WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Макроекономічні ідеї класичної теорії. Платіжний баланс та його структура. Задача - Контрольна робота

Макроекономічні ідеї класичної теорії. Платіжний баланс та його структура. Задача - Контрольна робота

витрати на виробництво і нічого понад це не створює.
Кене проаналізував можливості простого відтворення в національному масштабі економічних зв'язків між класами. До нього відтворення ніким не досліджувалося.
Послідовником та видатним представником фізіократів був Анн-Робер-Жак Тюрга (1727 -1781), у вченні якого ідеї фізіократів одержали подальший розвиток, а їхня теоретична система набула найбільш розвиненого вигляду. Основний твір: "Роздуми про створення й розподіл багатств" (1776р.).
Як представник класичної теороії Адам Сміт поділяв уявлення про економіку як систему, в якій діють об'єктивнізакони, що можуть бути пізнаними людиною. Йому була близька ідея "природної гармонії", тобто рівноваги, що встановлюється в економіці стихійно, при відсутності зовнішнього (державного) втручання і є оптимальним режимом функціонування економіки. Таким чином у своєму вченні А.Сміт яскраво виразив ідеї економічного лібералізму. Він був палким прихильником політики Laisser-faire (фритредерство) - політики державного невтручання в економіку і свободи конкуренції.
Сміт визначив двоїсту задачу політекономіки як науки. На його думку вона повинна була здійснювати абстрактний аналіз об'єктивної економічної реальності і на підставі одержаних висновків розробляти рекомендації для здійснення економічної політики.
Методології Сміта притаманна двоїстість. Як теоретик і аналітик він досліджує внутрішні зв'язки "фізіології суспільства", з іншого боку як спостерігач він просто фіксує зовнішні форми та зв'язки у тому вигляді, як вони проявляються на поверхні. така двоїстість методології позначилась на тлумаченні Смітом багатьох економічних категорій: вартості, прибутку, ренти.
Своє дослідження Сміт починає аналізом поділу праці. Він вважає, що джерелом багатства є праця, а його збільшення досягається розвитком поділу праці. Але Сміт вважав, що поділ праці породжується обміном, хоча насправді обмін є породження поділу праці.
Вчення Сміта про поділ праці, визначені ним фактори і наслідки цього процесу здебільшого не втратили свого значення і сьогодні.
З потреб обміну Сміт виходив і при з'ясуванні сутності грошей. Гроші він вважав товаром, що виділився з інших товарів, але в той же час він розглядав гроші лише як зручний засіб обігу, тим самим звужуючи роль грошей.
В своїй теорії цінності Сміт говорить про два значення слова "цінність". Цим словом він позначає корисність будь-якого предмета з одного боку, з іншого боку цінність - це можливість придбання інших предметів, яку дає володіння даним предметом. Відповідно до цього Сміт розрізняв споживну цінність і мінову "дійсну ціну товару" (в нашому розумінні - це вартість), він визначається працею витраченою на його виробництво; і в цьому його теоретична заслуга. На відміну від своїх попередників, Сміт стверджує, що вартість створюється працею не залежно від галузей виробництва (меркантелісти вважають, що багатство за рахунок зовнішньої торгівлі; фізіокгати - с/г) - тобто в цьому Сміт робить крок вперед.
На теорії вартості Сміта позначилась двоїстість його методології. Послідовно розглядаючи категорію цінності Сміт дає 3 її визначення. Спочатку він визначає цінність (вартість) витратами праці, потім - працею, що купується, і нарешті - доходами (або сумою доходів) [це визначення було взяте деякими іншими вченими за основу].
Тобто він каже, що вартість визначається працею, що купується - помилково для капіталістичного виробництва, тому що тоді б прибутку не було б. Він вийшов з цього положення наступним чином: при капіталізмі вартість отримується з доходів (зарплати, ренти і прибутку). Ось це й отримало відбиток в 1-ій половині 19ст. в теорії цінності Маркса і в 3-ох факторах виробництва Ж.Б.Сея.
В буржуазному суспільстві Сміт виділив:
3-ри основних класи: основні доходи
робітників зарплата
капіталістів прибуток
землевласників рента
На його думку лише зарплата є трудовим доходом. А прибуток і рента - відрахування з продукти праці робітників. Але з часом двоїстість його методології позначилась і на тлумаченні ним сутності таких категорія, як прибуток і рента.
Капітал Сміт визначав, як запаси, що служать для подальшого виробництва. Сміт вважав капітал природною та вічною категорією. Його заслуга полягає в тому, що він висунув узагальнюючі, абстрактні поняття, категорії основного і оборотного капіталу. Оборотний капітал приносить прибуток через обіг, а основний - не обертаючись; але щодо структури елементі основного капіталу, то треба подивитися літературу, бо сучасний підхід відрізняється щодо тлумачення основної частини основного капіталу Сміта.
В теорії відтворення Сміт розрізняв валовий та чистий доход. Під валовим доходом він розумів увесь річний продукт, а під чистим - фонд нагромадження. Це було розмежування важливого значення, яке одержало подальший розвиток в економічній науці.
Розглядаючи проблеми продуктивної і непродуктивної праці, Сміт продуктивною вважав - працю, яка обмінюється на капітал; а непродуктивною - та, що обмінюється на доход.
Сміт пояснює це так, якщо капіталіст платить робітнику зарплату - то це виробнича праця, а якщо він платить зі свого доходу (праця слуги,…) - то це не виробнича праця. Виходить з цього продуктивною є праця, що створює товари, а непродуктивна праця - по наданню послуг.
Економічне вчення Давіда Рікардо (1772 -1823).
Важливе місце в економічному вченні Рікардо займає питання зовнішньої торгівлі, світового ринку, валютних відносин.
Рікардо висунув принцип порівняльних відносних переваг, як абстрактне обгрунтування переваг міжнародної спеціалізації виробництва (одне з наукових досягнень Рікардо). Згідно з його теорією відносних або порівняльних переваг кожна країна зацікавлена спеціалізуватися на виробництві в якому вона має найбільшу перевагу (як у Сміта) або найменшу слабкість. Тобто з якого вона має найбільш відносну вигоду.
2. Платіжний баланс та його структура
Платіжний баланс відіграє роль макроекономічної моделі, яка систематично відображає економічні операції, що здійснюються між національною економікою та іншими країнами світу.
Платіжний баланс співвідношення між платежами, які здійсненні економічними суб'єктами даної країни в інших країнах, та надходженнями, які одержані ними з інших країн за певний період часу (квартал, рік). Якщо надходження з-за
Loading...

 
 

Цікаве