WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Сучасна макроекономічна політика стабілізації в Україні - Курсова робота

Сучасна макроекономічна політика стабілізації в Україні - Курсова робота

цьому корінь проблем пропорційного розвитку сфери реальної економіки і фінансового сектора.
Тепер перейдемо до третього парадокса розвитку економіки України, який тісно пов'язаний з розвитком фінансового сектора.Цей парадокс -монетарна політика. Виникає питання: в чому ж суть цього парадокса? Відповідь: його суть - у відсутності всупереч очікуванням, позитивного впливу монетарної політики, що проводиться на ринкову середу.
У чистій теорії взаємозв'язок між макроекономічними індикаторами полягає в дотриманні двох пропорцій: рівновага між інвестиціями і заощадженнями, а також рівновага попиту і ліквідність грошовою масою.Кількісно їх співвідношення визначаються процентними ставками і коливанням цін.У економіці України монетарна політика породила "криве дзеркало".
Темпи економічного зростання по Дж.М.Кейнсу виражаються розмірами інвестицій, які приходять на одиницю ВВП.В нашій країні ця залежність не працює, оскільки національні заощадження неухильно меншають, відповідно знижується міра їх конвертації в інвестиції.Чисті заощадження в останні роки не перевищують 0,2-0,3% ВВП. Плюс до цього ж неврівноваженість між заощадженнями і інвестиціями поєднується з масовими чинниками переважного використання інвестиційних ресурсів на спекулятивні цілі, а розрив між пропозицією і попитом на гроші виявляється в кризі неплатежів.
Високі процентні ставки перешкоджають інвестиційній активності.Так, в 1999 році ставка рефінансування становила 45% при річному індексі інфляції в 19%. Закономірним було б мати в такій ситуації реальну ставку процента на рівні 25-26%, а фактично середньозважена ставка по кредитах становила 57,7%.
Постійний дефіцит кредитних ресурсів пояснюється рівнем монетизації ВВП. На кінець 1999 року в Україні цей показник становив 17,6%(в країнах Східної і Центральної Європи стартовими для реформ були рівні показників 30-35%, а нормативними вважаються 60-70%.
Співвідношення об'єму ліквідних коштів з грошовою масою також характеризується хронічною неврівноваженістю.У цьому випадку вирішальним чинником є низька норма прибутку обробляючої промисловості і сільського господарства.
Потрібно зазначити, що монетарні обмеження визначаються станом фінансового сектора економіки -державних фінансів і банків.
У банковоском секторі, незважаючи на окремі приклади високопрофесійного управління і ефективної діяльності, положення справ критичне.
При всіх розмовах про вдалу грошову реформу, антикризове управління фінансовими потоками, банківський капітал не перевищує 1/8 середніх рівні держав Центральної і Східної Европи.Уровень депозитів становить тільки 9,9% до ВВП проти 53% в розвинених країнах.Строкові депозити, як база кредитної політики, становлять лише 3,6% до ВВП.Іменно тому питома вага кредитів в ВВП не перевищує 10% в порівнянні з 70-100% в нормальних ринкових системах.
Систематизація парадоксів розвитку української економіки не вичерпуються тільки вище за перерахованими проблемами, а саме - корекцією наукової концепції економічної трансформації, тупиками функціонування реального сектора і фінансів.
Для подальшого розвитку і виходу з кризи, в якій ми зараз знаходимося, нам як ніколи необхідна цілеспрямована, чітка і конструктивна економічна стратегія.Також необхідна нова постановка проблеми економічного зростання, але досягнення її неможливе без зваженої інвестиційної політики, яка заснована на реальних можливостях внутрішніх заощаджень, яке зробить реальним збільшення ВВП на 20%.
Весь цей шлях треба пройти без повторення минулих помилок, ми повинні спиратися на нові ідеї і підходи, які ми виробимо самі, а не будемо копіювати у благополучних сусідів. [5.с8]
Тепер безпосередньо перейдемо до аналізу економічного зростання.
1.2. Макроекономічна основа та економічне зростання.
Можна порадуватися перші два місяці 2000 року радують явищем, про яке можна було мріяти: в Україні, нарешті, почалося економічне зростання.У порівнянні з відповідним періодом минулого року за січень ВВП виріс на 3,4%, за січень лютий - на 6,1%.Відповідні показники в промисловості становлять 5,3 і 10,2%.Очень приємна тенденція.
Спочатку в проекті держбюджету мова йшла о двопроцентному зростанні ВВП. Новому уряду ця позиція показалася зайво оптимістичної і показник зменшили до 1%.
І все ж: чи реальні зміни економічної динаміки і наскільки вони ґрунтовні? Важливо враховувати, що початок позитивних процесів в економічній динаміці відноситься на першу половину минулого року .Як кажуть спрацювали дві групи чинників:
o позитивні макроекономічні зсуви минулого року - подолання штучно
сформованої в 1996-1997 роках надмірної ревальвації валютного курсу гривні,
демонтаж фінансової піраміди, підвищення рівня монетизации економіки,
розширення платоспроможного попиту населення;
o здійснення на основі указів Президента комплексу заходів, пов'язані зі
стимулюванням реальної економіки.Мова йде об кількісної і якісної змінах.
Істотне зниження з 42 до 18,8% бартерних операцій, зменшення більш ніж на
чверть збиткових підприємств, тенденція зниження, що намітилася кредитор
ської заборгованності і збільшення бюджетних надходжень на 30%.
Не можна не сказати про так зване перенесення центра тягаря на мікрорі-вень.Політика пасивного невтручання в управління виробничими процесами почала поступово перетворюватися в політику активного стимулювання економічного зроста-ння.Таким чином, основною функцією виконання такого роду системних перетворень, які допомогли б в виході економіки на темпи зростання ВВП на рівень 6-7% в рік. [3,сЗ].
Невже прийшло усвідомлене розуміння того, що насправді відбувається в економіці України?. Проаналізуємо.
Україна вступила в нову фазу свого розвитку з приходом 2000 року.Багато фахівців кажуть, що в Україні почалося економічне зростання.Хотілося б вірити, але факти є факти, і вони диктують реальне становище макроекономічних показників.
В Україні не склалися об'єктиві умови для нормального і стабільного економічного зростання.У країні не сталися ті реальні зміни, які дозволили б з упевненістю сказати, що склалася позитивна динаміка макроекономічних показників.
Кожні твердження повинні підкріплятися фактами або що є причиною для подібного роду висновків.
Одним з них є реальна девальвація гривні або зростання реального обмінного курсу твердої валюти.Реальний курс визначається коректуванням номінального.У 1998 році ціна продажу долара США зросла з 1,8946 гривні до3,427 або на 80,9%. У також час ціни на споживчому ринку збільшилися лише на 20%.Реально долар в Україні подорожчав на 50,7%.В 1999 році при зростанні номінального курсу на 49,5 інфляція становила 19,2%(реальний приріст 25,4%).
Тенденція валютного ринку 1998-1999 років є неминучим слідством фінансової кризи серпня 1998 року, внаслідок якого до кінця року долар подорожчав на 63,2%.Серпень став переломним пунктом накопичення проблем в економіці.
Досить значна девальвація гривні за помірних темпів інфляції вплинула позитивним чином на обмеження імпорту.Прибутковість від експорту за два останніх роки збільшилася майже вдвічі, а витрати виробництва в 1,43 рази, але в свою
Loading...

 
 

Цікаве