слід визначити такі.
По-перше, продуктивною вважається будь-яка економічна діяльність, що приносить доход суб'єктам цієї діяльності. Тобто, критерієм продуктивності праці вважається одержання доходу. Згідно з СНР валовий продукт і сукупний доход створюються як у галузях матеріального, так і нематеріального виробництва: в торгівлі, житлово-комунальному господарстві, фінансово-кредитних організаціях, органах державного управління, армії, наукових установах, освітянських та медичних закладах то-що.
По-друге, в основі СНР лежить концепція про тотожність між витратами на виробництво сукупного продукту й доходом, одержаним від його про-дажу. Слід зазначити, що рівність між витратами і доходами досягається не завжди, але ринковий механізм постійно працює над вирівнюванням витрат і доходів. Досягнення економічної рівноваги - одна з ключових проблем макроекономічної науки.
По-третє, СНР виходить із того, що економіка знаходиться в постійному кругообігу, а кругообіг - це безперервний потік "витрати - доходи". Це означає, що витрати створюють доходи, а доходи є джерелом нових витрат. У свою чергу, нові витрати створюють нові доходи і так нескінченно.
Отже, для збільшення доходів необхідно збільшувати витрати, а щоб зростали витрати, потрібно одержувати більше доходу. Цей постулат (теза) і є однією з головних проблем макроекономіки. Концепція господарського кругообігу, таким чином, розглядає виробництво, розподіл і перерозподіл продукту і доходу, формування національного багатства як різні, але тісно взаємопов'язані аспекти процесу відтворення.
По-четверте, виділяють економічні сектори, що охополюють економічні одиниці - суб'єктів економіки, які самостійно приймають економічні рішення та ведуть бухгалтерську звітність.Це дає змогу не тільки відобразити утворення продукту і доходу, розподіл, перерозподіл та споживання в еконо-міці в цілому, а й ті ж економічні операції у розрізі окремих секторів.
Особливістю методології СНР є також те, що ключовим поняттям у структурі показників виробництва є додана вартість.
Додана вартість характеризує внесок конкретної сукупності факторів ви-робництва у створення вартості в масштабах національної економіки.
Одночасно додана вартість як внесок кожного окремого виробника розглядається в СНР тільки стосовно виробника, а не продукту.
Технічно макроекономічне рахівництво базується на запозиченому з бухгалетрського
Loading...

 
 

Цікаве