WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Проблеми встановлення макроекономічної рівноваги в Україні - Реферат

Проблеми встановлення макроекономічної рівноваги в Україні - Реферат

праці. За таких умов спостерігатиметься закриття і банкрутство підприємств та збільшення безробіття. Скорочення попиту на ринку праці буде достатнім фактором, який викличе падіння номінальної зарплати і зниження середніх витрат, що ліквідує початкове зменшення сукупної пропозиції, викликане зростанням ресурсних цін. У кінцевому підсумку це поверне короткострокову криву сукупної пропозиції вправо в положення СПр1. Отже, товарні ціни повернуться до рівня Ц1 а реальний ВВП буде відновлено на потенційному рівні, що забезпечить в економіці подвійну рівновагу.
Проте такий сценарій не є раціональним. Часова невизначеність періоду, необхідного для зниження зарплати, та великі економічні і соціальні втрати, які при цьому понесе суспільство, свідчать про неефективність ринкового само-регулювання при вирішенні проблеми стагфляції. Щоб прискорити цей процес і мінімізувати його негативні наслідки, у вирішення цієї проблеми повинна втрутитися держава.
Згідно з кейнсіанською теорією, держава може проти,! ставити стагфляції політику стимулювання сукупному политу, завдяки якій його крива може зміститися в положення Спо1 - Але така стимулююча політика може потрапити в капкан, оскільки зростання сукупного попиту до СПо1 ще більше загострить інфляцію, піднімаючи товарні ціни до Ц3 - Це неминуче викличе спіраль "ціни -зарплата" і розвиток подій в економіці буде розгортатися за вже відомим сценарієм.
Світовий досвід показує, що більш ефективним варіантом подолання стагфляції і відновлення подвійної рівноваги може бути лише політика, спрямована на зменшення середніх витрат на величину, адекватну їхньому зростанню з метою збільшення сукупної пропозиції. Основними елементами такої політики можуть бути введення тимчасового державного контролю за цінами і зарплатою; зниження податків з підприємств і скорочення бюджетних витрат, стимулювання внутрішніх заощаджень та інвестицій; залучення іноземних інвестицій в національну економіку тощо.
2. ОСНОВНІ ЗАСАДИ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ
В УКРАЇНІ
Фундаментальною передумовою розвитку фінансового ринку та залучення іноземних інвестицій в Україні є макроекономічна стабільність в економіці, про досягнення якої свідчать позитивні показники динаміки обмінного курсу національної грошової одиниці та темпів інфляції.
Надзвичайно важливу роль при цьому відіграють механізми забезпечен-ня макроекономічної стабільності. Якщо вона була досягнута за рахунок вті-лення ринкових засобів самоорганізації суспільства, то можна стверджувати про наявність тривкої стабілізації.
У жовтні 2001 p. в Україні Президентом Леонідом Кучмою були започат-ковані реформи, що забезпечили включення механізмів економічної самоор-ганізації суспільства та впровадження на цій підставі процесів стабілізації на-ціональної грошової одиниці зокрема і фінансової системи в цілому. І хоча поки що в країні не розв'язані окремі дуже важливі фінансові проблеми, за-гальний напрямок, в якому здійснюються перетворення, досить позитивний.
Протягом 2002-2003 pp. обсяги продажу в Україні трьох основних ва-лют (доларів США, німецьких марок і російських рублів) збільшувалися до-сить стрімко.. У 2002 p. валюта було продано на 9,2 млрд. дол. США, у 2003-му - на 21,1 млрд., тобто на 229,3% більше.
Важливо те, що у 2003 p. обсяг продажу трьох основних валют - 21,1 млрд. дол. досяг рівня збалансованості з обсягами експорту, який становив 20,3 млрд. дол. США.
Згідно з прогнозами у поточному році не відбуватиметься бурхливе пож-вавлення на валютному ринку, яке спостерігалося в 2002-96 pp. Однак ре-зультати аналізу роботи валютного ринку протягом перших чотирьох місяців 2004 p. свідчать усе ж таки про подальше досить стрімке зростання обсягів продажу трьох основних валют.
Так, за січень-квітень поточного року обсяг продажу становив 9,4 млрд. дол. США, тобто збільшився порівняно з відповідним періодом 2003 p. на 161,8%. Сума приросту становила 3,6 млрд. дол. США, з якої лише невелика частка - близько 0,6 млрд. дол. США - була інвестована у державні цінні па-пери. Доля решти грошей не відслідковується. Однак і за цих умов представ-ники бізнесу повірили в економічну політику Президента України і тому потік валюти до нашої країни продовжує збільшуватися.
Таблиця 1.
Обсяги продажу трьох основних валют протягом 2002-2004 pp.
Обсяги продажу доларів США німецьких марок, російських рублів (у тис. доларів США)
Місяць року 2002р. 2003 p. 2004р. Різниця між показниками у 2004 і 2003 pp.
Січень 332 083 1 080 386 2243710 1 163 324
Лютий 377 543 1 419 807 2 452 830 1 033 023
Березень 489 826 1 577 602 2 374 133 796 531
Квітень 413590 1 746 398 2 350 275 603 878
Усього 1613042 5 824 193 9 420 948 3 596 755
100,00% 361,1 584,0
% 100,00% % 161,8%
Зростання реального обмінного курсу гривні супроводжувалося стрімким збільшенням обсягів продажу трьох основних валют. Наведені нижче діаграми наочно свідчать про цей взаємозв'язок.
Між зростанням середньозваженого реального курсу гривні до долара США та обсягами продажу трьох основних валют (дані табл. І) існує досить щільна статистична залежність, яка математично підтверджує логіку процесів (див. рис.4).
На особливу увагу заслуговує те, що Національний банк намагався що-найменше втручатися в роботу валютного ринку, про що свідчать показники. Це дає змогу зробити деякі висновки. По-перше, валютні інтервенції НБУ становили лише декілька відсотків загального обсягу продажу трьох основних валют.
Загальний обсяг продажу валют в функції
від реального обмінного курсу
Рис. 4. Реальний обмінний курс
У 2003 p. вони були нижчими, ніж у 2002-му (1,49% та 1,11%). По-друге, це були переважно ре інтервенції. Тобто в основному Нацбанк викуповував валюту. Винятком були лише треті квартали, коли Нацбанк змушений був продавати валюти, що зумовлювалося сезонними коливаннями макроекономічних процесів.
Отже, помітне зростання реального обмінного курсу протягом 2002-2003 pp. і стабілізація номінального обмінного курсу, починаючи з другого кварталу 2003 p., не зупинилипроцесів зростання експорту і скорочення від'ємного сальдо зовнішньої торгівлі. А завдяки цьому став можливим бурхливий розвиток валютного ринку в Україні.
Одним із стратегічних напрямків розвитку української економіки є збіль-шення обсягів експорту з одночасним зменшенням обсягів імпорту, аби най-ближчим часом досягти принаймні балансу між продажем та купівлею товарів і послуг на зовнішніх ринках. Пасивне (від'ємне) сальдо зовнішньоторговельної діяльності, як відомо, - один із вагомих чинників девальвації національної валюти]
У період від першого кварталу 2002 p. і до першого кварталу 2003-го збільшення обсягів експорту та імпорту відбувалося за умов досить стрімкої девальвації номінального обмінного курсу гривні (від 1,2223 до 1,8710 за се-редньозваженими показниками). Імовірно, що саме такі зміни й стимулювали збільшення обсягів експорту з 3 425 млн. дол. США у першому кварталі !°9^ р. до 4 871 млн. дол. США у четвертому.
Таким чином, девальвація номінального курсу не сприяла, всупереч іс-нуючій теорії, зменшенню обсягів імпорту. Імпорт товарів і послуг збільшився з 3806 млн. дол. США у першому кварталі до 5 176 млн. дол. США у чет-вертому. Прихильники девальвування курсу гривні задля вирівнювання сальдо балансу товарів і послуг (тобто досягнення нульового значення сальдо) мали б звернути увагу на цю "суперечність" в
Loading...

 
 

Цікаве