WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Антиінфляційна політика - Курсова робота

Антиінфляційна політика - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
З макроекономіки
на тему: "Антиінфляційна політика"
Вступ
Iісторично склалося так, що одна з нових й, у деякому відношеннi, найважливiша функцiя уряду полягас в тому, щоб стабiлiзувати економiку, тобто допомагати iй забеспечувати повну зайнятiсть ресурсiв i стабiльний рiвень цiн. Перед вченими-економiстами стоiть завдання глибоко й конкретно вивчати явища i тенденцii у розвитку свiтовоi економiки. Одне з перших мiсць посiдас аналiз iнфляцii та факторiв, що ii обумовлюють.
У процесi розвитку сучасноi змiшаноi економiки ступiнь державного втручання, а у рамках останнього-вибiр адекватноi макроекономiчноi полiтики, що дозволяс запобiгти зростанню iнфляцii та безробiття, мають особливе значення.
Макроекономiчна теорiя дае достатньо чiткi рекомендацii вiдносно умов й наслiдкiв подiбних рiшень.
Жодна з вiдомих нинi ринкових економiчних систем не функцiонуе стихiйно. Всi вони являються об'сктами державного регулювання. При цьому напрямок й форми державного втручання змiнюються вiдповiдно до ситуацii, що склалася у економiчнiй системi.
Манiпулювання податками й розмiрами видаткiв бюджету, контроль за цiнами е одними з головних iнструментiв, за допомогою яких уряд може сприяти подоланню безробiття та iнфляцii.
В данiй роботi розглядаються деякi питання, пов'язанi iз стримуванням iнфляцiйних процесiв в економiцi, а саме: питання державного регулювання й контролю за цiнами та антиiнфляцiйного пiдходу до оподаткування.
1. Суть та форми інфляції
Інфляція процес знецінення грошей внаслідок надмірної емісії та пероповнення каналів обігу грошової маси. Зовні вона проявляється у зростанні загального рівня цін та зниженні купівельної спроможності грошей.
Інфляція призводить до стихійного перерозподілу доходів та багатства між соціальними групами населення, падіння матеріальних стимулів до праці, спаду виробництва, скорочення інвестицій, загальмовує науково-технічний прогрес, послаблює зовнішньоеконосмічні позиції країни, зменшує конкурентні можливості на світовому ринку.
Сучасна інфляція не виникає раптово, а розвивається поступово як тривалий процес, який можна розділити на три етапи:
" на першому етапі темпи зростання цін (інфляції) відстають від темпів збільшення в обігу грошової маси;
" на другому етапі темпи зростання цін значно випереджають темпи зростання в обігу грошової маси;
" на третьому етапі зростання цін набуває нерівномірного стрибкоподібного характеру, коли темпи зростання цін то випереджають темпи зростання грошогвої маси, то відстають від них.
У міжнародній практиці, відповідно до темпів інфляційного процесу, виділяється три різновиди інфляції: повзуча, галопуюча, гіперінфляція. Звичайно, що межі і форми інфляційного процесу досить мінливі, і їм дається різноманітна інтерпритація в залежності від характеру інфляції у тій чи іншій країні.
Повзуча інфляція настає тоді, коли темпи зростання цін не перевищують 10% на рік. Вона характеризується надмірногю емісією та прискореним накопиченням грошової маси в каналах обігу без помітного підвищення чи незначним зростанням цін.
Тобто на початку інфляційного процесу ще не існує тісного зв язку між зростанням грошової маси та інфляцією. Суб єкти ринку певний час не відчуваютьь надмірного випуску грошей в обіг і використровують їх для нагромадження чи збереження. Це тимчасово відволікає надмірно емітовані гроші з каналів обігу, послаблює інфляційний тиск на ціни. Одночасно сповільнюється швидкість обігу грошей, що теж має певний антиінфляційний ефект.
Галопуюча інфляція настає тоді, коли темпи зростання цін досягають 10-100% на рік. На цій стадії відбувається стрімке зростання цін, тобто прискорена (інфляція у темпі рисі, або галопуюча) інфляція. Вона викликає випереджувальні темпи зростання споживчого попиту порівняно з товарною пропозицією, що призводить до зростання цін. За цих умов формується інфляційний мультиплікатор, який прискорює деструктивні процеси в економіці.
На стадії галопуючої інфляції відбувається спад виробництва та скорочення товарообороту, втрачається стимул до інвестицій, стримується процес суспільного нагромадження. Інфляція викликає відток капіталу з виробничої сфери до сфери обігу. Тобто відбувається розбалансування економічної рівноваги.
Гіперінфляція. Особливо виразно деформація економічних та соціальних процесів проявляється в умовах гіперінфляції. За даними МВФ вважається, що інфляція переходить у гіперстадію коли темпи приросту цін складають 50% за місяць. У рамках гіперінфляції виділяють вужче поняття суперінфляція, за якої темпи зростання цін складають 1000 відсотків і більше за рік.
Гіперінфляція часто пов язана з політичним хаосом, війнами та їх наслідками, а також із соціальними революціями. Подібні ситуації виникали в перші десятиріччя XX століття, після другої світової війни та в період нашої доби. На початку 90-х років не було жодної постсоціалістичної країни, яка б не потрапила в "інфляційний полон" і не відчула його руйнівного впливу.
На стадії гіперінфляції домінує нестабільність цін, яка полонила всі сектори економіки, спричиняючи хаотичність ринку та несправедливий (нееквівалентний) перерозподіл доходів і багатства у суспільстві.
В умовах гіперінфляції гроші продовжують втрачати свої функції, падає їх роль в економіці, поширюються бартерні операції, порушується фінансово-кредитний смеханізм, розвиваються неорганізовані стихійні процеси в еконогміці, що призводить до зростання загальної економічної, соціальної та політичної нестабільності.
Інфляція попиту.
Інфляція попиту генерується надмірним зростанням попиту порівняно з пропозицією. Якщо у відповідь не відбудеться підвищення пропозиції, зростання попиту компенсується підвищенням цін і рівень інфляції зросте. Інфляція попиту безпосередньо пов язана з дією монетарних чинників. Мова йде про невиважену грошову емісію, що призводить до перевищення попиту на гроші порівняно з наявною пропозицією товарів і послуг. У цьому випадку безпосереднім чинником інфляції є зростання грошової маси, що порушує закон грошового обігу Ms = Md.
Процес генерації інфляції можна наочно розкрити за допомогою "рівняння обміну":
M*V = P*Y (1)
де, M номінальна грошова маса (кількість грошей в обігу);
V швидкість, або норма обігу грошової маси;
Y реальні доходи, або товарне забезпечення грошей.
Спочатку нагадаємо значення окремих економічних показників. Номінальний доход (PY) номінальна сума отриманої зарплати, виплати по відсотках, прибутку, дивідентів, рентних платежів тощо. Реальний доход (Y) кількість товарів і послуг, що їх можна придбати на суму номінального доходу. Динаміка реального доходу визначається як різниця між номінальним доходом та рівнем цін (інфляцією). Якщо за рік середній показник номінального доходу виріс на 15%, а ціни
Loading...

 
 

Цікаве