WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Макроекономічна нестабільність: цикли ділової активності, безробіття, інфляція - Реферат

Макроекономічна нестабільність: цикли ділової активності, безробіття, інфляція - Реферат

реальна процентна ставка ex post дорівнюватиме
Дві реальні процентні ставки будуть рівними між собою за умови, коли
фактичний рівень інфляції дорівнюватиме очікуваному
Як модифікується ефект Фішера, враховуючи відмінності між очікуваним і фактичним рівнем інфляції? Очевидно, що номінальна процентна ставка не може коригуватися на основі фактичного рівня інфляції, оскільки на момент запровадження цієї ставки він ще не відомий. Вона може змінюватися лише в залежності від'очікуваного рівня інфляції Звідси, ефект Фішера точніше можна передати в такому вигляді:
3.3. Інфляція та реальний доход. Очікувана і непередбачена інфляція. Помірна інфляція. Галопуюча інфляція. Гіперінфляція
Інфляція впливає на економіку через:
o перерозподіл доходу і багатства між різними групами людей;
o спотворення відносних цін та обсягів виробництва різних товарів.
В той же час потрібно відзначити, що вплив інфляції на рівень реальних доходів та обсяги виробництва суперечливий і залежить від того, якою є інфляція - очікуваною чи непередбаченою.
Непередбачена інфляція перерозподіляє багатство між різними група-ми людей. Вона звичайно сприяє боржникам, групам людей і спекулянтам. Водночас вона шкодить кредиторам, групам з фіксованими доходами, влас-никам заощаджень. Непередбачене зниження темпів інфляції дає проти-лежний ефект. Усупереч стереотипам, статистика показує, що бідні сім'ї часто мають вигоду від інфляції за рахунок заможних сімей.
Окрім перерозподілу доходів, інфляція впливає на загальний обсяг ви-робництва.
Економісти вважають, що немає прямого зв'язку між цінами та обсягом виробництва. Збільшення сукупного попиту збільшує і ціни, і обсяг вироб-ництва. Проте потрясіння в пропозиції, переміщуючи вгору криву сукупної пропозиції, підвищать ціни і зменшать обсяг виробництва. Ми приходимо до висновку, що інфляція може поєднуватися як з вищим, так і з нижчим рівнем обсягу виробництва.
Очікувана інфляція. Припустімо, що всі ціни зростають щороку на 5%, і всі реальні процентні ставки саме такі, якими вони були б, якби ціни залишалися стабільними. Чи хтось турбуватиметься такою інфляцією? Відповідь: ні. Інфляція, яка е збалансованою (такою, що не змінює відносні ціни) і передбаченою, не впливає на загальний обсяг виробництва чи перерозподіл доходів. Наш доход зростатиме на 5%. Проте цей вид інфляції є рідкісним.
Набагато частіше зустрічається незбалансована інфляція - така, що впливає навідносні ціни, затрати і податки. Навіть тоді, коли незбалансована інфляція передбачена, ціни не встигають пристосуватися до інфляційних
тенденцій. Проте в цьому випадку, враховуючи майбутні зміни у рівні цін, люди мають можливість скориґувати свої номінальні доходи, тим самим зменшуючи неґативні наслідки інфляції. Існує три категорії інфляції:
o помірна,
o галопуюча,
o гіперінфляція.
Помірна інфляція характеризується повільним зростанням цін: щорічний рівень інфляції вимірюється однозначним числом. Коли ціни відносно стабільні, то люди довіряють грошам і охоче нагромаджують їх, підписують довгострокові контракти у номінальних цінах, люди не витрачають часу і коштів, намагаючись розмістити своє багатство в "реальних" активах, оскільки впевнені, що рівень цін не дуже збільшиться порівняно з тим, що існує сьогодні.
Галопуюча інфляція - це інфляція, що вимірюється двозначними чи тризначними числами (50 або 300% за рік). Коли помірна інфляція перероджується у галопуючу, виникають економічні спотворення. Гроші втрачають свою вартість, фінансові ринки звужуються, населення нагромаджує товари, купує нерухомість і ніколи не віддає гроші в позику за низькими номінальними процентними ставками. Люди намагаються вкласти свої гроші за кордоном, що призводить до скорочення внутрішніх інвестицій.
Гіперінфляція - це третій вид інфляції: ціни зростають на тисячі, мільйо-ни чи навіть мільярди процентів на рік. Гіперінфляція, як.правило, пов'язана з нерозумною державною політикою, руйнівно впливає на обсяг національного виробництва і зайнятість, може підірвати фінансову систему і прискорити крах.
4. Взаємозв'язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса
Основними завданнями еконо-"-мічної політики є досягнення низького рівня безробіття та низького рівня інфляції.
В короткостроковому періоді між рівнями інфляції та рівнями оез-робіття існує обернена залежність, яка має назву кривої Філіпса (мал. 3.4).
Крива Філіпса стверджує, що рівень інфляції залежить від трьох факторів:
o очікуваної інфляції;
o циклічного безробіття, тобто відхилення фактичного рівня безробіття від його природного значення;
o шокових змін пропозиції.
Три зазначені фактори зводяться воєдино у рівняння кривої Філіпса:
Інфляція= Очікувана інфляція -/3-Циклгчне безробіття+Шоки пропозиції,
де - параметр, який показує, наскільки сильно реаґує інфляція на динаміку циклічного безробіття; цей коефіцієнт завжди більший від нуля.
Зазначте, що перед показником циклічного безробіття стоїть знак "мінус": при високому рівні безробіття спостерігається тенденція до зменшення темпів інфляції.
Таким чином, у короткостроковому періоді економічна політика, спря-мована на швидке зниження рівня безробіття, призводитиме до прискорення інфляції. Треба вибрати між:
1) політикою, спрямованою на економічне пожвавлення, з високими темпами приросту ВВП, що швидко знизить безробіття, і
2) політикою пожвавлення, з повільним приростом ВВП, що дає змогу сповільнити інфляцію, але за рахунок тривалого безробіття.
Цей вибір залежатиме від очікуваного рівня інфляції: чим більшим буде цей рівень, тим вище розміщуватиметься крива Філіпса. А це значить, що фактичний рівень інфляції буде вищим для будь-якого рівня безробіття.
ЛІТЕРАТУРА
1. Дорпбуш Р., Фішер С. Макроекономіка. - К.: Основи, 1996. - Розд. 14, 15.
2. Маккоппелл Кэмпбелл Р., Брю Стэпли Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2-х т. - М.: Республика, 1992. - Т. 1. - Гл. 10.
3. Мэпкыо Н. Грегори. Макроэкономика. - М.: Изд-во МГУ, 1994.
4. СаксД.,ЛарречФ. Макроэкономика. Глобальный подход. - М.: Дело, 1996. - Гл. 15. (Пер. с англ.)
5. Семюелсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. - К.: Основи, 1995. - Розд. 13-15.
6. Фишер С., Дорпбуш Р., Шмалепзи Р. Экономика. - М.: Дело,,1993. - Гл. 23, 32, 33.
Loading...

 
 

Цікаве