WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Формування ринку робочої сили в Україні - Реферат

Формування ринку робочої сили в Україні - Реферат

вищий.
Загалом є підстави для таких тверджень. З відхиленням рівня безробіття від його природної норми темп інфляції змінюється. Доки рівень безробіття нижчий за його природну норму ,доти темп інфляції зростатиме. І навпаки ,інфляція зменшуватиметься доти ,доки рівень безробіття перевищуватиме природну норму безробіття. Коли ж у національній економіці рівень безробіття дорівнює його природній нормі ,інфляція стабілізується ,тобто загальний рівень цін зростає певним усталеним темпом.
Державні мужі мають можливість керувати короткостроковою крива Філіпса. Вони зможуть зменшувати рівень безробіття , і нація тимчасово насолоджуватиметься високим рівнем зайнятості ,але за рахунок зростання інфляції. І навпаки ,якщо інерційний темп інфляції надто високий ,то ,викликавши спад і збільшивши безробіття ,можна зменшити інерційний темп інфляції. У довгостроковому періоді крива Філіпса є вертикальною лінією ,що піднімається угору від природної норми безробіття ,як показано вертикальною лінією ЕА на рис 1.2 . Тому зникає можливість вибору між інфляцією та безробіттям.
Сучасна крива Філіпса відрізняється від ранньої трьома особливостями. По-перше ,у сучасній кривій Філіпса темпи приросту номінальної заробітної плати замінено на темпи інфляції. Утім це не має принципового значення ,бо у періоди високих темпів зростання зарплати швидко зростають і ціни. По-друге ,сучасна крива Філіпса враховує очікувану інфляцію. По-третє ,вона враховує збурення сукупної пропозиції.
Рівняння сучасної кривої Філіпса записують так:
? = ? е - ? (Б' - Б*) + ? ,
де ? - темп інфляції ;
? е - очікуваний темп інфляції ;
? - параметр ,який показує ,на скільки сильно реагує інфляція на динаміку циклічного безробіття. Цей коефіцієнт завжди більший від нуля ;
? - збурення пропозиції ;
Б' - рівень безробіття ;
Б* - природна норма безробіття ;
Отже ,інфляція = очікувана інфляція - в (циклічне безробіття) + збурення пропозиції .
Перший член цього рівняння (? е) означає ,що рівень інфляції залежить від очікуваного темпу інфляції. Економісти часто припускають ,що очікування стосовно інфляції формуються на підставі інфляції у минулому періоді. Це припущення називають адаптивним сподіванням.
Другий член рівняння кривої Філіпса в (Б' - Б*) показує ,що відхилення безробіття від його природной норми може прискорювати або стримувати розвиток інфляції. Якщо рівень безробіття перевищує його природну норму,то темп інфляції знижуватиметься. За рівня безробіття ,нижчого за природній ,темп інфляції зростатиме. Це буде інфляція попиту ,бо високий рівень сукупного попиту є причиною цього виду інфляції. Знак мінус перед показником циклічного безробіття стоїть тому ,що коли воно існує в національній економіці ,темп інфляції знижуватиметься.
Третій член рівняння(?) показує ,що рівень інфляції підвищується або знижується внаслідок збурень пропозиції. За несприятливих збурень э має додатне значення ,й темпи інфляції зростають. Це буде інфляцією витрат ,бо несприятливі збурення пропозиції збільшують витрати виробництва, За сприятливих збурень сукупної пропозиції э має від'ємне значення ,що уповільнює темпи інфляції.
Отже ,згідно з уявленнями економістів основного потоку макроекономіки ,у короткостроковомк періоді існує можливість вибору між інфляцією та безробіттям. Змінюючи сукупний попит ,державні мужі можуть вибрати певну комбінацію рівнів інфляції та безробіття на короткостроковій кривій Філіпса. При цьому положення на цій кривій залежить від очікуваного темпу інфляції. Якщо він зростає ,крива переміщується вгору, й вибір між інфляцією та безробіттям є менш сприятливим. У цьому разі за за кожного рівня безробіття темп інфляції буде вищим (рис. 1.3).
Вибір між інфляцією і безробіттям існує лише у короткостроковому періоді. У довгостроковому періоді зберігається класична дихотомія : крива Філіпса є вертикальною ,а можливість вибору між інфляцією та безробіттям зникає.
По розрахунках зарубіжних економістів, щоб інфляція могла знизитися на 1%, безробіття повинне перевищити свій "природний рівень" на 2%. Але від цього реальний валовий національний продукт зменшиться на 4% в порівнянні з потенційною його величиною (у 1985 р. в США такі втрати доходу країни склали б 160 млрд. дол.).
Проте суспільство вимушене платити за інфляцію і іншу ціну.
Негативні соціальні і економічні наслідки інфляції вимушують уряди різних країн проводити певну економічну політику. При цьому в першу чергу економісти намагаються знайти відповідь на таке важливе питання - ліквідовувати інфляцію шляхом радикальних заходів або адаптуватися до неї. Ця дилема в різних країнах розв'язується з урахуванням цілого комплексу специфічних обставин. У США і Англії, наприклад, на державному рівні ставиться задача боротьби з інфляцією. Деякі інші країни розробляють комплекс адаптаційних заходів (індексація і т.п.).
Сучасна ринкова економіка інфляційна по своєму характеру, оскільки в ній неможливо усунути всі чинники інфляції (бюджетнийдефіцит, монополії, диспропорції в народному господарстві, інфляційні очікування населення і підприємців, перекидання інфляції по зовнішньоекономічних каналах і ін.).
У зв'язку з цим, очевидно, що задача повністю ліквідовувати інфляцію нереальність. Мабуть, тому багато держав ставлять перед собою мету зробити її помірною, контрольованою, не допустити руйнівних її масштабів.
Великий досвід проведення антиінфляційних заходів в західних країнах показує доцільність поєднання довготривалої і короткострокової політики. Схематично комплекс заходів антиінфляційної політики може бути представлений таким чином.
Довготривала політика включає, по-перше, задачу погасити інфляційні очікування населення, які нагнітають поточний попит. Для цього уряд повинен проводити чітку послідовну антиінфляційну політику, завоювати, таким чином, довіру населення. Воно повинне сприяти своїми заходами (стимулювання виробництва, антимонопольні заходи, лібералізація цін, ослаблення адміністративного митного контролю і т.п.) ефективному функціонуванню ринку, що вплине на зміну споживчої психології.
По-друге, заходи по скороченню бюджетного дефіциту (оскільки його фінансування за допомогою позик у Центрального банку веде до інфляції) за рахунок підвищення податків і зниження витрат держави.
По-третє, заходи у області грошового обігу, зокрема, встановлення жорстких лімітів на щорічний приріст грошової маси, що дозволяє контролювати рівень інфляції.
По-четверте, ослаблення впливу зовнішніх чинників. Зокрема, задача полягає в зменшенні інфляційної дії на економіку переливів іноземного капіталу (при позитивному сальдо платіжного балансу) у вигляді короткострокових кредитів і позик уряду за рубежем для фінансування бюджетного дефіциту.
Короткострокова політика направлена на тимчасове зниження темпів інфляції. Тут успішний результат можливий у разі розширення сукупної пропозиції без збільшення сукупного попиту. У цих цілях держава надає пільги підприємствам, що випускають додатково до основного виробництва побічні товари і послуги. Воно може приватизувати частину своєї власності і таким чином збільшити надходження до державного бюджету і полегшити рішення проблеми його дефіциту, а також знизити інфляційний попит за рахунок продажу великої кількості акцій нових приватних підприємств. Сприяє зростанню пропозиції масований імпорт споживчих товарів.
Певна дія на темпи інфляції надає зменшення поточного попиту при незмінній пропозиції. Цього може бути досягнуто за рахунок підвищення процентних ставок по внесках, стимулюючих вищу норму заощадження.
Отже, для аналізу
Loading...

 
 

Цікаве