WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Безробіття, як економічне явище, втрати від безробіття, безробіття у різних країнах - Курсова робота

Безробіття, як економічне явище, втрати від безробіття, безробіття у різних країнах - Курсова робота

безробіття навіть на 1-2%, ще не винайдено. Навіть при досягненні оптимального рівня безробіття добробут населення на максимальному рівні не забезпечується. За законами ринкової економіки, якщо зростає попит на робочу силу, зменшується безробіття і відповідно зростає заробітна плата, платоспроможний попит населення на споживчі товари та послуги буде зростати. Але за законами тієї ж ринкової економіки ціни на споживчі товари та послуги будуть рости ще швидшими темпами, знецінюючи таким чином, грошові доходи населення, тобто призводячи до інфляції.
Отже, ринкова економіка змушена постійно шукати відповідь на питання: зростання інфляції чи зростання безробіття?
Як свідчить світовий досвід, точного виміру безробіття ніколи досягати не вдавалося через такі причини:
1) Часткова зайнятість. В офіційній статистиці всі зайняті неповний робочий день входять в категорію повністю зайнятих, що занижує рівень безробіття.
2) Робітники, які втратили надію на роботу. Статистика рахує безробітними тих, хто активно шукає роботу, ті
хто зневірилися знайти роботу безробітними не вважаються,
3) Неправдива інформація. Зустрічаються люди, які заявляють, що активно шукають роботу, а насправді працювати не хочуть. Це завищує рівень безробіття.
1.3 Теорії пояснення безробіття
Безробіття уперше виникло у Великобританії на початку XIX ст. Проте до кінця століття воно не мало масового характеру, зростало лише в період економічних криз. Так, у США в 1920 - 1929 рр. середня кількість безробітних становила 2,2 млн. чоловік, а в 30-х роках - близько 20 % осіб найманої праці.
Першу спробу пояснити сутність і причини безробіття зробив англійський економіст Т. Мальтус. Він пояснював його надто швидким зростанням населення, яке випереджає збільшення кількості засобів до існування. Причину такого явища він вбачав у вічному біологічному законі, властивому всім живим істотам, - розмножуватися швидше, ніж збільшується кількість засобів до існування. Ця теорія з певними модифікаціями існує й нині. Засобами усунення безробіття Мальтус і неомальтузуанці вважають війни, епідемії, свідоме обмеження народжуваності та ін.
У середині 50-х років виникла технологічна теорія безробіття, згідно з якою його причиною є прогрес техніки, технічні зміни у виробництві, особливо раптові. Боротися з безробіттям, на думку її авторів, слід через обмеження технологічного прогресу, його сповільнення.
Найпоширеніша в наш час кейнсіанська теорія безробіття, згідно з якою його причиною є недостатній попит на товари, що зумовлено схильністю людей до заощадження та недостатніми стимулами до інвестицій. Кейнсіанці вважають, що ліквідувати безробіття можна через стимулювання державою попиту та інвестицій. Особлива роль у цьому (зростанні інвестицій) відводиться зниженню позичкового процента. Засобом боротьби з безробіттям Дж. Кейнс вважав збільшення військових витрат.
Ще одна концепція безробіття пояснює його високим рівнем заробітної плати, отже, щоб знизити безробіття, слід зменшувати заробітну плату.
Марксистська теорія пояснює безробіття закономірностями розвитку капіталістичного способу виробництва, насамперед законів конкурентної боротьби, які змушують капіталістів збільшувати інвестиції, вдосконалювати техніку, що зумовлює відносне збільшення витрат на засоби виробництва порівняно з витратами на робочу силу, що веде до зростання органічної будови капіталу і збільшення безробіття. У Марксовій теорії це отримало назву всезагального закону капіталістичного нагромадження.
Серед перелічених теорій найлогічнішою є теорія, що пояснює безробіття (основну його причину) всезагальним законом капіталістичного нагромадження. Це зумовлено тим, що він органічно поєднує пояснення причин як з боку технологічного способу, так і суспільної форми (відносин економічної власності). У першому випадку це, по суті, прогрес техніки, який зумовлює швидке зростання попиту на засоби виробництва порівняно з попитом на робочу силу. Таким поясненням обмежується технологічна теорія безробіття. Але його недостатньо, бо в умовах гуманістичного суспільства звільненим працівникам надавалась би можливість працевлаштування в інших сферах та галузях, для зайнятих - скорочувався б робочий день, не було б подвійної зайнятості (на двох і більше роботах), надурочних робіт та ін. Тому таке пояснення доповнюється характеристикою з боку суспільної форми - умовами конкурентної боротьби, особливостями капіталістичного нагромадження, за якого безробіття необхідне, оскільки, наприклад, в період піднесення виникає додатковий попит на робочу силу, а резервом для задоволення цього попиту стає масове безробіття. Воно є також важливим фактором тиску на зниження заробітної плати працюючих.
Розділ II: Втрати від безробіття та його причини.
Нам уже відомо, як вимірювати рівень безробіття і що існує декілька видів безробіття, а також те, що безробіття та інфляція є двома основними проблемами кожної національної економіки, ключовими проявами її нестабільності. Зрозумів зв'язок між обсягом виробництва і безробіттям, можна зрозуміти, чому безробіття є основною проблемою сучасного суспільства. Коли безробіття високе, ресурси недовикористовуються, а доходи населення зменшуються. Протягом таких періодів невдачі в економіці позначаються на психіці людей і житті сімей.
2.1 Соціально - економічні втрати від безробіття
Економічні наслідки.
Суспільство цінує високий рівень зайнятості з двох причин:
1) висока зайнятість означає високий обсяг національного виробництва та доходів;
2) праця в багатьох країнах високо цінується сама по собі.
Коли безробіття високе, значна частина продукту не добирається, доходи зменшуються, а люди терплять від втрати почуття власної гідності. Під час рецесії виникає ситуація, коли величезна кількість товарів (автомобілів, будинків, одягу тощо) ніби викидається в море.
Які втрати від великого безробіття? В таблиці надані розрахунки скорочення обсягу виробництва щодо потенційного ВВП через високе безробіття протягом останніх п'ятдесяти років. Найбільші економічні втрати мали місце під час Великої депресії, але стагнуючі 70-ті та 80-ті роки свідчать також про втрати в обсязі виробництва більш ніж на трильйон доларів. Втрати у періоди високого безробіття - найбільші документально підтверджені втрати сучасної економіки. Вони у багато разів перевищують оціночні втративнаслідок встановлення монополії. В таблиці подано данні трьох основних періодів високого безробіття, починаючи з 1929 р. - Велика депресія, інертні 50-ті роки і застійний період з 1975 по 1984 р. Величина втрат в обсязі виробництва розрахована як кумулятивна різниця між потенційним і фактичним ВВП. Слід зауважити, що під час Великої депресії втрати щодо ВВП більш як у 10 разів перевищили втрати у недавніх періодах застою.
Таблиця 2.1 Економічні втрати в періоди високого безробіття.
Втрати від стагнації
Період Середня норма безробіття (%) Втрати в обсязі виробництва
Втрати ВВП в млрд. дол. (ціни 1988 р) % ВВП під час періоду
Велика депресія (1930 - 1939) 18,2 2,850 38,5
Інертні 50-ті роки (1954 - 1960) 5,2 46 0,3
Застій 70-х та 80-х
Loading...

 
 

Цікаве