WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Сутність економічного зростання - Реферат

Сутність економічного зростання - Реферат

годину роботи, тобто про збільшення продуктивності праці. Накопичення технологічних знань є провідним чинником економічного зростання. Природні ресурси - компоненти навколишнього середовища - земля, вода, запаси сировини і корисних копалин, які використовуються для виробництва товарів і послуг.
Різниця в запасах природних ресурсів впливає на рівень життя багатьох країн.
Земля є важливим чинником длябідних країн та країн, що розвиваються.
Основним джерелом економічного зростання та основою більшості моделей є виробнича функція, яка відображає взаємозв'язок між затратами чинників виробництва і обсягом продукції, що випускається.
Технологічна залежність між структурою затрат ресурсів (чинників виробництва) - працею L та капіталом К- і максимально можливим випуском продукції ? записується за допомогою такої виробничої функції:
Y = F(L,K),
де У - обсяг випуску, L - кількість праці, К - кількість фізичного капіталу, F-функція, яка визначає залежність обсягів випуску продукції від значень затрат чинників виробництва.
Виробнича функція показує, який максимальний обсяг випуску ? може бути одержаний при кожному конкретному наборі (L,K) витрачених ресурсів і незмінній технології. Зміна технології зумовлює зміну функціональної залежності.
Більшість виробничих функцій має властивість постійної віддачі від масштабу. Це означає, що при одночасній зміні усіх чинників виробництва на одну й ту саму величину функція змінюється на ту саму величину. Розгляньмо виробничу функцію для чинників L та К.
Математично це означає, що для будь-якого додатного числа ?: ?· Y = AF(z· L,z· К).
Якщо ? = 1,2, то із зростанням обох чинників виробництва на 20 % обсяг випуску продукції також зросте на 20 %, або в 1,2 раза.
Залежно від кількості чинників виробнича функція визначається як одночинникова, двочинникова, багаточинникова.
Нині в розвинутих країнах провідну роль у поясненні економічного зростання відіграють інтенсивні чинники - технічний прогрес,
організація та управління виробництвом, загальна і професійна освіта.
Одні з них стримують економічне зростання, інші, навпаки, можуть його прискорити.
До чинників, які негативно впливають на економічне зростання і, відповідно, стримують його, належать: 1) злочини у господарській діяльності; 2) недобросовісне ставлення до праці; 3) страйки; 4) великі капіталовкладення в охорону навколишнього середовища; 5) несприятливі погодні умови (для сільського господарства), тобто все, що стримує продуктивність праці і, відповідно, економічне зростання в цілому.
Підвищення безпеки праці, екологічно чисте повітря та вода характеризують добробут нашого життя і можуть досягатися за рахунок уповільнення темпів зростання продуктивності праці. Водночас підвищення продуктивності праці може викликати збільшення витрат на охорону навколишнього середовища. Чим суттєвіше економічне зростання і вищий рівень життя, тим більше відходів поглинатиме довкілля. Тому економічне зростання необхідно цілеспрямовано стримувати. Усі ці проблеми постають тільки тому, що виробничий процес переробляє природні ресурси й не утилізує їх повністю. Тобто потрібно вирішувати проблему безвідходності виробництва.
До прискорюючих, або позитивних, чинників економічного зростання належать: 1) сприятливі запаси природних ресурсів; 2) сприятливі кліматичні умови; 3) сприятлива соціальна, культурна ситуація в суспільстві; 4) стабільність політичної системи.
Державне регулювання економічного зростання
За світовим досвідом регулювання економічного зростання здійснюється відповідно до кейнсіанських та неокласичних ідей.
1. Політика вимушеного державного регулювання характеризується активним втручанням держави в економіку. Це відбувається тоді, коли ринкове саморегулювання не дає вагомого результату. Основні заходи цієї політики тотожні заходам антимонопольно!' та антиінфляційної політики. До вимушеного державного регулювання відносять також заходи щодо ліквідації наслідків зовнішніх ефектів, фінансування фундаментальних наукових розробок.
2. Політика короткострокової стабілізації виникла на грунті ідей кейнсіанства у 30-ті роки XX ст. - роки Великої депресії. Головним напрямом досягнення ринкової рівноваги вважали зміну сукупного попиту. Знаряддям антициклічного регулювання стала грошово-кредитна та бюджетно-податкова політика. Грошово-кредитна політика грунтується на регулюванні пропозиції грошей в економіці. Із зростанням пропозиції грошей в економіці збільшується інфляція. Підвищення сукупного попиту сприяє збільшенню величини ВВП. Бюджетно-податкова політика впливає на ринок через податки та державні витрати.
3. Політика структурного балансування. Для освоєння нових галузей, використання ризикованих проектів в економіці держава стимулює підприємців через надання пільг, субсидій тощо.
4. Політика прискореної амортизації полягає у збільшенні державою норми амортизації основного капіталу, що зумовлює його оновлення. У виробництво впроваджуються сучасні новітні технології.
5. Політика "економіки пропозиції" належить до сучасних напрямів економічної теорії. Регулювати економічне зростання пропонується, зменшуючи ставки оподаткування. Додатковим джерелом доходів є приватні заощадження населення, зокрема осіб з високим доходом. Це дасть змогу державі не здійснювати грошову емісію, а отже, уповільнити інфляцію. Зменшення ставок оподаткування знизить рівень природного безробіття, скоротить бюджетний дефіцит. Отже, запропоновані заходи сприятимуть економічному зростанню.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Агапова ?. ?., Серегина С. ?. Макроэкономика: Учебник / Под общ. ред. А. В. Сидорича. - М.: Изд-во МГУ, 1997. - Гл. 11.
2. Бажал Ю. Економічна теорія технологічних змін. - К.: Заповіт, 1996.
3. Вечканов Г. С., Вечканова Г. Р. Макроэкономика: Пособие для подготовки к экзамену. - СПб.: Питер, 2000. - Вопр. 38, 39, 40, 41.
4. Луссе А. Макроэкономика: Ключевые вопросы. - СПб.: Питер, 1999.- Гл. 13.
5. Макроэкономика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Базылева, С. П. Гурко. - Минск.: Изд-во БГЭУ, 2000. - Гл. 8.
6. Манків Н. Грегорі. Макроекономіка: Підруч. для України. - К.: Основи, 2000. - Розд. 4, 5.
7. Мікроекономіка та макроекономіка: Підруч. / За ред. С. Будагов-ської. - К.: Основи, 1998. - Ч. 2. - Т. 14.
8. Мэнкъю Н. Г. Принципы экономике.- СПб.: Питер Ком, 1999. - Гл. 24.
9. Радіонова І. Макроекономіка та економічна політика: Підруч. - К.: Таксон, 1996. - Розд. 4.
10. Internet: www.bank.gov.ua/Macro
Loading...

 
 

Цікаве