WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Класична теорія макроекономічного регулювання. Грошовий ринок. Попит на гроші - Контрольна робота

Класична теорія макроекономічного регулювання. Грошовий ринок. Попит на гроші - Контрольна робота

Недоліком володіння грошима як активом у порівнянні з іншими фінансовими активами (в нашому випадку - облігаціями) є те, що гроші не дають доходу у вигляді процента. Володіючи грошима, доводиться жертвувати доходом у вигляді номінальної процентної ставки.
Номінальна процентна ставка - ставка процента, виражена в грошах за поточним курсом (без поправки на інфляцію). Номінальна процентна ставка являє собою альтернативні витрати або альтернативну вартість зберігання грошей. Чим вища процентна ставка, тим більше потенційного доходу втрачає економічний аґент, який накопичує гроші. Зростання процентної ставки змушує економічних аґентів перерозподіляти портфель активів - змінювати його структуру: зменшувати запас грошей і, відповідно, збільшувати запас облігацій. Тому підвищення процентної ставки зменшує попит на гроші.
Функція попиту на гроші як актив відображає обернену залежність ве-личини попиту на реальні грошові залишки з боку активів від динаміки
номінальної ставки процента:
Реальну альтернативну вартість зберігання грошей визначає реальна ставка процента - номінальна процентна ставка, що скориґована на рівень інфляції. Ця корекція ведеться відносно очікуваного темпу інфляції, оскільки фактичний майбутній рівень ЇЇ невідомий.
З урахуванням очікуваної інфляції, функція попиту на гроші як на ак
тив може бути записана таким чином: Якщо реальна про
центна ставка падає, то реальний попит на гроші зростає, оскільки зменшу
ється реальна альтернативна вартість зберігання грошей. Чим вищий
очікуваний темп інфляції, тим нижчим буде рівень реального попиту на
гроші, оскільки лише в цьому випадку зменшується зумовлена інфляцією
втрата купівельної спроможності грошей.
Сукупний попит на гроші - це загальна кількість грошей, яку еко-номічні аґенти бажають мати для фінансування операцій та у формі активів, Тобто сума трансакційного попиту на гроші і попиту на гроші як на актив.
В неявному вигляді функція сукупного попиту на гроші може бути записана таким чином:
де є незалежними змінними функції попиту. Змінна доходу (Y)
відображає співвідношення між грошовою масою і обсягом тих операцій, які необхідно профінансувати. Змінна процентної ставки (і) відбиває ступінь пере
ваги грошових коштів відносно інших фінансових активів.
Проста лінійна функція реального попиту на гроші має вигляд:
де коефіцієнти відбивають чутливість (еластичність) попиту на гроші
до доходу та процентної ставки відповідно.
Крива сукупного попиту на гроші має назву "кривої переваги ліквідності".
Згідно з функцією сукупного попиту на гроші, збільшення/зменшення
рівня доходу супроводжується зростанням/падінням попиту на гроші на
величину що на графіку відображається зсувом кривої попиту. При
кожному даному рівні доходу величина реального попиту на гроші буде
падати, якщо ставка процента зростатиме.
При надто високій процентній ставці попит на гроші зменшується до мінімального, необхідного для проведення операцій в економіці, рівня - трансакційного попиту на гроші. І навпаки, при дуже низькому рівні процента попит на гроші цілковито еластичний по процентній ставці. У цьому випадку альтернативні витрати зберігання грошей наближаються до нуля, і тому кожна запропонована кількість грошей користуватиметься попитом. Економічна ситуація, за якої процентна ставка перебуває на такому низькому рівні, коли доход від облігацій не компенсує пов'язані з ними ризики і тому економічні аґенти прагнуть тримати все своє багатство у формі грошей, тобто попит на гроші не має обмежень з боку ставки процента, отримала назву "пастки ліквідності".
Попит і пропозицію грошей пов'язує модель грошового ринку. Згідно з короткостроковою моделлю грошового ринку, пропозиція грошей, доход і рівень цін є екзогенними змінними. Пропозиція грошей контролюється цен-тральним банком і фіксована на рівні Ms. У короткостроковому періоді рівень цін не змінюється, тому номінальні та реальні змінні моделі збігаються. Модель грошового ринку показує, що існує лише єдина ставка, за якої попит на гроші і пропозиція грошей збігаються.
Висновки
Отже, згідно думки прихильників класичної теорії випливає, що ринковий механізм здатний автоматично забезпечувати повну зайнятість без державного втручання в економіку, повна зайнятість є нормою для економіки з ринковими відносинами. Згідно з класичною теорією механізм ринкового саморегулювання економіки складається з декількох елементів.
Перший - ситуація, коли величина сукупних витрат буде недостатньою для виробництва потенційного ВВП, є малоймовірна.
Прихильники класичної теорії визнають дестабілізуючий вплив заощаджень на рівновагу між доходами і витратами. Проте, на їхню думку, дана обставина не вимагає державною втручання в економіку. Ринковий механізм здатний самостійно й досить швидко ліквідувати цей дисбаланс через взаємодію між товарним та грошовим ринками. У цьому полягає суть другого елемента класичної теорії про ринкове саморегулювання. Необхідною умовою для досягнення відповідності між доходами і витратами в економіці є баланс між заощадженнями та інвестиціями.
Згідно з класичною теорією здатність економіки до цінового саморегулювання забезпечується конкуренцією між продавцями, яка породжує високу еластичність цін стосовно попиту.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що згідно з класичною теорією механізм процентної ставки, гнучкихтоварних і ресурсних цін надає ринку здатність автоматично підтримувати повну зайнятість в економіці. За цих умов виключається необхідність втручання держави в економіку, тобто найбільш раціональною має бути політика державного невтручання.
Грошовий ринок стихійно виник у кожній країні для того, щоб забезпечити проведення банківських операцій в національній валюті. На грошовому ринку здійснюються операції двох типів:
* операції комерційних банків між собою, цей сегмент ринку називається "міжбанківський ринок";
* операції комерційних банків та уряду з центральним банком, цей сегмент ринку називається "Відкритий ринок".
Грошовий ринок обслуговує короткотермінові строком від кількох годин до одного року угоди. Ринок грошей у більшості країн складається із міжбанківського ринку та ринку короткострокових цінних паперів.
Попит на гроші- це намагання суб'єктів мати в своєму розпорядженні певну встановлену ними масу грошей.
Якщо розмір поточної каси коливається в короткостроковому періоді при заданому обсязі ВНП то це означає що проводиться політика регулювання депозитної ставки.
Сутність попиту на гроші аргументується як попит на одну з можливих форм багатства. Йдеться про визнання тієї частки багатства, яку індивідууми мають намір зберігати у грошовій формі. Це означає, що попит на гроші правильно розглядати як попит на запас грошей на певний фіксований у часі момент, а не як потік грошей, який визначається за певний період часу.
Попит на гроші відрізняється від попиту на інші товари. Гроші бажані не задля самих себе, а для того, щоб купувати необхідні товари. Грішми володіють через їх представницьку вартість.
Список використаної літератури
1. Базилевич В.Д. та ін. Макроекономіка, опорний конспект лекцій. -К., 1997.
2. Гальчинський А. С. Теорія грошей. - К.: Основи, 1996.
3. Гроші та кредит. / За ред.Б. С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш, 2000.
4. Пухтаєвич Г. О. Макроекономічний аналіз. - К., 2000.
5. Радионова І. Макроекономіка та економічна політика. - К., 1996.
6. Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. - К.: КНЕУ, 2001.
7. Савченко А.Г. Макроекономіка. Навчально-методичний посіб-ник для самостійного вивчення дисципліни. - К., 2000.
Loading...

 
 

Цікаве