WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Функція заощаджень. Середня та гранична схильність та заощадження” - Контрольна робота

Функція заощаджень. Середня та гранична схильність та заощадження” - Контрольна робота

рівнів доходу, що подані у таблиці № 2. Використовуваний доход (стовпець 1 з таблиці № 2) викладено по горизонтальній, а споживання сімей (стовпець 3) - по вертикальній. Кожне поєднання "доход - споживання" показане точкою, точки з'єднані гладкою кривою.
Зв'язок між споживанням і доходом, що показано на графіку № 1, називають функцією споживання.
Графік № 1
28000
26000
24000
22000
20000
45'
20000 22000 24000 26000 28000 30000
Точка нульового заощадження. Щоб зрозуміти графік, буде корисним застосовувати лінію, проведену під кутом 45' від початку координат, тобто бісектрису. Оскільки вертикальна та горизонтальна осі мають однаковий масштаб, то лінія 45' має цікаву властивість. В її кожній точці відстань до вертикальної осі дорівнює відстані від горизонтальної. Можна переконатися на цьому наочно.
Отже, лінія 45' говорить нам, чи споживчі видатки рівні, більші чи менші за використовуваний доход. Точка функції споживання, що перетинає лінію 45', визначає той розмір використовуваного доходу, за якого сім'ї покривають свої видатки за рахунок свого доходу - не позичають і не витрачають своїх попередніх заощаджень.
Точка нульового заощадження - точка В на графіку № 1. В цій точці споживчі видатки точно дорівнюють використовуваному доходу, сім'я не заощаджує і не позичає. Праворуч від точки В функція споживання лежить нижче від лінії 45'. Взаємозв'язок між доходом та споживанням можна побачити, досліджуючи лінію від E' до E на графіку № 1. Коли величина доходу становить 28000 доларів, розмір споживання становить 27240 доларів. Ми бачимо, що споживання менше за доход, оскільки функція споживання лежить нижче від лінії 45' - в точці E'.
Якщо сім'я не витрачає весь свій доход, то залишок, очевидно, заощаджується. Лінія 45' дає змогу з'ясувати, скільки сім'я заощаджує. Чисті заощадження вимірюються відрізком, що йде вгору від функції споживання до лінії 45', як показано стрілкою EE'' .
Перебування ліворуч від точки В на лінії 45' означає, що сім'я витрачає більше за свій доход. Перевищення споживання над доходом є "чисті від'ємні заощадження", їх вимірюють вертикальним відрізком між функцією споживання і лінією 45'.
Підсумуємо: в будь-якій точці на лінії 45' споживання точно дорівнює доходу і заощадження сім'ї дорівнює нулю. Коли функція споживання лежить вище від лінії 45' то сім'я не заощаджує, а витрачає свої попередні заощадження або позичає. Коли функція споживання лежить нижче від лінії 45', то сім'я робить чисті додатні заощадження. Величина чистих додатних або від'ємних заощаджень завжди вимірюється вертикальним відрізком між функцією споживання і лінією 45'.
Функція заощадження показує зв'язок між розміром заощадження та доходу, як показано на графіку № 1. Знову відкладаємо на горизонтальній осі використовуваний доход, а по вертикальній - чисті заощадження: додатні та від'ємні.
Графік № 2.
Функція заощадження
S
3000
2000
1000
0
-1000
20000 22000 24000 26000 28000 30000 D
Ця функція заощаджень прямо випливає з графіка № 2. Це просто відстань по вертикалі між лінією 45' та функцією споживання. Наприклад, в точці А на графіку № 2 бачимо, що заощадження сімей від'ємні, оскільки функція споживання перебуває над лінією 45'. Графік № 2 показує ці від'ємні заощадження прямо - функція заощадження лежить нижче від нульової горизонтальної лінії в точці А. Так само додатні заощадження перебувають праворуч від точки В, оскільки функція заощадження перебуває праворуч від точки В, оскільки, функція заощадження вища від нульової горизонтальної лінії [8, с.90].
4. Недоходні фактори заощадження
До недоходних факторів споживання і заощадження відносять:
Багатство. Як нерухоме майно, так і фінансові засоби, якими володіє населення. Збільшення багатства зміщує графік споживання угору, а графік заощадження - вниз.
Податки. Зниження податків збільшує безподатковий доход і тому збільшує як споживання, так і заощадження.
Рівень цін. Зростання цін скорочує споживання і заощадження і навпаки.
Відрахування на соціальне страхування. Збільшення цих відрахувань призведе до скорочення поточних споживання та заощаджень.
Очікування. Можуть бути пов'язані із майбутньою зміною цін, доходів, виникненням дефіциту тощо.
Споживча заборгованість. Якщо в попередньому періоді заборгованість зросла, то в поточному періоді домогосподарсва будуть змушені зменшити споживання і заощадження, аби ліквідувати минулу заборгованість.
Відсоткова ставка. Зміна ставки процента впливає на співвідношення між поточним і майбутнім заощадженням. Коли відсоткова ставка зростає, поточне споживання зменшується, а заощадження зростає, що збільшить майбутнє споживання, забезпечене поточними заощадженнями.
Характерним є поняття автономного споживання та заощадження, тобто такого, яке не залежить від доходу, а змінюється лише під впливом недоходних факторів.
Висновок
Завдяки заощадженям раціональні споживачі нагромаджують майно, або багатство що дає змогу вирівнювати споживання протягом життя. Заощаджуючи, особа резервує свій поточний дохід для споживання у майбутньому. Якщо особа отримала у спадщину значний обсяг майна можливості її споживання розширюються. Більше багатство веде до більшого споживання, що називають ефектом майна, або ефектом багатства. Збільшення багатства переміщує функцію споживання в гору.
Припустимо: інвестиційні видатки постійно знижуються. Як ми бачимо, зменшення видатків може призводити до поступового спадання обсягів виробництва і рівня зайнятості.
Припустимо, уряд хоче "компенсувати" зниження сукупного попиту, вдавшись до зменшення податків так, щоб доход залишався на рівні певної зайнятості. Оскільки споживчі видатки реагують лише поступово на зміну доходу спричинену спочатку скороченням інвестицій, а також зниженням податків. Творці економічної політики, які часом хочуть стабілізувати валовий внутрішній продукт, маютьзнати схему саморегулювання величини споживчих видатків, аби не "переграти". Проблема може ускладнитися далі тим, що політики часто реагують на зміни обставин також з відставанням.
Використана література
1. Башнянин Г.І. Політична економія. - Київ: Ніка-Центр Ельга, 2000. - 528с.
2. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії.- К.: Основи, 2002.
3. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії. - Київ: Вища школа, 2000. - 471 с.
4. Заруба О. Д. Основи страхування. Посібник. -К.: Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 2001 -180 с.
5. Кириленко В.І. Мікроекономіка. Київ: Таксон. - 2002. - 334 с.
6. Крачило М.П. Основи економічної теорії.- К., 2000.
7. Макконел, Брю. "Экономикс: принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ. ІІ-го изд.. - М.: Республика, 2001.
8. Панчишин С. Макроекономіка К.: Либідь, 2000.
9. Радіонова І.Ф. Макроекономіка та економічна політика: Підручник.- К.: Таксон, 2002.
10. Савченко А., Пухтаєвич Г. Теорія ринкової економіки і практика переходу України до ринку. (Державне регулювання ринкової економіки.) "Економіка України", 1999.
11. Самюелсон Пол А., Нордгауз Вільям Д. Макроекономіка: Переклад з англ..- К.: Основи, 2001.
12. Павловський М. "Макроекономіка перехідного періоду". К.: "Техніка". 2000.
13. Савченко А. та ін. "Макроекономіка". К.: "Либідь", 2002. - с. 77-96.
14. Сажина М.А., Чебрикова Г.Г. Экономическая теория. Учебник для вузов. - Москва: "Норма", 1998. - 456 с.
15. Сидорович А.В. Курс экономической теории. - Москва: ДИС, 1997. - 736 с.
Loading...

 
 

Цікаве