WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Економічні закони та їх використання в прогнозуванні та плануванні - Реферат

Економічні закони та їх використання в прогнозуванні та плануванні - Реферат


Реферат на тему:
Економічні закони та їх використання в прогнозуванні та плануванні
Прогнозування та макроекономічне планування враховує та використовує економічні закони розвитку економіки на макрорівні, оскільки в найзагальнішому вигляді економічний закон - це відбиття зв'язків між економічними процесами та явищами, тобто дія даних факторів є об'єктивною необхідністю. До економічних законів, які використовуються в прогнозуванні та плануванні, слід віднести закон планомірної організації та розвитку суспільного виробництва, закон пропорційного розвитку економіки, закон вартості, закон попиту, закон пропозиції, закон неухильного зростання продуктивності суспільної праці, закон економії часу, закон грошового обігу, закон накопичення, закон співвідношення індивідуальної та суспільної вартості, закон зростання потреб та ін., урахування яких сприяє досягненню економічної та соціальної ефективності.
Визначальна роль у системі економічних законів належить закону планомірної організації та розвитку суспільного виробництва для розвитку соціально орієнтованої економіки та повного задоволення потреб суспільства та його членів. Це один з основних економічних законів. Матеріальна основа його дії - виробничий апарат економіки. Цей закон тісно пов'язаний з іншими економічними законами.
У будь-якому суспільному виробництві існують певні пропорції, без яких неможливий процес відтворення. Суспільний характер виробництва визначає не тільки можливість, а й необхідність розвитку у вигляді планомірних пропорцій. Ця необхідність відображається в законі пропорційного розвитку виробництва. Головна риса цього закону полягає в тому, що основні найбільш важливі економічні зв'язки економіки, які виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну, споживання матеріальних благ, не тільки повинні, а й можуть бути завчасно виявлені, передбачені в народногосподарському плані. Серед численних зв'язків і взаємозалежностей, які існують у великому й складному економічному організмі України, першорядне місце займає виявлення й дотримання необхідних пропорцій (кількісних співвідношень) у темпах розвитку різних галузей і регіонів, обсягах виробництва різних видів продукції.
Процес планування є безпосереднім відображенням закону пропорційного розвитку економіки. Його вимоги - об'єктивна необхідність погодженого розподілу суспільної праці по галузях і сферах виробництва, дотримання стійкої відповідності структури виробництва структурі попиту.
Планомірність та пропорційність - це оптимальні співвідношення між структурними частинами економіки. Планомірна пропорційність необхідна не тільки в економіці, а й у соціальній сфері (між національним доходом і суспільними фондами споживання населення, трудовими ресурсами та кількістю робочих місць, кількістю населення та наявністю житлового фонду). Закон пропорційного розвитку економіки вимагає встановлення й дотримання оптимальних пропорцій для ефективного функціонування макроекономіки.
Закон вартості й пов'язані з ним грошові відносини використовуються при організації господарського розрахунку, встановленні цін і тарифів, плануванні фінансів, кредитів, грошового обігу, внутрішньої та зовнішньої торгівлі, заробітної плати, фондів стимулювання.
Суть закону вартості полягає в тому, що обмін товарів здійснюється на основі їх суспільної вартості, тобто відповідно до суспільно необхідних витрат праці на їх виробництво. В умовах розвиненого грошового господарства закон вартості діє як закон цін, тобто його проявом є ціна. Його значущість виражається в тому, що він виступає як регулятор товарного виробництва (розширення або скорочення), розподільник засобів виробництва та робочої сили, регулятор виробничих відносин і розвитку продуктивних сил, фактор розшарування товаровиробників (одні збагачуються, інші розорюються), стимулятор росту продуктивності праці. Таким чином, закон вартості економічними методами анулює неефективні господарства.
Між попитом, пропозицією та ціною існує нерозривний зв'язок, який виражається в законах попиту і пропозиції. Попит - це грошовий вияв потреби. Пропозиція - це результат виробництва, яке приймає форму товару та його поставки на ринок. Іншими словами, пропозиція - це сума ринкових цін товарів. Закон попиту фіксує залежність попиту від ціни. Чим вища ціна - тим менша купівельна спроможність. Ринковий попит зовні проявляється як сумарна величина попиту загальної маси покупців. Пропозиція залежить від зміни ціни. Чим вища ціна - тим вигідніше виробляти товар, тим більше товарів буде поступати на ринок. У зв'язку з цим очевидно, що виробляти товар вигідно за умови, якщо його ціна перевищує витрати на виробництво.
У результаті розширення товарного виробництва ціна падає. Ціна, при якій попит і пропозиція збігаються, називається ціною рівноваги (кількість товарів, що поступає на ринок, дорівнює кількості куплених товарів). При більш високій ціні виникає надлишок пропозиції над попитом, посилюється конкуренція продавців, у результаті чого ціна знижується. В умовах, коли ціна нижча від ціни рівноваги й попит перевищує пропозицію, виникає конкуренція покупців, яка викликає підвищення цін. У результаті вільної конкуренції ринок і ціни прагнуть до рівноваги.
Для прогнозування попиту та пропозиції необхідно враховувати об'єктивні та суб'єктивні фактори: рівень доходів населення, місткість ринку, наявність споріднених товарів і ціни на них, смаки, переваги, традиції та культуру народу даної країни, природно-кліматичні умови.
Закон неухильного зростання продуктивності суспільної праці виражає залежність між витратами праці в суспільному виробництві й ефективністю цих витрат; у результаті економічного розвитку витрати суспільної праці постійно збільшують корисний ефект, створюють дедалі більшу кількість матеріальних благ за одиницю робочого часу. Цей закон реалізується в плануванні продуктивності праці, в установленні пропорцій, розподілі та використанні трудових ресурсів.
Для підвищення продуктивності праці необхідно постійно вдосконалювати виробництво, тобто запроваджувати нові технології та устаткування, поліпшувати умови праці, підвищувати кваліфікацію працівників.
Закон накопичення використовується в плануванні розподілу національного доходу на доходи споживання та накопичення.
У практиці планування враховуються вимоги закону зростання потреб. Планові органи при розробці економічних прогнозів і перспективних планів повинні передбачати задоволення не тільки виявлених потреб, а й тих, які можуть виникнути в планованому або прогнозованому періоді. У міру суспільного прогресу розширюється коло потреб, змінюється їх структура. У складі матеріальних потреб змінюється співвідношення між потребами в продовольчих і непродовольчих товарах, зокрема товарах довгострокового користування.
Слід указати на те, що визнання об'єктивних економічних законів не заперечує свободи у виборі планових рішень.
Список використаної літератури:
1. Гальчинський А. С., Єщенко П.С., Палкін Ю. І. Основи економічної теорії: Підручник.- К.: Вища шк., 1995.- 471 с.
2. Деловое планирование (Методы, организация, современная практика): Учеб. пособие / Под ред. В. М. Попова.- М.: Финансы и статистика, 1997.- 368 с.
3. Дополнительные методические рекомендации к разработке государственного плана экономического и социального развития СССР на 1986-1990 годы.- М.: Госплан СССР, 1984.- 440 с.
4. Дорошенко Л. С. Управление трудовыми ресурсами: Учеб. пособие.- К.: МАУП, 1997.- 60 с.
5. Економіка України: потенціал, реформи, перспективи: В 5 т. Т. 3. Макроеко-номічна політика, прогнозування і державне регулювання економіки / За ред. В. Ф. Бесєдіна, М. Ю. Гончар.- К.: НДЕІ Мінекономіки України, 1996.- 44 с.
6. Калина А. В., Конева М. И., Ященко В. А. Современный экономический анализ и прогнозирование (микро- и макроуровень): Учеб.-метод, пособие.- 2-е изд.- К.: МАУП, 1998.- 272 с.
7. Калина А. В., Осокина В. В. Экономическая теория и практика хозяйствования.- К.: МАУП, 1997.- 308 с.
8. Киселева В. В. Плановые расчеты по моделям экономического роста.- М.: Экономика, 1971.- 95 с.
9. Ковалевский А. М. Техпромфинплан в новых условиях и типовая методика его разработки.- М.: Экономика, 1968.- 247 с.
10. Кравченко Ю. И., Цыба Г. ?. Прогнозирование и планирование макроэкономики: Учеб. пособие.- Кременчуг: Изд. центр "Сербо", 1997.- 189 с.
Loading...

 
 

Цікаве