WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Специфіка планування зовнішньоекономічної діяльності в сучасних умовах - Реферат

Специфіка планування зовнішньоекономічної діяльності в сучасних умовах - Реферат

питань експорту й імпорту, спостерігають за товарною структурою зовнішньої торгівлі, видають дозволи на ввезення і вивезення товарів, беруть участь у підготовці типових контрактів і загальних умов поставок.
3. Функціональні управління й відділи. Існує кілька видів таких управлінь - наприклад, договірно-правове (готує проекти торгових договорів і угод, урядових постанов; контролює виконання правових норм договорів і угод), валютне управління (складає валютні баланси по торгівлі з окремими країнами, видає дозволи на платежі в іноземній валюті), управління цін (здійснює загальний контроль за дотриманням цін відповідно до умов контрактів) тощо.
Торгові представництва країни в іноземних державах захищають за кордоном права своєї країни. Вони підпорядковуються безпосередньо Міністерству зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі України та виконують такі функції й завдання:
1) представляють інтереси своєї країни, регулюють питання в галузі зовнішньої торгівлі та сприяють розвитку торгівлі й інших господарських відносин своєї країни з країною перебування торгового представництва;
2) вивчають економічні умови зовнішньоекономічних зв'язків і кон'юнктуру ринків країни перебування, ураховуючи інтереси зовнішньої торгівлі своєї країни, і надають відповідну інформацію Міністерству зовнішньоекономічних зв'язків та торгівлі України й Міністерству закордонних справ України, а також зовнішньоторговим та іншим зацікавленим організаціям і компаніям своєї країни.
Національний банк України відіграє важливу роль в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю за допомогою валютно-фінансових інструментів, передусім регулюванням курсу національної валюти, який безпосередньо впливає на експортно-імпортні потоки.
Експортно-імпортні банки здійснюють кредитно-розрахункові функції від імені уряду.
Держмитком України виконує безпосередній контроль за експортно-імпортними потоками на митному кордоні України. Він формує митну статистику, розробляє митні правила й процедури, здійснює митні збори, мита й податки, керує регіональними митними організаціями та контролює дотримання ними законодавства й правил митної справи; вивчає питання митної політики, готує проекти митних тарифів, бере участь у розробці проектів міжнародних угод у частині, яка стосується митної справи.
Міністерство економіки України координує всю планово-економічну та зовнішньоторговельну діяльність, здійснює підготовку проектів документів із цих питань.
Міністерство закордонних справ України сприяє визначенню зовнішньоекономічних орієнтирів і здійснює зовнішньополітичне забезпечення інтересів національних експортерів та імпортерів.
Кабінет Міністрів України здійснює координацію діяльності органів, які беруть участь у процесі управління зовнішньоекономічною діяльністю, керує процесом погодження й прийняття національної зовнішньоекономічної стратегії, політики та законодавства головними органами державної влади України.
Усі вищенаведені органи регулювання зовнішньоекономічної діяльності є учасниками розробки її планів, основним завданням яких є збільшення частки експорту товарів і послуг та скорочення імпорту.
Торгівля товарами й послугами завжди була однією з важливих форм міжнародних відносин. Вона може бути предметом протистояння або співробітництва, але в кожному разі є об'єктом конкуренції.
Експорт та імпорт займають настільки важливе місце у виробництві й споживанні промислово розвинених країн з ринковою економікою, що раптове закриття кордонів здається неймовірним.
Реальна взаємозалежність держав у комерційній галузі неминуче є джерелом напруги. Ця ситуація не нова: в історії багато конфліктів виникали в результаті розходжень у комерційних інтересах. Сьогодні обмін рішуче впливає на процеси економічного розвитку та збагачення держав. Проблеми зовнішньої заборгованості зумовлюють переміщення власності й центрів прийняття рішень із країн з негативним у країни з позитивним платіжним сальдо.
Тільки жорстка економічна політика може підірвати подібні процеси: для багатьох країн наслідком міжнародного обміну є "зовнішнє попередження", з яким урядам і громадській думці інколи важко погодитися. Сьогодні міжнародне співробітництво розвивається тими ж темпами, що й торгівля. Держави прагнуть вирішувати свої конфлікти в цій галузі шляхом переговорів. І завдання всіх - знайти спосіб конвергенції національних інтересів шляхом збільшення економічної інтеграції на міжнародному рівні.
Що стосується України, то в ній відсутній ефективний механізм зовнішньоекономічних зв'язків. Тому під час його розробки доцільно виходити з таких теоретичних принципів: включення України в систему міжнародних економічних відносин на постійній основі; поетапний перехід від державно-адміністративної монополії на зовнішньоекономічну діяльність до саморегульованої системи, яка забезпечує економічну безпеку України; використання як основних критеріїв ефективності міжнародного економічного співробітництва вигоди й доцільності з точки зору інтересів України, подолання економічної прив'язки до країн СНД і перехід до взаємодії з усіма країнами світу. Україна стоїть на шляху формування необхідної законодавчої бази, створення відповідного економічного середовища й розвитку вищеназваних інституційних структур.
Передусім Україні необхідно вирішити ряд специфічних питань: залучення іноземної валюти в країну, створення валютного фонду й ринку валют,організація валютної біржі. Перші кроки в цьому напрямі вже зроблено. По-перше, для організації та функціонування Української валютної біржі прийнято ряд документів з удосконалення валютного регулювання. У 1996 р. проведена грошова реформа й стабілізація національної грошової системи. Розробляються спеціальні державні програми заохочення іноземних інвестицій. У сфері зовнішньоекономічної діяльності держава фінансує експортні програми, освоєння нових видів продукції, упровадження у виробництво нової техніки, видає експортерам субсидії для покриття різниці між високою внутрішньою ціною товару й низькою ціною аналогічного товару за кордоном.
Міжнародний обмін послугами стає вагомим фактором економічного зростання, а тому Україна вже розпочала й продовжує обслуговувати міжнародні зв'язки, оскільки вона має різноманітні транспортні та комунікаційні системи.
Україна може взяти участь у спорудженні нафто- й газопроводів, транспортних коридорів. Вона має благодатні умови для розвитку іноземного туризму, що буде сприяти не тільки збільшенню валютних надходжень, а й розвитку довіри та взаєморозуміння між народами. Україна повинна стати важливим регіональним центром торгівлі валютою, зберігання грошей та кредитних операцій. Важливим напрямом співробітництва є розширення міжнародних культурних і спортивних зв'язків.
Слід зазначити, що слабка активність України в міжнародному розподілі праці не тільки не відповідає, а й суперечить її національним інтересам.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічної теорії: Підручник.- К.: Вища шк., 1995.- 471 с.
2. Дорошенко Л. С. Управление трудовыми ресурсами: Учеб. пособие.- К.: МАУП, 1997.- 60 с.
3. Калина А. В., Конева М. И., Ященко В. А. Современный экономический анализ и прогнозирование (микро- и макроуровень): Учеб.-метод, пособие.- 2-е изд.- К.: МАУП, 1998.- 272 с.
4. Ковалевский А. М. Техпромфинплан в новых условиях и типовая методика его разработки.- М.: Экономика, 1968.- 247 с.
5. Кравченко Ю. И., Цыба Г. ?. Прогнозирование и планирование макроэкономики: Учеб. пособие.- Кременчуг: Изд. центр "Сербо", 1997.- 189 с.
6. Кулян В. Р., Юнькова ? А Эконометрия: Учеб. пособие.- К.: МАУП, 1997.- 68 с.
7. Методические вопросы создания системы норм и нормативов / Под ред. В. В. Соколова.- М.: Экономика, 1983.- 192 с.
8. Панасюк Б. Концептуальні основи економічного прогнозування і планування // Економіка України.- 1996.- № 5.- С. 7 -17.
9. Панасюк Б., Літвінов В. Система національних рахунків як модель економічного обороту // Економіка України.- 1993.- № 1.- С. 18-36.
10. Планирование экономического и социального развития СССР / Под ред. И. И. Ищенко.- К.: Выща шк., 1983.- 399 с.
1. B. ?. Беседин, А. И. Москвин.- К.: Наук, думка, 1984.- 320 с.
11. Теория прогнозирования и принятия решений: Учеб. пособие / Под ред.C. А. Саркисяна.- М.: Высш. шк., 1977.- 351 с.
12. Типовая методика разработки техпромфинплана производственного объединения (комбината), предприятия.- М.: Экономика, 1979.- 448 с.
Loading...

 
 

Цікаве