WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Характеристика макроекономічних показників плану та порядок їх обчислення - Реферат

Характеристика макроекономічних показників плану та порядок їх обчислення - Реферат

доповнюють натуральні.
Натуральні показники краще, ніж вартісні, відображають обсяг виробництва продукції, забезпечують більш об'єктивну основу для розрахунку інших взаємопов'язаних показників (продуктивності праці, обсягу реалізованої продукції та ін.), регламентують натурально-матеріальний склад виготовленої та реалізованої продукції, краще поєднуються з показниками якості продукції. Наприклад, план випуску автомобілів за видами й моделями незрівнянно краще характеризує їх, ніж план випуску у вартісному виразі; те ж саме стосується й поставок продукції в конкретній номенклатурі (асортименті). Це важливо ще й тому, що в наш час в Україні виробляється кілька мільйонів конкретних назввиробів. Тому в процесі розробки планів необхідно визначити, хто буде виробляти продукцію, коли, для кого та в яких обсягах.
У системі планових показників суттєво підвищується роль натуральних показників, що виявляється як у розширенні номенклатури продукції, яка відображається в плані, так і в збільшенні номенклатури з натуральними одиницями виміру, за якою проводяться розрахунки виробничих потужностей, у підвищенні відповідальності за виконання договірних зобов'язань щодо поставок продукції споживачам у конкретній номенклатурі (асортименті).
Значення натуральних показників дуже велике ще й тому, що з їх допомогою визначаються потреби суспільства в різних видах продукції. Вони є основою для багатьох вартісних показників. Разом з тим застосування в плані тільки натуральних показників унеможливлює зіставлення результатів діяльності різних галузей і підприємств - наприклад, порівняння витрат праці на виробництво продукції.
Вартісні показники виражаються у грошовому вимірі (наприклад, валовий національний продукт, валовий внутрішній продукт, національний доход - у млн. грн., середня заробітна плата - у грн.) і застосовуються в плануванні як формі державного регулювання економіки на етапі формування ринкових відносин. Вони характеризують попит і пропозицію, обсяги суспільного виробництва та інвестицій, фонду оплати праці та ін. Вартісні показники обсягів виробництва відіграють провідну роль у загальній системі показників.
Абсолютні показники характеризують планові завдання в абсолютних величинах (таких як обсяг виробництва, обсяг витрат та ін.); вони розраховуються як у натуральному, так і у вартісному виразі.
Відносні показники відображають динаміку та структуру відповідних величин і вимірюються у відсотках, питомій вазі та ін.
Основні показники розвитку економіки займають центральне місце в управлінні. Вони відрізняються перш за все своїм призначенням і конкретним адресним характером, знаходять відображення в державних контрактах, інших завданнях для виконавців і контролі за їх виконанням. Ця група показників може бути інструментом, за допомогою якого здійснюється ефективне регулювання економіки з боку держави в умовах переходу до ринкових відносин. Ця система показників пов'язана з економічними важелями та стимулами, джерелами ресурсів та ін. і є основою для розробки індикативних планів.
Розрахункові показники мають інформаційний і аналітичний характер. У більшості випадків вони використовуються для визначення й обґрунтування основних показників та їх доповнення.
В економічній літературі нема чіткого визначення понять макро- та мікроекономіка. Термін "макроекономіка" введено в обіг у наш час, але сам макроекономічний аналіз виник майже одночасно з економічною наукою. Можна вважати, що в економічній таблиці Кене подана макроекономічна модель господарського життя. Але творцем теорії, яка базується на макроекономічному підході, є Карл Маркс. Розвиткові цього напряму багато в чому сприяв Кейнс, у працях якого закладена основа методології системи національного рахівництва.
Макроекономічний аналіз - частина економічної науки, яка досліджує економіку як ціле, а також її важливі сукупності, такі як галузі, домашнє господарство, бізнес, державний сектор та ін., використовує для цього узагальнюючі економічні показники. Серед них - валовий внутрішній продукт, національний доход, розподіл та споживання національного багатства, промисловість, сільське господарство та ін.
Макроекономічні явища розглядаються в їх сукупності, оскільки макроекономіка базується на науково обґрунтованих методах їх аналізу, а також на моделях функціональних зв'язків між агрегованими показниками. У цьому й полягає відмінність макроекономіки від мікроекономіки, об'єктом вивчення якої є прості реалії економічного життя.
Іншими словами можна сказати, що мікроекономічний аналіз - це частина економічної науки, яка досліджує, по-перше, такі відокремлені економічні одиниці, як компанії, фірми, домашні господарства, а по-друге - окремі ринки, конкретні ціни й конкретні товари та послуги, а також виробника, споживача тощо.
Для планування розвитку економіки використовується система ма-кроекономічних показників, яка дає змогу вимірювати її обсяги за конкретний період, а також виявляти фактори, що безпосередньо впливають на неї. Порівнюючи ці показники за певний відрізок часу, можна отримати інформацію, яка характеризуватиме функціонування економіки за аналізований період, та вивчити тенденції її розвитку з метою розробки державної економічної політики.
У світовій практиці до макроекономічних належать показники, що характеризують масштаби економічного розвитку суспільства, показники темпів зростання, структури та економічної ефективності виробництва, а також динаміку зміни цін, рівень зайнятості, процентні ставки та ін. Особливістю перехідного періоду до ринку є те, що в практиці прогнозування та індикативного планування в Україні використовуються макроекономічні показники, які розраховуються як у методології балансу народного господарства, так і в системі національних рахунків.
В економічній статистиці та прогнозуванні нашої країни дістали поширення баланси народного господарства (БНГ), основу складання яких становить розмежування сфери виробництва матеріальних благ і сфери послуг.
Суспільний продукт розглядається при цьому як маса матеріальних благ, а національний доход - як новостворена вартість, яка утворилась у результаті виробничої діяльності. Чиста продукція окремих галузей визначається як різниця між валовою продукцією та матеріальними витратами. Крім
Loading...

 
 

Цікаве