WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Прогнозування та макроекономічне планування в ринковій економіці (пошукова робота) - Реферат

Прогнозування та макроекономічне планування в ринковій економіці (пошукова робота) - Реферат

функція держави, засіб забезпечення гармонійно збалансованого розвитку економіки, раціонального розміщення продуктивних сил, стійких темпів зростання виробництва та народного добробуту. Планування - це наукове передбачення майбутнього розвитку суспільства, його перебігу та результатів; розробка планів економічного й соціального розвитку країни, галузей, регіонів (економічних районів, областей, районів) і підприємницьких структур; взаємопов'язана система заходів, які забезпечують досягнення передбачуваних темпів і пропорцій за умови найбільш раціонального використання ресурсів. Планування передбачає розробку й обґрунтування планових показників, що характеризують розвиток економіки в майбутньому періоді; економічних нормативів, які визначають взаємовідносини з державою, бюджетно-фінансовою системою; лімітів, що відображають об'єктивно існуючу обмеженість ресурсів, на які може розраховувати суспільство в планованому періоді.
Планування, незалежно від того, довгострокове воно чи короткострокове, носить науковий характер, базується на теорії суспільного відтворення й охоплює всі основні аспекти економічного та соціального розвитку суспільства, науку, культуру, охорону здоров'я, освіту та ін.
Сутність довгострокового планування розкривається при аналізі та виявленні перспективних змін у житті суспільства, у розвитку виробничих сил, науки й техніки. Таким чином, з допомогою науково-дослідницької діяльності розробляється основа довгострокового управління процесами відтворення.
Короткострокове планування підпорядковане досягненню певного результату відповідно до умов, що склалися, та веління часу.
Планування - один з найважливіших інструментів економічної політики й один з найскладніших і досить важких видів розумової діяльності.
Для того щоб займатися прогнозуванням, плануванням, зокрема стратегічним, необхідно опанувати основами економічної політики, володіти аналізом господарської діяльності, знати технологію виробництва не тільки своєї галузі, а й суміжних з нею. Найбільший ефект досягається на стику економіки і технології. Розробнику планів, особливо стратегічних, бажано пройти школу господарської діяльності, починаючи з майстра дільниці, продовживши її майстром зміни, начальником цеху, керівником відділу, головним інженером, директором підприємства.
Найважливішими напрямами державного регулювання економіки, а отже й планування, досягнення рівноваги національного ринку є:
1) антициклічне регулювання, що має короткочасний характер і спрямоване на послаблення циклічних коливань, зниження рівня інфляції;
2) програмування, що має довгостроковий характер, намагається цілеспрямовано впливати на обсяг і напрями капіталовкладень, зміну структури економіки, тобто має стратегічні цілі.
Для досягнення як короткострокових, так і довгострокових цілей використовують:
1) пряме регулювання, яке здійснюється за допомогою прийняття законодавчих актів і дій виконавчої влади, що ґрунтуються на цих актах;
2) непряме регулювання, основане на використанні різних економічних важелів (зміни ставки податків, норми процента, надання податкових пільг та ін.). Економічна роль держави в даному випадку полягає в тому, що вона забезпечує регулювання суспільного капіталу в цілому.
Антициклічне регулювання передбачає використання таких методів, як бюджетна та кредитно-грошова політика. У першому випадку з метою впливу на платоспроможний попит населення маневрують державними витратами та податками. Стимулювання попиту, як правило, посилює інфляцію, а антиінфляційне регулювання посилює застій.
За своєю соціально-економічною сутністю державне регулювання є здійсненням економічної політики, що означає планомірне вилучення прибутків, централізоване регулювання пропорцій економіки та темпів її розвитку. Методами планування є розробка концепцій, прогнозів та складання загальнонаціональних планів і програм, на основі яких формується структурна та промислова політика.
В основу довгострокового планування та прогнозування розвитку економіки країни покладено такі концепції, прогнози та дослідження:
o політико-економічні оцінки розвитку суспільства та його довгострокових тенденцій;
o дослідження довгострокових цілей та тенденцій соціально-економічного розвитку країни та світових систем;
o дослідження довгострокових тенденцій розвитку науки та техніки;
o економічні та техніко-економічні дослідження щодо можливостей розвитку економіки країни на довгострокову перспективу;
o дослідження впливу науково-технічного прогресу на структуру та кваліфікацію кадрів у виробничій та невиробничій сферах.
Здійснення планомірності не означає комплексності та дирек-тивності, тобто вона базується на встановлених державою обов'язкових нормах, а не на орієнтовних показниках і рекомендаціях, що не мають обов'язкової сили для виконання. Тому таку планомірність називають індикативним плануванням. У ряді промислово розвинутих країн загальнонаціональні плани дедалі більше зводяться лише до складання прогнозів без прямого забезпечення фінансових та іншихресурсів.
Важливими методами державного регулювання економіки є:
1) проведення реформ щодо оподаткування державних підприємств і підприємств немонополізованого сектора економіки;
2) державне стимулювання науково-дослідних розробок;
3) активна амортизаційна політика;
4) кредитно-грошова політика;
5) здійснення структурної та промислової політики.
Автоматизована система планових розрахунків (АСПР). Розвиток сучасної економіки, який характеризується застосуванням техніки прогнозування на всіх рівнях управління, багато в чому зобов'язаний АСПР. Це система збору, обробки (розрахунків, систематизації, вибірки та ін.), передачі та зберігання інформації, яка використовується для розробки планів і контролю за їх виконанням.
АСПР призначається для своєчасної підготовки даних, необхідних для прийняття планових рішень на народногосподарському, галузевому чи територіальному рівнях. Усі види робіт здійснюються з широким застосуванням економіко-математичних методів і електронної обчислювальної техніки. АСПР забезпечує комплексність розрахунків, сприяє прийняттю оптимальних рішень, раціоналізації інформаційних потоків, підвищенню якості й оперативності розрахунків.
До складу АСПР входять функціональні та забезпечувальні підсистеми. У функціональних підсистемах вирішуються конкретні планово-економічні завдання, формуються відповідні планові документи та ін. У забезпечувальних підсистемах розробляються методи й засоби виконання робіт функціональними підсистемами й умови їх інтеграції та взаємодії.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Акофф Р. Планирование будущего корпораций.- ?.: Прогресс, 1985.- 382 с.
2. Бернар И., Колли Ж. К. Толковый экономический и финансовый словарь. Французская, русская, английская, немецкая, испанская терминология: В 2 т. Т. 1: Пер. с фр.- М.: Междунар. отношения, 1994.- 784 с.
3. Бернар И., Колли Ж. К. Толковый экономический и финансовый словарь. Французская, русская, английская, немецкая, испанская терминология: В 2 т. Т. 2: Пер. с фр.- М.: Междунар. отношения, 1994.- 720 с.
4. Беседин В. Ф. Пути повышения сбалансированности планов.- К.: Тэхника, 1985.- 200 с.
5. Бесєдін В. Ф. Проект Закону України "Про державне прогнозування, планування і розробку програм економічного і соціального розвитку України та її регіонів": Уточнений за зауваженнями Мінекономіки України та інших організацій.- К.: НДЕІ Мінекономіки України, 1996.- 11с.
6. Бешелев С. Д., Гурвич Ф. Г. Экспертные оценки в принятии плановых решений.- М.: Экономика, 1976.- 79 с.
7. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічної теорії: Підручник.- К.: Вища шк., 1995.- 471 с.
8. Деловое планирование (Методы, организация, современная практика): Учеб. пособие / Под ред. В. М. Попова.- М.: Финансы и статистика, 1997.- 368 с.
Loading...

 
 

Цікаве