WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Споживання. Заощадження. Інвестиції - Реферат

Споживання. Заощадження. Інвестиції - Реферат


Реферат на тему:
Споживання. заощадження. інвестиції
Зміст
1. Функція споживання
2. Функція заощаджень
3. Функція інвестицій
4. Мультиплікатор інвестицій
Список використаної та рекомендованої літератури
Функція споживання
Закрита економіка містить три суб'єкти макроекономіки: С - сектор споживання, І- сектор інвестицій, G - державний сектор. Основна макроекономічна тотожність для закритої економіки виражається таким чином: ? = С + І + G.
Слід розрізняти ? - дохід та ?'= ?-?-частина доходу, яка залишилася після сплати податків, тобто післяподатковий, або використовуваний дохід.
Дохід поділяється на споживання (С) та заощадження (S):
? = С + S або Y'= Y-T=C + S.
Функція споживання (рис. 5.1) виражає залежність між використовуваним доходом і обсягом споживання і має вигляд: С = F(Y') = = F(Y- Т). Функція була запроваджена Кейнсом. Визначальним чинником споживання у функції є дохід: С = с0 + с' (Y- Т) = с0 + c'Y, де с0 - автономне споживання, тобто обсяг споживання, який не залежить від використовуваного доходу (за рахунок позик, у борг, за рахунок заощаджень, субсидій).
Рис 5 1 Функція споживання
Гранична схильність до споживання (MFC - Marginal propensity to consume), с'- це величина, яка показує, на скільки одиниць зміниться обсяг споживання при зміні використовуваного доходу на одиницю і визначається за формулою
c'=MPC = ?C/?Y,
де ?С - приріст споживчих витрат, ?Y - приріст використовуваного доходу.
З геометричної точки зору гранична схильність до споживання - це кут нахилу кривої споживання.
Середня схильність до споживання (?РС - Average propensity to consume) - це частка споживання у використовуваному доході:
?PC=C/Y.
Якби споживчі витрати дорівнювали післяподатковому доходу, то графік функції споживання збігся б із бісектрисою. Перетин лінії 45° і графіка споживання у точці А означає рівень нульового заощадження (рис. 5.2). Знак "-" означає від'ємне заощадження, оскільки витрати перевищують доходи, а знак "+" - додатне заощадження, тому що доходи перевищують витрати.
Рис. 5.2. Від'ємне, нульове та додатне заощадження
Функція заощаджень
Заощадження S (Save) - це неспожита частина доходу. Найпростіша функція заощадження має вигляд: S = F( У). Кожній функції споживання відповідає єдина функція заощаджень (рис. 5.3):
S= Y-C= Y-с0-с'Y=-с0 + (1-с')Y; С=с0 + с'Y,
де 5* - величина заощаджень домашніх господарств, с0 - автономне споживання, 1 - с' = s'- гранична схильність до заощадження, Y -дохід.
Гранична схильність до заощадження (MPS - Marginal propensity to save) - це величина додаткового заощадження з однієї додаткової грошової одиниці використовуваного доходу, або показник того, на скільки одиниць зміниться обсяг заощадження за умови зміни використовуваного доходу на одиницю: MPS = AS IAY, де ?S* - приріст заощаджень, ?Y - приріст використовуваного доходу.
Оскільки частина кожної грошової одиниці (гривні), яка не споживається, обов'язково заощаджується, то ? PC + MPS = 1; MPS = AS/AY.
Середня схильність до заощадження (APS - Average propensity to save} - це частка заощаджень у післяподатковому доході: MPS = = ?8/ ??.
Рис 5 3 Функція споживання та функція заощадження
У короткостроковому періоді зі збільшенням доходу зростають і споживання, і заощадження, але при цьому середня схильність до споживання має тенденцію до зниження, а середня схильність до заощадження - тенденцію до зростання. У довгостроковому періоді середні схильності стабілізуються.
Чинники споживання та заощадження, які не залежать від доходу і впливають на функції споживання і заощадження, зміщуючи їх графіки:
o багатство. Зростання багатства (нерухомість, фінансові активи) зміщує графік споживання вгору, а графік заощадження - вниз;
o податки. Зниження податків збільшує післяподатковий дохід, і тому зростають споживання і заощадження, і навпаки;
o рівень цін. Зростання цін скорочує споживання і заощадження, і навпаки;
o відрахування на соціальне страхування. Збільшення відрахувань скорочує споживання і заощадження;
o очікування. Очікування зростання грошових доходів у майбутньому зумовлює збільшення поточних витрат;
o споживча заборгованість. Зростаюча споживча заборгованість зменшує споживання та заощадження, і навпаки;
o відсоткова ставка. Зі зростанням відсоткової ставки поточне споживання зменшується, а заощадження зростають.
Функція інвестицій
Інвестиції (7 - Investment) - це економічні ресурси, які спрямовуються на збільшення реального капіталу суспільства. Джерелом інвестицій є заощадження. Інвестиції - найбільш мінлива частина сукупного попиту AD. Вони поділяються на чотири групи: 1) інвестиції в основний капітал (машини, обладнання); 2) інвестиції в житлове будівництво; 3) амортизація; 4) інвестиції в товарно-матеріальні запаси.
У макроекономіці базовою інвестиційною функцією є функція, яка залежить від відсоткової ставки: 7 = 7(г). Зауважимо, що інвестиції залежать від реальної (а не номінальної) відсоткової ставки. Функція інвестицій є спадною і відображає обернену залежність між відсотковою ставкою та інвестиціями в основний капітал. Із зростанням реальної відсоткової ставки інвестиції зменшуються, оскільки витрати на одиницю капіталу зростають, що зменшує прибутковість капіталу (рис. 5.4).
Крім відсоткової ставки, на інвестиції впливають такі невідсот-ковічинники:
o витрати на основний капітал. Із зростанням витрат інвестиційний попит скорочується, і навпаки;
o податки на підприємця. Зростання податків призводить до зниження дохідності і зміщує криву попиту на інвестиції ліворуч, а зменшення податків - праворуч;
o технологічні зміни. Прискорення НТП змішує криву попиту на інвестиції праворуч, і навпаки;
o очікування. За оптимістичних прогнозів економічних умов у країні попит на інвестиції зростає, крива попиту зміщується праворуч, за песимістичних - ліворуч (рис. 5.5).
Рис 5 4 Функція інвестиційного попиту
Рис 5 5 Вплив невідсоткових чинників на інвестиції
Мультиплікатор інвестицій
Розрізняють автономні інвестиції та індуційовані.
Автономні інвестиції- це інвестиції, які не залежать від рівня доходу. Найпростіша функція автономних інвестицій має вигляд: / = е - dR, де / - автономні інвестиційні витрати, е - автономні інвестиції, які визначаються зовнішніми економічними чинниками (запаси корисних копалин), R - реальна відсоткова ставка, d - емпіричний коефіцієнт чутливості інвестицій до динаміки ставки відсотка.
Індуційовані інвестиції - це інвестиції, які залежать від рівня доходу.
Мультиплікатор інвестицій, т, - це число, яке показує, у скільки разів зростає рівноважний дохід ? 7 за умови збільшення автономних інвестицій на ?I:
Зв'язок між мультиплікатором та граничними схильностями виражається таким чином:
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Агапова ?. ?.,Серегина С. ?. Макроэкономика: Учебник / Под общ. ред. А. В. Сидоровича. - ?.: Дело и сервис, 2000. - Гл. 5.
2. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Макроэкономика. - СПб.: Литера-плюс, 1994. - Гл. 5, 6.
3. Макроэкономика I В. М. Гальперин, П. И. Гребенников, А. И. Леус-ский, Л. С. Тарасевич. - СПб., 1994. - Гл. 3.
4. Манків ?. Грегорі. Макроекономіка: Підруч. для України. - К.: Основи, 2000. - Розд. 16, 17.
5. Савченко А. Г., Пухтаєвич Г. О., Тітьонко О. М. Макроекономіка. - К.: Либідь, 1999. - Гл. 4.
6. Селищев А. С. Макроэкономика: Учебник для вузов. - СПб.: Питер, 2000. - Гл. 2, 3.
7. Статистичний щорічник України / Державний комітет статистики України. 1997-2004. - К.: Техніка.
Loading...

 
 

Цікаве