WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Причини неповного використання трудових ресурсів - Реферат

Причини неповного використання трудових ресурсів - Реферат

які перебували на обліку, жінки становили 48,4%, молодь у віці до 28 років - 31%.
У табл. 2.1 наводяться дані, що характеризують причини незайнятості у 1998 р. Основну частку безробітних (41,8%) становили вивільнені у зв'язку зі змінами у виробництві таскороченням штатів.
Основні причини незайнятості населення відбиває наведена нижіте діаграма (рис. 2.1).
Значно поширюється і приховане безробіття. Починаючи з 1992 р. цей процес набув масового характеру в усіх галузях економіки України.
Приховане безробіття характерне для ситуації економічної кризи. Воно зумовлене неповним завантаженням потужностей підприємств, зменшенням обсягів виробництва, різким зниженням продуктивності праці, наданням працівникам неоплачуваних відпусток, Неповною зайнятістю протягом робочого тижня. Згідно з розрахунками в народному господарстві прихованим безробіттям охоплено 16-20% зайнятих працівників. Така ситуація пов'язана з наслідками сировинної, енергетичної і платіжної криз, з відсутністю послідовності в реформуванні економіки.
Наявність значної чисельності працездатних осіб, які лише формально зайняті, а фактично не працюють і одержують низьку заробітну плату (або зовсім не одержують її), сприяє збільшенню чисельності зайнятих у нерегламентованій діяльності, ускладненню криміногенної ситуації, загостренню соціальних конфліктів.
Проведені дослідження чисельності й складу незайнятого працездатного населення дають змогу припустити, що у сфері нерегламентованої зайнятості основні доходи одержують приблизно 8-8,5 млн осіб, тобто майже третина працездатного населення в працездатному віці. Нині незареєстрована зайнятість - це неформальний сектор економіки, проте виключений зі сфери цивілізованих соціально-трудових, равових відносин і норм.
Таблиця 1. Безробіття за причинами незайнятості, статтю
та місцем проживання у 2003 році
Показник Усього У тому числі
міське населення сільське населення
разом жінки чоловіки разом жінки чоловіки
Усього, тис. осіб 2937,1 2368,3 1174,3 1194,0 568,8 247,7 321,1
У тому числі % вивільнені у зв'язку з реорганізацією, ліквідацією, конверсією виробництва, скороченням штатів 41,8 43,0 45,9 40,2 36,7 44,3 30,9
звільнені за власним бажанням 26,4 27,1 25,7 28,5 23,2 16,8 28.2
демобілізовані з військової строкової служби 4,0 3,2 0,1 6,2 7,4 0,0 13,0
невлаштовані після закінчення основної середньої школи 2,5 2,1 2,1 2,1 4,4 7,0 2.3
невлаштовані після закінчення повної середньої школи 3,0 2,9 3,8 2,0 3,5 5,4 2,0
не влаштовані після закінчення ПТУ 5,4 4,7 4,7 4,8 8.1 9,9 6.7
невлаштовані після закінчення ВУЗу та прирівняного до нього навчального закладу 4,8 4,8 5,7 3,9 4,9 5,7 4.4
звільнені за станом здоров'я або переходом на інвалідність 1,8 1,9 1,3 2,4 1.2 0,7 1.7
звільнені у зв'язку з закінченням строку контракту або договору наймання 5,7 5,7 5,5 5,9 5.9 5,7 6,0
інші 4,6 4,6 5,2 4,0 4.7 4,5 4,8
Рис. 1. Причини незайнятості безробітних у 2004 році
Зарубіжний досвід свідчить, що і в країнах з розвинутою економіцею відбувається зростання вимушеної неповної зайнятості.
Проте перехід на скорочений робочий день (тиждень) розглядається як ефективний захід щодо запобігання безробіття. Масштаби не-Вовної зайнятості в США, Німеччині, Франції, Португалії за останні роки збільшилися в десятки разів. При цьому активно використовуються державні дотації (субсидії) підприємствам на заробітну плату працівникам для компенсацій витрат у разі скорочення збиткових і нерентабельних робочих місць.
Отже, проблема неповної зайнятості і прихованого безробіття і згодом виявлятиметься як проблема часткового (тимчасового зменшення або установлення законом скороченої тривалості робочого дня) або тимчасового повного безробіття (перерви в одержанні заробітної плати або зменшення її розміру з причини тимчасового Припинення виробництва без розірвання трудових відносин).
Загострення проблеми безробіття супроводжується економічними втратами, насамперед зменшенням валового національного продукту (ВНП), його відставанням від потенційного ВНП, який визначається за припущення існування природного рівня безробіття та певних "нормальних" темпів економічного зростання. Чим вищий рівень безробіття, тим більше відставання ВНП. В економічній науці такий взаємозв'язок виражає закон А. Оукена: якщо фактичний рівень безробіття перевищує природний рівень (3-5%) на 1%, то відставання обсягу валового національного продукту становить 2,5%. З цього закону можна зробити висновок щодо практичної діяльності, а саме: необхідно щорічно не менш як 2,5-3,0% ВНП спрямовувати на створення нових робочих місць.
Економічними збитками від безробіття є також звуження споживчого ринку, нарощування елементів кризи надвиробництва. Крім того, люди, які перебувають у статусі безробітних, втрачають професійні навички, стереотипи трудової поведінки.
Серйозною проблемою є регіональне безробіття. Його подолання потребує проведення відповідної структурної політики і розроблення регіональних програм забезпечення ефективної зайнятості населення на основі подальшої диверсифікації економіки, залучення та функціонування приватного капіталу, розвитку інфраструктури, відкриття центрів перепідготовки робочої сили, формування спеціальних фондів кредитування приватних підприємців.
У Великій Британії, наприклад, зменшення регіонального безробіття досягається через організацію "підприємницьких зон", в яких усі підприємства практично звільнені від сплати податку на нерухоме майно. Практикується пільговий продаж державою муніципальних земель, лібералізація правил забудови. Це сприяло підвищенню темпів зростання зайнятості в цих регіонах.
В умовах становлення ринкової економіки особливо гострою проблемою є безробіття серед молоді, яке дедалі зростає. Для її вирішення необхідно створити реальні передумови для обгрунтованого вибору професії та місця роботи з урахуванням потреб ринку праці, а також покликання, здібностей і психофізіологічних можливостей молодої людини та її професійної підготовки.
Важливим напрямом запобігання безробіттю серед молоді є реалізація спеціалізованих програм, які забезпечують розширення зайнятості молоді шляхом створення для неї додаткових робочих місць без великих матеріальних витрат, зокрема шляхом організації сезонної і тимчасової участі в проведенні сільськогосподарських робіт, обслуговуванні і ремонті сільськогосподарської техніки, транспортуванні і реалізації урожаю., через надання допомоги інвалідам, людям похилого віку, через роботу в лікарнях, інтернатах, дитячих будинках та ін.
Використана література:
Василъченко В. С. Ринок праці та зайнятість. - К., 1996.
Loading...

 
 

Цікаве