WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Грошово-кредитна система та грошова політика держави - Курсова робота

Грошово-кредитна система та грошова політика держави - Курсова робота

безробіття). Отже, збільшення М, не
впливаючи на Y, лише збільшує Р. Графічно це має такий вигляд
(графік 3):
P S
D2
D1
P2 E2
D2
E1
P1 D1
Yn Y
Графік 3
Пояснення до графіка:
1. На графіку показано дві рівноваги: при меншому Е1 та
більшому Е2 сукупному попиті.
2. Лінія пропозиції піднімається перпендикулярно вгору
на рівні обсягу виробництва Yn, відображаючи ті обставини,
що, по-перше, виробничі можливості обмежені, по-друге, зрос-
тання цін не може спонукати до збільшення обсягів вироб-
ництва.
3. Зсув лінії сукупного попиту відбувається при зага-
льному зростанні витрат за умови збільшення грошової маси.
У поясненні суті грошової політики з монетаристських по-
зицій, як бачимо, відсутня ставка процента. Монетаристи вихо-
дять з того, що, маніпулюючи грошовою масою, не можна вплину-
ти на ставку процента. За їх уявленням, номінальна ставка
процента має тенденцію до зростання. Коли ж застосовується
ефективна антиінфляційна політика, то ставка процента зни-
жується. Щоб зрозуміти це твердження, треба розрізняти ном-
інальну та реальну ставку процента. Реальна ставка процента є
різницею між номінальною ставкою та передбачуваним рівнем
інфляції:
Ir = In - e, де Іr - реальна ставка процента;
Іn - номінальна ставка процента;
e - передбачуваний рівень інфляції.
Монетаристи стверджують, що реальна ставка процента є
низькою і стабільною. Якщо ж високою є номінальна ставка, то
наслідок інфляційних передбачень. Щоб такі передбачення не
виникали, необхідно здійснювати жорстку політику щодо грошо-
вої пропозиції, тобто обмежувати її. Тому головним засобом
пожвавлення економіки має бути не стимулювання через грошову
пропозицію, а структурні зміни економіки, зростання вироб-
ничих можливостей.
Реалізуючи грошову політику, необхідно дотримуватись
певних правил, що допоможуть уникнути негативних ефектів. До
таких монетаристських правил належать:
1) дотримання контрольованого стабільного і низького тем-
пу зростання грошової маси;
2) відмова від здійснення активної грошової політики че-
рез операції на відкритому ринку, змінювані залікові ставки
та банківські резерви.
3. Пропозиція грошей та фактори, що її визначають.
Пропозиція грошей.
s
Кількість грошей у країні (М ) зростає, якщо:
- зростає грошова база (Н);
- знижується норма обов"язкових мінімальних банківських
резервів (r);
- зменшуються надлишкові резерви комерційних банків (В);
- знижується частка готівкових грошей у загальній сумі
платіжних засобів населення (d).
Величина (H) та (r) визначаються політикою Центрального
банку (НБУ) і виступають екзогенними параметрами моделі про-
позиції грошей (Мs ).
Параметри (В) та (d) є спадними функціями ставки процен-
та (і): В=В(і); d=d(i), оскільки із зростаням (і) у комер-
ційних банків посилюється зацікавленість у зниженні залиш-
кових резервів, а у домогосподарств - готівкових грошей.
Функція пропозиції грошей (М ) визначається таким чином:
М = m (r, B(i), d(i), H)
де m - грошовий мультиплікатор.
Завдання Центрального банку:
1. Забезпечення стабільності національної валюти.
2. Забезпечення платіжного обігу.
3. Сприяння державному контролю за приватними банками.
4. Забезпечення ліквідності комерційних банків.
5. Забезпечення стабільності банківської системи в ціло-
му.
Інструменти Центрального банку:
1. Операції на відкритому ринку:
- Гнучкий валютно-політичний інструмент, який ви-
являється в продажу чи купівлі Центральним банком цінних па-
перів на "відкритому ринку" у комерційних банків.
- Застосовується для проведення експансивної (купівля)
чи рестрикційної (продаж) грошової політики.
2. Політика облікової ставки:
- Інструмент прямого регулювання грошово-кредитного
обігу.
- Виявляється у змінах облікової ставки відповідно до
кон"юнктурних коливань економіки.
- Застосовується для управління кредитною активністю.
Йдуть суперечки про те, в якій мірі повинен бути незалежним Центральний банк країни. Суспільство часто не розуміє багато проблем, пов"язаних зі стабілізацією економіки, зокрема, неусвідомлює того, що вплив грошово-кредитної і фіскальної політики в більшості є невизначеним, що існують різноманітні часові лаг в процесі її проведення. Центральний банк часто критикують. Наприклад, якщо зростає безробіття або з"являється нестача засобів для соціальних програм в результаті жорсткої монетарної політики, то підсилюються вимоги більшого контроля зі сторони уряду за діяльністю Центрального банку. Критики ФРС (Федеральної резервної системи) в США вважають, що Велика депресія 30-х рр. не була б такою глибокою, якщо б в 1929-1933 рр. не було б так скорочено пропозицію грошей, що спад 1966 р. був би меншим, якщо б темпи зростання грошової маси не були б скорочені так різко, що високі темпи інфляції в 70-ті роки були викликані надзвичайно високими темпамии росту пропозиції грошей. Вони виступають за те щоб в повноваження по створенню і регулюванню грошової маси булипередані Конгресу і уряду, а не ФРС.
Основний аргумент на користь незалежності Центрального банку полягає в тому, що його незалежність забезпечує захист від різного роду політичного тиску. Наводяться приклади Центральних банків, що володіють найбільшою незалежністю, таких як німецький і швейцарський банки, діяльність яких асоціюється з високою макроекономічною стабільністю і високими темпами росту. У той же час в країнах, де уряд володіє правом контролювати пропозицію грошей, наприклад, в деяких Латиноамериканських країнах, мали місце і гіперінфляція, і повільний економічний ріст.
Існує ще одна точка зору на степінь контролю за діяльністю Центрального банку. Її прихильники виступають за те, щоб було встановлене так зване "монетарне правило", по якому пропозиція грошей щорічно повинна збільшуватися темпами, які залежать від темпів економічного росту. Це правило, на їх думку, обмежить абсолютну владу Центрального банку при проведенні стимулюючоїї або стримуючо
3. Політика мінімальних резервів:
- Найбільш жорсткий інструмент грошово-кредитного регу-
лювання.
- Виявляється в маніпуляції нормою обов"язкових ре-
зервів, які комерційні банки зобов"язані зберігати на рахун-
ках у Центральному банку.
- застосовується як засіб для швидкого стиснення чи роз-
ширення кредитної маси в системі.
Схожість кейнсіанських і монетаристських поглядів поля-
гає у визнанні того факту, що грошова пропозиція становить
зміст грошової політики. Пропозиція грошей включає два еле-
менти - готівку та депозити:
M = Cur + Dep,
де Cur - готівка (операції Центрального банку на відкри-
тому ринку);
Dep - депозити на поточних рахунках.
Ця формула містить інформацію про те, що пропозиція гро-
шей залежить не лише від роботи друкарського верстата, і на-
віть не тільки від операцій центрального банку на відкритому
ринку (ці чинники визначають обсяг Cur), а й від діяльності
банків, які приймають депозити та надають кредити.
Loading...

 
 

Цікаве