WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Економічна система: оцінка, сутність, характеристика, особливості - Реферат

Економічна система: оцінка, сутність, характеристика, особливості - Реферат


Реферат на тему:
Економічна система: оцінка, сутність, характеристика, особливості.
?
План.
1. Функціонування економічної системи.
2. Ринок як елемент економічної системи.
3. Економічний кругообіг.
?
1. Будь-яка економічна система виконує кілька функцій: виробництво, розподіл і обмін, споживання суспільного продукту, регулювання як самої системи в цілому, так її складових. Через виробництво, розподіл, обмін і споживання здійснюється функціонування е.с., її відтворення.
Для здійснення процесу виробництва необхідно мати певні виробничі ресурси. До них відносять: природні ресурси (землю), засоби виробництва (капітал), працю (робочу силу) і підприємництво.
Технологія виробництва в економічному розумінні є способом поєднання матеріально-речового і особистого чинників виробництва в єдиному процесі з метою виготовлення необхідних життєвих благ. Технологічний спосіб поєднання факторів виробництва постійно розвивається, проходячи через багато етапів. Він характеризує еволюцію економічної системи. Існуючі стадії розвитку е.с. називають технологічними способами виробництва.
Технологічні способи виробництва відрізняють різні стадії розвитку е.с. за такими показниками:
- рівень розвитку продуктивних сил, тобто рівень засобів і предметів праці, робочої сили, технологій;
- рівень розвитку організаційно-економічних відносин, тобто глибиною поділу і спеціалізації праці, масштабами її кооперації і комбінування,розвитком організаційних структур;
- форми власності засобів виробництв;
- зміни в економічному механізмі регулювання.
Розрізняють три типи технологічних способів виробництва: доіндустріальний (традиційна аграрна економіка), індустріальний і постіндустріальний.
В процесі розвитку е.с. технологічний прогрес веде до зростання її ефективності (збільшення корисної віддачі виробничих ресурсів). Розгляд технологічного способу поєднання факторів виробництва, що знаходиться в основі їх ефективності, дає змогу сформулювати закон спадної віддачі; його суть полягає в тому, що кожний додатковий прирістодного з виробничих ресурсів при незмінному обсязі інших веде до зменшення приросту продукту.
Створений у процесі виробництва продукт поступає у іншу сферу е.с. - сферу реалізації, де здійснюється його розподіл і обмін.
В процесі розподілу вироблений продукт спрямовується на виробниче і невиробниче використання.
Вироблений продукт, який розглядається з точки зору його вартості, покликаний у кожному секторі економіки компенсувати витрати виробництва і забезпечити його розширення. Тому він обов'язково повинен включати в себе вартість:
1) спожитих предметів праці (поточні матеріальні витрати);
2) спожитих засобів праці (амортизацію);
3) необхідного продукту (який йде на особисте споживання і оцінюється через заробітну плату);
4) додаткового продукту (призначеного для розширення виробництва).
Між секторами економіки, які виробляють засоби праці, предмети праці і предмети споживання, виникає обмін. Він пов'язує між собою виробництво і розподіл, з одного боку, і споживання - з іншого, передбачаючи наявність зв'язків між виробниками.
Пропорції процесу реалізації в умовах ринкової е.с. регулюється законами попиту і пропозиції.
Процес споживання в економічній системі відбувається в двох формах:
1) виробниче споживання (засобів і предметів праці у виробництві);
2) особисте, або невиробниче споживання (предметів особистого споживання, життєвих засобів).
Пропорції процесу споживання регулюються законом спадної корисності, обгрунтованим ще на початку 19 ст. видатним французьким економістом Ж.Б.Сеєм.
Разом із законом спадної віддачі і законом попиту і пропозиції закон спадної корисності формує тріаду фундаментальних економічних законів.
2. Ринок - ключовий елемент системи вільного підприємництва, де він виконує роль об'єктивного регулятора; велике значення ринку як регулятора економіки зберігається і в системі змішаної економіки, де дія ринкового механізму доповнюється державним регулюванням.
Ринок - це поняття, яке відображає процес взаємодії (зіткнення) економічних потреб і інтересів суб'єктів господарської системи. Ринок є формою реалізації відносин товарного виробництва, а в умовах ринкової економіки - формою реалізації і відносин приватної власності через систему ринкової конкуренції. Отже, поняття "ринок" тотожне поняттю "ринкові відносини".
До умов існування ринку відносять: товарне виробництво; суспільний поділ праці; економічна відокремленість виробників, в основі якої знаходиться приватна власність на засоби виробництва.
До умов функціонування ринку належать: незалежність економічних суб'єктів у здійсненні господарської діяльності на основі права власності на відповідні економічні ресурси; ринкова конкуренція; існування ринкової інфраструктури, стійкої фінансової і грошової системи; наявність правової бази, що сприяє створенню відповідного ринкового середовища і психологічного клімату.
У відповідності з цим, об'єктивними законами ринку, окрім згаданої тріади основних законів (закони спадної віддачі, попиту і пропозиції, спадної корисності), стали також закони вартості, конкуренції, грошового обігу.
Ринок виконує ряд важливих організаційних і регулюючих функцій, основними з яких є такі:
-забезпечення безперервного зв'язку і пропорційності між виробництвом і споживанням;
-визначення міри доцільності і корисності конкретних форм господарської діяльності у відповідності з критерієм ефективності використання виробничих ресурсів, зростання доходів і задоволення потреб споживачів;
-регулювання основних пропорцій суспільного відтворення і роз поділу ресурсів між галузями економіки;
-стимулювання науково-технічного прогресу.
Отже, ринок є функціональною формою економічних зв'язків між господарюючими суб'єктами, що утворюють е.с. Ринок - конкретна форма господарської діяльності суспільства, яка називається ринковою системою господарювання або ринковою економікою.
Загальна структура ринку відображена на схемі 1.
Водночас, поряд із загальною структурою, слід розрізняти і конкретну структуру ринку, де виділяються ринки окремих товарів і послуг, культурних цінностей, інформації, ринки сировини і енергоносіїв, науково-технічних розробок, дитячий, молодіжний, жіночий ринок тощо, а також місцевий, регіональний, національний і світовий ринки, легальний і нелегальний ринки. Об'єктом макроекономічного дослідження є ринок національний як єдина система, а також його структурні елементи - ринок виробничих ресурсів і ринок продуктів.
Конкретне співвідношення попиту і пропозиції на галузевих ринках обумовлює існування таких ринкових форм: "ринок продавця"(коли попит перевищує пропозицію) і "ринок покупця"(якщо пропозиція на товар перевищує попит на нього).
Антиподом ринкової е.с. єпланова (статична), в якої суттєвою ознакою є відсутність саморегулювання.
3. Економічний кругообіг - це поняття макроекономіки, яке репрезентує рух суспільного продукту, виробничих ресурсів, сукупних витрат і доходів по стадіях суспільного відтворення (виробництво, розподіл, обмін і споживання) в економічній системі. Економічний кругообіг здійснюється через ринки ресурсів і продукту між суб'єктами економічної системи.
В основі макроекономічного аналізу лежить найпростіша модель кругових потоків (або модель кругообігу продуктів і доходів). В елементарній своїй формі ця модель містить лише дві категорії економічний агентів - домогосподарства та фірми - і не передбачає державного втручання в економіку, а також зв'язків із рештою країн світу (схема 2).
?
Із схеми видно, що економіка є замкненою системою, в якій доходи одних економічних агентів є витратами інших: - споживчі витрати домогосподарств на придбання товарів є доходами фірм від реалізації готової продукції; - витрати фірм на оплату ресурсів є доходами домогосподарств (заробітна плата, рента, інші види доходів).
Реальний (ресурси-товари) та грошовий (витрати-доходи) потоки відбуваються одночасно у протилежних напрямках і безмежно повторюються.
Основним висновком із моделі є рівність між сумарною величиною продажів фірм та сумарною величиною доходів домогосподарств. Це означає, що для закритої економіки (тобто без будь-яких зв'язків із зовнішнім світом), без державного втручання в економіку величина загального обсягу виробництва у грошовому вимірюванні дорівнює сумарній величині грошових доходів домогосподарств. При цьому також є справедливою рівність
Loading...

 
 

Цікаве