WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Планування розвитку окремих галузей економіки (пошукова робота) - Реферат

Планування розвитку окремих галузей економіки (пошукова робота) - Реферат

виходячи з обсягу випуску продукції й фондовіддачі або з фондоозброєності, чисельності працівників і продуктивності праці. При першому методі необхідно виходити із підвищення фондовіддачі, а при другому - з більш швидкого зростання продуктивності праці порівняно з його фондоозброєністю. При цьому необхідне взаємоузгодження розрахунку основних виробничих фондів двома цими методами, яке здійснюється шляхом зіставлення різних варіантів фондовіддачі, фондоозброєності та продуктивності праці.
Потреба промисловості в інвестиціях включає витрати на реконструкцію й технічне переозброєння, будівництво нових і розширення діючих підприємств, відшкодування вибулих основних фондів, підтримання діючих потужностей і створення необхідного наробку, а також на проведення заходів з охорони природи й раціонального використання її ресурсів.
План виробництва продукції промисловості обґрунтовується розрахунками матеріальних витрат, потреба в яких визначається на основі середньогалузевих норм витрат сировини, матеріалів, палива, теплової та електричної енергії, а також відповідних обсягів виробництва продукції. Матеріальні витрати розраховуються в натуральному виразі на виробництво одиниці продукції, а також у натуральному й вартісному (на 1 млн. грн.) виразі.
У плані поряд із загальними напрямами мають передбачатися заходи, які враховують специфіку відповідної галузі промисловості,- з уловлювання й використання цінних речовин і компонентів, які викидаються зі стічними водами, з газами, що відходять при добуванні та збагаченні корисних копалин.
Планування розвитку сільськогосподарського виробництва та обчислення його обсягів. основні напрямки інтенсифікації аграрної сфери
На етапі формування ринкових відносин планування розвитку сільського господарства здійснюється на основі використання біржової торгівлі та інших каналів реалізації продукції та самостійності товаровиробників.
Потреба в сільськогосподарських продуктах (з виокремленням потреби держави) визначається їх кількістю, необхідною для:
o задоволення потреби населення в продуктах харчування, у тому числі для формування ринкових фондів;
o витрат на виробничі потреби сільського господарства (насіннєві, фуражні, страхові й перехідні фонди, витрати молока на випоювання молодняка тварин, яєць на інкубацію та ін.), у тому числі для створення державних ресурсів;
o промислової переробки на технічні цілі (включаючи виготовлення вина з винограду, плодів і ягід);
o експорту;
o поповнення державного резерву;
o приросту перехідних залишків у заготівельних, торгових і промислових підприємствах і організаціях.
При плануванні необхідно передбачити: взаємозв'язок обсягів виробництва сільськогосподарської продукції із заходами підвищення родючості земельних угідь і продуктивності тварин; раціональне використання отриманої продукції; подальшу спеціалізацію розвитку виробництва й первинної переробки, промислів згідно з розвитком підприємств харчової, легкої промисловості та інших її галузей. Валова продукція сільського господарства розраховується в порівнянних цінах з виділенням рослинництва й тваринництва.
Під час розробки плану використовуються техніко-економічні показники: виробництво продукції на 100 га сільськогосподарських угідь (ріллі), продуктивність тваринництва (надої молока на корову, виробництво яєць на одну несучку), виробіток на трактор, комбайн, енергоозброєність та ін.
Для визначення загальних обсягів валового виробництва продукції в сільському господарстві необхідно спочатку розрахувати показник загального обсягу виробництва в громадському та приватному секторах. Визначення загального обсягу продукції сільського господарства у вартісному виразі проводиться на основі грошової оцінки натуральних показників окремих видів виробленої продукції протягом року. Ці показники обчислюються в поточних та порівнянних цінах. Грошова оцінка дає можливість визначати вартість різних видів продукції не тільки по галузі, а й по окремих групах господарств. Визначення вартості сільськогосподарської продукції в поточних цінах проводиться за допомогою Інструментарію з розрахунку загального обсягу продукції, матеріальних витрат і чистої продукції сільського господарства у вартісному та натуральному виразі - на основі розроблених Держкомстатом України вартісних балансів основних сільськогосподарських продуктів. Для визначення обсягів виробничого споживання (наприклад, насіння) використовують дані річних звітів сільськогосподарських підприємств, звіти щодо заготівель, баланси сільськогосподарської продукції, іншу статистичну інформацію про виробництво продукції та її використання. Обсяги проміжного споживання в порівнянних цінах розраховуються на підставі статистичного звіту, який містить інформацію про виробниче споживання основної сільськогосподарської продукції в натуральному виразі в сільськогосподарських підприємствах. Для визначення валового виробництва продукції в особистих підсобних господарствах населення та фермерських господарствах здійснюються вибіркові обстеження в регіонах країни, підсумки яких поширюються на всю сукупність таких господарств України. Розрахунок обсягу витрат продукції сільськогосподарського походження у фактичних та порівнянних цінах у особистих підсобних та фермерських господарствах проводиться так само, як і в господарствах громадського сектора. Напрями використання основних сільськогосподарських продуктів - зерна та продуктів його переробки, картоплі, овочів, баштанних культур, соняшнику, плодів та ягід, м'яса, молока - визначаються за даними натурально-вартісних балансів цих продуктів по особистих підсобних і фермерських господарствах. Передбачається, що обсяг виробництва продукції сільського господарства без внутрішньогосподарського споживання у вартісному виразі буде значно меншим від обсягу валової продукції, розрахованої за діючою на даний час методологією.
Під час планування сільськогосподарського виробництва користуються балансовим методом. Баланси розробляють у вигляді таблиць, що складаються з двох частин: прибуткової (виробництво й надходження) і видаткової (використання). Баланси поділяють на матеріальні (натуральні) та вартісні. Серед матеріальних виділяють баланси основних видів продукції, техніки, добрив та інших засобів виробництва. Особливе значення надається балансам земельних ресурсів. До вартісних балансів належать баланси доходів і витрат, баланси трудових ресурсів, основних фондів тощо.
При внутрішньогосподарському плануванні застосовують також розрахунково-аналітичний метод, який поєднує кілька варіантів виконання планового завдання.
Планову врожайність тієї чи іншої культури визначають з урахуванням досягнутого середньорічного рівня за попередні 5 років, а також намічених заходів зполіпшення земель, меліорації угідь, унесення мінеральних і органічних добрив, упровадження нових, більш продуктивних сортів, технологій, техніки та ін.
Валовий збір зернових і зернобобових культур подається в почат-ково оприбуткованій масі (бункерній) і в масі після доробки. Валовий збір кукурудзи визначають за двома показниками: у
Loading...

 
 

Цікаве