WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Моделі економічної рівноваги - Реферат

Моделі економічної рівноваги - Реферат


Реферат на тему:
Моделі економічної рівноваги
Зміст
1. Модель "витрати - випуск"
2. Модель "вилучення - ін'єкції"
3. Рецесійний та інфляційний розриви
Список використаної та рекомендованої літератури
Модель "витрати - випуск"
Кейнсіанська модель рівноваги, або "кейнсіанський хрест", передбачає фіксованість рівня цін (рис. 6.1).
Рис 6 1 "Кейнсіанський хрест"
Сукупний попит AD представлений плановими витратами - сумою, яку домогосподарства та фірми мають намір витратити на купівлю товарів та оплату послуг: Е = AD = С + І.
Сукупна пропозиція AS представлена фактичними витратами: Ef=AS= Y.
Фактичні витрати відрізняються від планових тим, що фірми змушені здійснювати незаплановані інвестиції в товарно-матеріальні запаси.
Якщо сукупні витрати менші за дохід (Е ЕЛ, то відбувається непланове зменшення інвестицій у товарні запаси і виробництво виявлятиме тенденцію до зростання. Якщо сукупні витрати дорівнюють доходу (Е = EJ), то непланові інвестиції дорівнюють нулю.
Рівноважний ВВП - це такий обсяг виробництва, якому відповідають сукупні витрати, необхідні для закупівлі усієї продукції, виробленої в поточний період.
Знак "+" - це незаплановане зростання інвестицій у товарно-матеріальні запаси - приріст;
Знак "-" - це незаплановане зменшення інвестицій у товарно-матеріальні запаси - зменшення.
Бісектриса означає, що фактичні і планові сукупні витрати збігаються.
У точці А, де дохід дорівнює плановим витратам, досягається рівність між плановими та фактичними інвестиціями та заощадженнями, тобто встановлюється макроекономічна рівновага.
Якщо фактичний обсяг виробництва У] > У*, це означає, що фірми виробляють більше товарів, ніж можуть купити покупці (AD < AS). Різниця між ними є нереалізованою продукцією, що викликає зростання товарно-матеріальних запасів (ТМЗ). Це примушує фірми скорочувати виробництво, зайнятість, що в результаті зменшує дохід. Поступово У] зменшується до У*, і досягається рівновага.
Якщо фактичний обсяг виробництва У2 AS). Попит зростає за рахунок непланового скорочення ТМЗ фірм, що зумовлює тенденцію зростання виробництва і зайнятості. ВВП поступово зростає від У2 до У*, і знову досягається рівновага: сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції (AD = AS).
Модель "вилучення - ін'єкції"
Дохід від реалізації виробленої продукції можна одержати тільки після сплати податків : У = У- Т. Частину цього доходу домогосподарства можуть заощадити.
Заощадження являють собою вилучення витрат з потоку "витрати - доходи": S = ? - С.
Споживання зменшується і стає меншим за загальний обсяг виробництва. Викупити на ринку всю вироблену продукцію стає неможливо.
Фірми ж не продають усю вироблену продукцію споживачам, частина її стає інвестиційним товаром і реалізується всередині підприємницького сектору. Тому інвестиції розглядаються як ін'єкції (доповнення) витрат у потік "доходи - витрати", а це, в свою чергу, доповнює споживання. Отже, інвестиції являють собою компенсацію на заощадження.
Якщо S < І , обсяг ВВП буде нижчим за рівноважний рівень (7 І , обсяг ВВП перевищуватиме рівноважний рівень (7> 7*).
Якщо S = І , обсяг ВВП збігатиметься з рівноважним рівнем (7= 7*).
S = І означає, що вилучення засобів виробництва на заощадження повністю компенсуються ін'єкціями інвестицій.
Ця рівність визначає рівновагу ВВП.
Модель "вилучення - ін'єкції" подається у такій графічній інтерпретації (рис. 6.2):
Рис 6 2 Модель "вилучення - ін'єкції"
Графічно рівновагу ВВП можна визначити у точці перетину кривої заощаджень S і планових інвестицій І. У точці рівноваги А домогосподарства мають намір заощадити стільки ж, скільки підприємці бажають інвестувати.
Якщо фактичний дохід перевищує рівноважний рівень, має місце тенденція до скорочення виробництва.
Якщо фактичний дохід менший за рівноважний рівень, спостерігається тенденція до зростання виробництва.
Кеіінсіанська модель товарного ринку має такий вигляд
AD = С + І - сукупні витрати; C = CQ + C'Y -функція споживання; 7 = 7(г) - функція інвестицій.
Підставити функції споживання та інвестицій у рівняння сукупних витрат. Одержимо AD = CQ + c'Y + І, тоді рівняння загальної умови рівноваги матиме такий вигляд: ? = CQ + c'Y + І.
Графік цієї моделі - "кейнсіанський хрест" (див. рис. 6.1).
Нахил лінії до горизонтальної осі визначається граничною схильністю до споживання (с'): чим схильність вища, тим нахил до горизонтальної осі більший.
Рівновага товарного ринку (? = AD) досягається у точці перетину ліній ? ?? AD.
За класичною економічною теорією в точці рівноваги AD та AS обсяг виробництва Y* завжди дорівнює потенційному ? або обсягу ВВП при повній зайнятості. Кейнс заперечує механізм саморегулювання. Рівновага попиту і пропозиції здебільшого не збігається з повною зайнятістю: у точці А сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції (AD = AS), але рівноважний обсяг виробництва не завжди дорівнює потенційному (7* ? У ) (рис. 6.3).
Рис 6 3 Невідповідність між рівноважним та потенційним обсягом виробництва за Кейнсом
За класичною теорією, основним чинником, який визначає динаміку інвестицій та заощаджень, є відсоткова ставка.
Згідно з кейнсіанською економічною теорією на динаміку споживання та заощадження впливає величина використовуваного доходу домогосподарств. Фактичний обсяг виробництва виявляє тенденцію до коливання навколо потенційного. Циклічне безробіття має примусовий, а не добровільний характер. Для уникнення значних втрат від спаду виробництва потрібно здійснювати активну державну політику щодо стабілізації сукупного попиту.
Рівноважний рівень випуску 7* може коливатися навколо потенційного рівня, якщо величина будь-якого компонента сукупних витрат - споживання, інвестиції, державні витрати і чистий експорт (для відкритої економіки) - змінюється.
Зростання кожного з цих компонентів зміщує криву планових витрат вгору і збільшує рівноважний рівень випуску 7* (рис. 6.4, пряма ?j). Скорочення будь-якого з компонентів зсуває криву планових витрат вниз (пряма ?2)· 4е супроводжується спадом рівноважного випуску та зайнятості.
Рис 6 4 Вплив витрат на рівноважний рівень випуску
Зростання будь-якого компонента автономних витрат (С, G, I, NX) призводить до значного збільшення сукупного випуску 7 завдяки ефекту мультиплікатора.
Мультиплікатор Кейнса - це відношення зміни рівноважного ВВП до зміни певного компонента автономних витрат:
де тц - мультиплікатор автономних витрат; ? 7- зміна рівноважного ВВП; ?? - зміна автономних витрат, незалежних від динаміки 7; С0, /0 - автономні споживчі та інвестиційні витрати; G - державні витрати; NX - витрати сектору закордон.
Мультиплікатор витрат показує, у скільки разів загальний приріст або скорочення сукупного доходу 7 перевищує початковий приріст або скорочення автономних витрат А.
Рецесійний та інфляційний розриви
Коливання рівноважногорівня випуску навколо потенційного рівня призводять до виникнення рецесійного або інфляційного розривів.
Рецесійний розрив - це величина, на яку сукупні витрати менші за потенційні витрати. Розрив називають рецесійним, оскільки він здійснює в економіці рецесію, скорочення виробництва відносно потенційного рівня (рис. 6.5).
Рис 6 5 Рецесійний розрив
У графічному зображенні рецесійний розрив - це відстань по вертикалі між прямими сукупних планових витрат Е* і потенційно необхідних витрат Е .
Втрати економіки при рецесійному розриві складають величину:
? Yr = (? - ?*) ??? (добуток рецесійного розриву та мультиплікатора витрат).
Рецесійний розрив - це величина, на яку графік сукупних планових витрат повинен був би зміститися вгору, щоб збігтися з потенційними витратами.
Інфляційний розрив - величина, на яку сукупні планові витрати перевищують потенційні (рис. 6.6).
Інфляційний розрив свідчить про те, що економіка потерпає від перевитрат, тобто має місце надлишок сукупних витрат Е* > Е Рівноважний ВВП перевищує потенційний.
Розрив називають інфляційним, оскільки він викликає в економіці інфляційний надлишок ВВП, який визначається за формулою
де тЕ - мультиплікатор витрат.
Рис 6 6 Інфляційний розрив
Інфляційний розрив - це величина, на яку графік сукупних витрат повинен зміститися вниз, щоб збігтися із потенційними витратами.
Наслідком інфляційного розриву є надлишок попиту (інфляція попиту) та підвищення цін.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Агапова ?. ?., Серегина С. ?. Макроэкономика: Учебник / Под общ. ред. А. В. Сидоровича. - ?.: Дело и сервис, 2000. - Гл. 5.
2. Долин Э. ДУК., Линдсей Д. Макроэкономика. - СПб.: Литера-плюс, 1994. - Гл. 5, 6.
3. Маяків ?. Грегорі. Макроекономіка: Підруч. для України. - К.: Основи, 2000. - Розд. 10.
4. Мікроекономіка та макроекономіка: Підруч. / За ред. С. Буда-говської. - К.: Основи, 1998. - Ч. 2. - Т. 5.
5. Семюельсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. - К.: Основи, 1997.- Розд. 7, 9.
6. Internet: www.bank.gov.ua/Macro
Loading...

 
 

Цікаве