WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Причини і типи циклічних коливань в економіці - Реферат

Причини і типи циклічних коливань в економіці - Реферат

виробляють товари широкого вжитку, а також сфери послуг, що менше піддаються циклічним коливанням.
На зміст циклічності дуже відчутний вплив має інтернаціоналізація відтворювальної структури, так само як і масштабне застосування в системі управління економікою новітніх засобів інформатики. Це, природно, розширює можливості здійснення як на макрорівні, так і на рівнях окремих корпорацій ефективної антициклічної політики.
Як наслідок цього в повоєнному розвитку економіки відбулися загальне скорочення тривалості фаз економічного циклу, деяке вирівнювання його трендової кривої та більш швидке досягнення стану структурної рівноваги.[17,с.42-45, 19,с. 5-23].
На відміну від циклів середньої тривалості, що відбивають у своєму розвитку спосіб функціонування основного капіталу, матеріальною основою коротких циклів є процеси, що відбуваються безпосередньо у сфері грошових відносин. Граничними пунктами малих циклів є грошові кризи, що повторюються також з досить вираженою синхронною закономірністю. Відрізняючись особливою гостротою та інтенсивністю, в одних випадках вони накладаються на середньострокові кризи, в інших - відбуваються за їхньої відсутності.
РОЗДІЛ III. ЦИКЛІЧНІ КОЛИВАННЯ В УМОВАХ ПЕРЕХІДНОЇ
ЕКОНОМІКИ
Ситуація, в якій опинилась Україна після отримання нею незалежності в 1991 році, інакше як системною кризою не охарактеризуєш. Економічну кризу в Україні протягом 90-х років XX - початку XXI ст. не можна трактувати як кризу .перевиробництва. За своєю сутністю вона є системною трансформаційною кризою, тобто кризою, породженою трансформацією адміністративно-командної економіки в ринкову економіку. Ця затяжна криза супроводжувалася хронічним дефіцитом предметів виробничого призначення, значним порушенням, загальної ринкової рівноваги, величезною інфляцією.
Основні ознаки економічної кризи в Україні наприкінці XX - початку XXI cт.:
1. Різке зниження національного доходу, виробництвапромислової продукції та продовольства. Так, за 1991-1993 pp. національний доход в Україні знизився на 42%, виробництво промислової продукції - на 42%, виробництво продовольства - на 47%. За 1997 р. ВВП скоротився на 3,2%; промислове виробництво - на 18%;
2. Стрімкі темпи інфляції. Індекс інфляції у 1993 р. перевищив 10000%, у 1998 р. досяг 120%; у 2000 р. становив 28%.
3. Різке зниження життєвого рівня населення. За різними оцінками, цей показник знизився приблизно у 6 разів.
4. Швидке зростання армії безробітних. Тільки офіційно зареєстрованих безробітних наприкінці 90-х років XX ст. було 0,5 млн., а приховане безробіття становило 40% від кількості працюючих.
5. Дефіцит державного бюджету. У відсотках ВВП він становить: 1992 р. - 3,8%; 1993 р. - 5,1; 1994 р. - 8,9; 1995 р. - 6,6; 1996 р. - 4,4; 1997 р. - 7,0; 1998 р. - 1,9%; за 1999 р. дефіцит державного бюджету досяг 1,4% ВВП.
6. Різка поляризація суспільства: швидке формування класу мафіозно-номенклатурної еліти, катастрофічне зниження життєвого рівня більшості населення. [14, с.2-7].
Про глибину структурних деформацій в Україні свідчать тривалість та глибина економічної кризи. За 10 років загалом спад виробництва досяг майже 60% від рівня 1990 p., a коефіцієнт використання виробничих потужностей не перевищував 30-40%. За своїми масштабами вона не має аналогів у світі. Так у США в 1929-1933 pp. спад виробництва не перевищував 25%, в СРСР під час Другої світової війни спад промислового виробництва становив 30%.
Причини соціально-економічної кризи умовно можна поділити на три групи:
1. Причини, успадковані від колишнього СРСР:
- диспропорції між виробництвом та споживанням, нагромадженням та споживанням;
- загальний дефіцит матеріальних засобів виробництва та невиробничого призначення;
- дисбаланс між грошовими заощадженнями населення та їх товарним покриттям;
- розвал споживчого ринку та грошового обігу.
2. Причини, породжені непродуманими реформаторськими діями з часу проголошення незалежності України:
- значний розрив господарських зв"язків з пострадянськими країнами, що призвів до втрати багатьох традиційних ринків збуту продукції і значною мірою комплектуючих виробів;
- зниження інтересу до української продукції через високу собівартість.
3. Причини, зумовлені необхідністю трансформації існуючої економічної системи. Досвід інших країн свідчить, що таку трансформацію супроводжують кризові потрясіння.[15,с.78-79].
Окрім звичайних процесів, які характерні для економічної кризи (зростання безробіття, спад виробництва, хвиля банкрутств), економіка країни опинилась під впливом специфічних кризових факторів, які ускладнювали проведення антикризової політики. Саме ці специфічні кризові фактори здебільшого обумовлюють перебіг економічної системної кризи в економіці України. З усіх специфічних факторів ми б виділили наступні:
1. Невідповідність співвідношення виробництва інвестиційних та споживчих благ. Під впливом економічної політики колишнього радянського уряду в еконо.міці сформувалися деформована структура виробництва, процентне співвідношення питомої ваги груп "А" і "Б" було 70 і ЗО відповідно [6,с.45], хоча для більшості країн з розвинутою ринковою економікою характерний обернений зв'язок.
2. Відсутність закінченого циклу виробництва більшості підприємств. Тільки 20% підприємств мали закінчений цикл виробництва, а інші були пов'язані з підприємствами колишнього Радянського Союзу, більшість цих зв"язків зберегти не вдалося [5,с.65]. Розрив економічних зв'язків був обумовлений тим, що досі вони базувалися не на торговельно-економічній основі зацікавлених партнерів, а на суто технологічній основі.
3. Різке зростання тіньового сектору економіки. Якщо за розрахунками використання електроенергії в 1991 році обсяг тіньової економіки складав 33% до офіційного валового внутрішнього продукту, то через чотири роки цей показник піднявся до 106%, тобто показники офіційного ВВП і кількості продукції, яка виготовлена в тіньовій економіці, зрівнялася [6,с.45]. Після цього ситуація не змінилася і зараз оцінюють частку тіньової економіки приблизно на тому ж самому рівні.
4. Використання здебільшого застарілих технологій та значне зношення основних фондів. При будівництві підприємств не завжди враховувалася економічна доцільність, використовувалися здебільшого енергомісткі технології.
5. Відсутність ринкового економічного мислення більшості людей та майже тотальна недовіра уряду. Реформи, які проходили на законодавчому рівні, не завжди знаходили підтримку у населення країни, що в свою чергу уповільнювало їх проходження і не давало очікуваного результату.
На жаль визначити всі специфічні фактори та причини виникнення кризи не
Loading...

 
 

Цікаве