WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Сукупна пропозиція. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції. Механізм функціонування ринку праці. Задача - Контрольна робота

Сукупна пропозиція. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції. Механізм функціонування ринку праці. Задача - Контрольна робота


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
"Макроекономіка"
Сукупна пропозиція. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції. Механізм функціонування ринку праці. Задача
?
ПЛАН
1 Сукупна пропозиція. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції.
2. Механізм функціонування ринку праці
3.Задача
Список використаної літератури
1. Сукупна пропозиція. Цінові та нецінові фактори сукупної пропозиції.
Сукупна пропозиція (Aggregate supply) - це обсяг кінцевих товарів і послуг, який може бути запропонований, тобто вироблений, в економіці за різних рівнів цін.
Залежність обсягу пропозиції від середнього рівня цін у країні по-значається кривою AS (рис. 3.1).
Величина сукупної пропозиції визначається наявними в економіці капіталом, працею і технологією і може бути записана на основі виробничої функції. Класична виробнича функція відображає зв'язок
Рис. 3.1. Короткострокова крива сукупної пропозиції
між чинниками виробництва та реальним ВВП, або сукупною пропо-зицією:
Y =F(L, K, T),
де Y- реальний ВВП, L - праця, K-капітал, T- технологічний процес, F(L, K, T) - виробнича функція.
Причинами додатної залежності можуть бути: 1) неправильні уявлення економічних суб'єктів про рівень цін; 2) жорстка фіксованість заробітної плати. Заробітна плата змінюється дуже повільно. А це означає, що за низького рівня цін на товари виробництво стає невигідним і сприяє зменшенню обсягу пропонованих товарів і послуг; 3) негнучкість цін. Ціни змінюються повільно, тому вони є жорсткими в короткостроковому періоді.
Ціновими чинниками сукупної пропозиції є зміни (рис. 3.2):
o відсоткової ставки;
o рівня цін.
Рис. 3.2. Цінові чинники сукупної пропозиції
До нецінових чинників сукупної пропозиції належать зміни (рис. 3.3):
o цін на ресурси;
o у продуктивності праці;
o податків з підприємств та субсидій.
Якщо змінюються нецінові чинники, змінюються й середні витра-ти. Залежність між ними є оберненою.
Кейнсіанську модель сукупного попиту та сукупної пропозиції ви-користовують для аналізу короткострокових коливань в економіці (рис. 4.7). Вона грунтується на таких припущеннях: а) неповна зай-нятість в економіці; б) жорсткість номінальної заробітної плати та цін на товари.
При збільшенні сукупного попиту обсяг сукупної пропозиції в ко-роткостроковому періоді може перевищувати потенційний випуск, при зменшенні - бути меншим за потенційний. Рівень цін впливає на обсяг виробництва, а обсяг виробництва, у свою чергу, - на рівень цін.
Класична модель розглядає економіку в довгостроковому періоді (рис. 4.8).
Обсяг продукції в довгостроковому періоді залежить від наявних в економіці величин праці, капіталу та технології. Обсяг пропозиції (реальна змінна) не залежить від загального рівня цін (номінальна змінна), і тому довгострокова крива сукупної пропозиції є вертикальною в точці потенційного ВВП.
Рис. 3.3. Нецінові чинники сукупної пропозиції
2. Механізм функціонування ринку праці
У західних економічних теоріях ринок праці розглядається як ринок, де реалізовується лише один з інших виробничих ресурсів. При цьому виділяються чотири основних концепції до аналізу функціонування сучасного ринку. Згідно з першою концепцією, якої дотримуються неокласики (Дж.Перрі, Р.Холл, М.Фелдстайм) і прихильники концепції економіки пропозиції (Д.Гилдер. А.Лаффер і інш.), ринок праці, як і всі інші ринки, діє на основі цінової рівноваги. Саме ціна робочої сили (заробітна плата) регулює попит і пропозицію робочої сили. Ціна на робочу силу гнучко реагує на потребі ринку, збільшуючись або меншаючи в залежності від попиту і пропозиції. При цьому рівновага виключає безробіття.
Відповідно до моделі цінової рівноваги, індивід "інвестує в кваліфікацію" доти, поки не знижується норма прибутку на ці вкладення. Наявність безробіття пояснюється її добровільним характером і прагненням працівників до максимально вигідної роботи.
Кейнсіанци і монетарісти розглядають ринок як явище постійної і фундаментальної не рівноваги. Вони виходять з того, що ціна робочої сили жорстко фіксована і практично не міняється регулювальником ринку, тому вона повинна бути приваблена ззовні державою. Представником школи монетарістів виходять з жорстокої структури цін на робочу силу, більше за те з передумови їх однонаправленого рішення.
Школа інстітуционалістів основну увагу приділяє аналізу професійних і галузевих відмінностей в структурі робочої сили і відповідних рівнів заробітної плати.
Марксистська теорія розглядала ринок праці як ринок особливого роду, особливість якого пояснюється різницею товару "робоча сила" і фізичного капіталу. Якщо робоча сила в процесі праці створює вартість, то всі інші види ресурсів лише переносяться на нову вартість самим трудом. У зв'язку з цим ринок робочої сили, підкоряючись загальним ринковим закономірностям, має істотні особливості, оскільки сама робоча сила як суб'єктивний чинник виробництва, будучи товаром, може в також час активно впливати на співвідношення попиту і пропозиції і на свою ринкову ціну.
Об'єктами ринку праці виступають товар, попит і пропозиція.
Що стосується товару, то частіше за все передбачається, що ним є робоча сила, що визначається як сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які вживаються на виробництво товарів і послуг. Це специфічний товар, який:
а) не відчужується від його власника найманого працівника в процесі купівлі-продажу;
б) є живим, одушевленим товаром, а купівля його використання підприємцем в течії якогось часу отримала назву найма;
в) зумовлює продовження відносин роботодавця і найманого працівника аж до його звільнення;
г) має ту особливість, що носієм його є людина з всіма його правами в суспільстві;
д) грає вирішальну роль в створенні прибутків суспільства;
е) не можна покласти на зберігання, як це можна зробити з іншим товаром;
ж) не приносить прибутку, якщо його не продати, і крім того, вимагає все нових життєвих благ для його підтримки і ін.
Розглянемо тепер другий об'єкт ринку праці попит на робочу силу. Виділяють індивідуальний і сукупний попит.
Індивідуальний попит це попит окремого роботодавця. Він залежить від:
попиту на продукцію фірми;
стану виробництва;
якості робочої сили.
Рішення про пропозицію своєї робочої сили приймають самі працівники. Важливу роль в цьому грають: схильність до професії; престиж праці і фірми-роботодавця; можливість реалізувати творчі здібності; культурні або релігійні інтереси і т.п.
Основним матеріальним стимулом виступає заробітна плата: чим вище її рівень для окремих працівників, тим більше працівників пропонують свій труд і тим більше вони бажають працювати.
Пропозиція робочої сили формується під впливом ряду різноманітних чинників:
приріст величини трудових ресурсів;
співвідношення зайнятого і незайнятого населення;
особливості пенсійного законодавства;
культура і релігія і ін.
Основними суб'єктами ринку праці є найманий працівник, як власник, носій і продавець своєї робочої сили, і роботодавець-покупець даного товару.
Важливими умовами здійснення процесу купівлі-продажу товару робоча сила є:
юридична свобода працівника по своєму розсуду розпоряджаються своїми здібностями робочої сили;
відсутність можливостей господарювання свого як джерела отримання всіх потрібних для життя коштів або відсутність інших умов існування;
наявність на ринку праці покупця, що пред'являє попит на робочу силу певної кваліфікації і професійного профілю.
Ринок праці може бути гнучким або жорстким в залежності від того, які відносини складаються між найманими працівниками і роботодавцями, як і якими силами регулюються ці відносини.
Гнучкість ринку праці передбачає:
а) велику територіальну і професійну мобільність трудящих;
б) гнучкість витрат на робочу силу;
в) гнучкість внутрішньогалузевої і міжгалузевої диференціації заробітку;
г) гнучкість в управлінні людськими ресурсами на рівні підприємств;
д) гнучкість використання трудящих у всіляких формах найма і інш.
Жорсткий ринок праці відрізняється наступними характеристиками:
а) гарантія зайнятості;
б) стабільність зайнятості;
в) забезпечення трудящих стабільними прибутками;
г) стабільність зміст роботи;
д) безпека роботи.
На думку багатьох економістів, жорсткий ринок праці є причиною зростання безробіття.
Використана література
1. Агапова Т. А., Серегина С. Ф. Макрозкономика: Учебник / Под общ. ред. А. В. Сидоровича. - М.: Дело и сервис, 2000.
2. Долан З. Дж., Линдсей Д Макрозкономика. - СПб.: Литера-плюс, 1994.
3. Манків Н. Грегорі. Макроекономіка: Підруч. для України. - К: Основи, 2000.
4. Мікроекономіка та макроекономіка: Підруч. / За ред. С. Буда-говської. - К: Основи, 1998.
5. Панчишин С. Макрозкономика. - К.: Либідь, 2001.
6. Семюельсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. - К.: Основи, 1997.
Loading...

 
 

Цікаве