WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Валовий внутрішній продукт та інші основні макроекономічні показники - Реферат

Валовий внутрішній продукт та інші основні макроекономічні показники - Реферат

виробництва:
де р0 - ціна г'-го товару в оазисному році.
Враховуючи описане, реальний ВВП можна розрахувати шляхом коригування номінального ВВП на індекс цін
Звідси випливає, що
Якщо величина індексу цін менша за одиницю (/ 1), то відбу-вається дефлювання - коригування номінального ВВП у оік зменшення (мал. 2.1).
Для здійснення названих коригувань використовують цінові індекси Ла-спейреса, Пааше і Фішера (цінові дефлятори).
Індекс Ласпейреса (або аґреґатний індекс цін) показує, як змінюються ціни за два періоди, що порівнюються, якщо структура виробленого ВВП залишається незмінною. Вагами в цьому випадку є товарна структура виробництва базисного періоду, а тому зміни у виробництві та споживанні, пов'язані з науково-технічним прогресом, не враховуються.
Індекс має вигляд:
де - ціни відповідно в по точному і базисному періодах; q0 - обсяг виробництва в базисному періоді.
Цей індекс дещо завищує темп зростання рівня цін, оскільки при його розрахунку нехтують тим фактом, що із зміною цін, безперечно, відбуваються зміни в структурі споживчих товарів.
Індекс Ласпейреса, розрахований для фіксованого "кошика" споживчих товарів і послуг (qk), називають індексом споживчих цін:
Фіксований споживчий кошик складається приблизно із 300 найменувань товарів іпослуг, які купуються типовим міським мешканцем. Індекс побудовано так, що ціна кошика у базисному періоді береться за 100%, а тому значення індексу вказує на те, на скільки відсотків змінилася ціна товарів- компонентів споживчого кошика у поточному періоді в порівнянні з попереднім.
Індекс споживчих цін розраховується щомісячно, є оперативним і найпоширенішим показником рівня інфляції.
Індекс Паагие частково усуває обмеженість індексу Ласпейреса, оскільки вагами в даному випадку є товарна структура виробництва поточного року. Індекс має вигляд:
де - обсяг виробництва в поточному періоді.
Індекс Пааше, розрахований для сукупності товарів і послуг, що входять до складу ВВП, називається дефлятором ВВП:
Оскільки на цей індекс впливають структурні зрушення, які компенсують підвищення цін на окремі товари, вважається, що дефлятор ВВП недооцінює зростання загального рівня цін.
Безперечно, що індекс споживчих цін та дефлятор ВВП дають різну характеристику зміни рівня цін. Це пояснюється тим, що між цими двома індексами існує три суттєві відмінності:
o дефлятор ВВП відображає зміну цін на всі вироблені товари та надані послуги, а-індекс споживчих цін - тільки на ті товари, що входять до складу споживчого кошика;
o дефлятор ВВП не відображає зміну цін на імпортні товари, оскільки імпорт не входить до складу ВВП. Але до споживчого кошика входять імпортні товари, тому в індексі споживчих цін знаходить відображення зміна цін і на імпортні товари;
o третя, найсуттєвіша відмінність полягає в тому, що дефлятор ВВП є
поточно зваженим (індекс Пааше), а індекс споживчих цін є базисно
зваженим (індекс Ласпейреса).
Проте на практиці відмінність між цими двома індексами незначна, і вони обидва досить добре відображають тенденцію та швидкість зміни цін. В залежності від мети дослідження завжди можна підібрати той індекс, який найбільшою мірою відповідає поставленому завданню.
Індекс Фішера, як середнє геометричне значення індексів Ласпейреса і Пааше, усуває їхню обмеженість:
6. ВВП та економічний добробут
Реальний ВВП на душу населення використовується на практиці як най-обґрунтованіша характеристика економічного добробуту. Проте в такій ролі він має значні недоліки.
По-перше, від величини ВВП варто було б відняти вартісну оцінку так званих негативных факторів (забруднення повітря і води, шум, перенасе-лення тощо), які пов'язані з його виробництвом і, зрозуміло, завищують рівень нашого матеріального добробуту. Скажімо, виробник забруднює річку, держава витрачає кошти на її очищення, що збільшує показник ВВП, проте вартість забруднення не вираховується.
По-друге, до ВВП не внесена вартість неринкових операцій (робота домогосподарки; робота тесляра, який займається ремонтом власного будинку; праця вченого, який пише безкоштовно наукову статтю; безоплатна праця добровольців). Всі ці види діяльності є доцільними з точки зору економіки, проте, у відповідності із загальноприйнятою методологією, не враховуються при розрахунку ВВП.
По-третє, у ВВП, на жаль, не відображається вартісна оцінка дозвілля (збільшення вільного часу, яким люди розпоряджаються) і не відображається повною мірою покращення (або ж погіршення) якості товарів, а це, безумовно, є одним із мірил економічного добробуту.
Далі, незважаючи на те, що в переглянутому варіанті СНР 1993 року економічне виробництво охоплює також і тіньову економіку, з практичної точки зору поки що дуже важко ввести в розрахунки ВВП обсяг продукції, створений тіньовим сектором. Це призводить до заниження офіційного рівня ВВП.
Наша мета - максимально "покращити" показник ВВП, з тим щоб він міг бути дійсно адекватною характеристикою економічного добробуту. Тому із офіційного обсягу ВВП потрібно: /
o відрахувати вартість впливу на економіку негативних факторів;
o додати вартісну оцінку неринкових операцій;
o додати обсяг продукції, створений тіньовим сектором економіки;
o додати вартісну оцінку дозвілля та покращення якості товарів.
Ці перетворення дають показник чистого економічного добробуту {ЧЕД). Його вивели в 1972 році професори Вільям Нордгауз і Джеймс Тобін з Єльського університету.
ЧЕД не підраховується на підставі тієї методики і тієї інформації, що наявна в нашому розпорядженні. Він головним чином нагадує про те, що показник ВВП не є досконалим мірилом економічного добробуту. Проте, як би там не було, але це найкращий макроекономічний показник, який ми маємо на сьогодні і яким користується весь світ.
ЛІТЕРАТУРА
1. Долай Э. Дж., ЛипдсейД. Е. Макроэкономика. - СПб.: СПб-Оркестр: Литера Плюс, 1994. - Гл. 3.
2. Дорпбуш Р., Фішер С. Макроекономіка. - К.: Основи, 1996. - Част. I. - Розд. 1, 2.
3. Иванов Ю. Я., Карасева Л. А., Казаринова С.Е. и др. Система национальных счетов - инструмент макроэкономического анализа: Уч. пособие / Под ред. Иванова Ю. Н. - М.: Финстат-информ, 1996.
4. Мэпкыо Н.Грэгори. Макроэкономика. - М.: Изд-во МГУ, 1994. - Гл. 2. (Пер. с англ.)
5. Сакс Д., Ларреп Ф. Макроэкономика. Глобальный подход. - М.: Дело, 1996. - Гл. 2. (Пер. с англ.)
6. Семюелсоп П., Нордгауз В. Макроекономіка. - К.: Основи, 1995. - Розд. 6.
Loading...

 
 

Цікаве