WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Ринок цінних папаерів та його роль в економіці - Курсова робота

Ринок цінних папаерів та його роль в економіці - Курсова робота

облігації задається величина 100 або 1000 грошових одиниць.
Однієї з основних характеристик облігації є термін її дії (дозрівання), після закінчення якого тримач одержує вартість облігації, тобто відбувається її повне погашення.
По строку дії облігації діляться на :
- короткочасні - від року до 3 років;
-середньо тривалі - від 3 до 7 років;
-довготривалі - від 7 до 30 років;
- безстрокові - виплата відсотків робиться невизначено довго й у такий спосіб відшкодовується сума, витрачена на купівлю облігації, а інвестори одержують прибуток від наступної виплати відсотків.
Для державних і корпораційних облігацій насамперед передбачається періодична виплата прибутків у вигляді відсотків і робиться вона по купонах, (наприклад, облігації державної ощадної позики). Купон являє собою вирізний талон із надрукованої на ньому цифрою купонної ставки. Факт виплати прибутку відзначають вилученням купона з карти, що додається до облігації. У залежності від умов позики купонний прибуток може нараховуватися по кварталах, півріччям і один раз у рік.
Важливою умовою, що характеризує випуск облігацій, є його забезпечення, тобто майново - матеріальна база емітента, що забезпечує повернення вартості облігації у випадку банкрутства останнього.
Особливим видом облігацій є конвертовані. Після закінчення певного терміну ці облігації можуть бути обміняними на звичайні акції по встановленій обмінній шкалі. Це правило називається конверсійним привілеєм.
Купляючи конвертовані облігації, інвестор переслідує дві мети: забезпечити безпеку вкладень і стабільного притоку прибутку, властивим облігаціям, можливість множення капіталу, яку дають звичайні акції. Конвертовані облігації приваблюють тих інвесторів, що зацікавлені в зрості компанії й у той же час прагнуть уникнути будь-якого значного ризику. Однак за цей привілей інвестор одержує більш низький відсоток.
Випуск занадто великої кількості конвертованих облігацій може привести до негативних наслідків. Коли значна кількість інвесторів поміняють їх на акції, то підприємство може загубити контроль над власністю. У цьому випадку емітент здійснює певні дії для захисту від розводнения акцій шляхом відповідних обмежень конверсійного привілею інвестора. Конвертовані облігації за невелику премію можуть бути відкликані.
Розмір відсотка по облігаціях визначається низкою факторів: терміном, на який вони випущені; їх надійністю; рівнем інфляції; банківським відсотком. У умовах інфляції відсоток по короткострокових облігаціях часто виявляється вище, чим по довгостроковим. Вирішальну роль у визначенні процентної ставки по облігації грають два основних фактори: рівень інфляції і ступінь ризику придбання облігації. Чим менш надійні облігації, тим вище відсоток. Тому процентна ставка встановлюється у залежності від рівня надійності облігацій.
За що цінуються облігації? На відміну від акцій облігації є цінними паперами з фіксованим і, головне, гарантованим із боку фірми прибутком. На відміну від власників акцій тримачі облігацій не є співвласниками акціонерного підприємства, а усього лише його кредитором. Ця обставина, як вважається, у цілому знижує ризикованість цього роду інвестицій, тому що тримач облігацій має право першочерговості в одержанні прибутків або поверненні своїх основних коштів у випадку зменшення прибули підприємства, також у випадку банкрутства.
У той же час прибутки по облігаціях відносно нижче, вони строго фіксовані, тобто на відміну від дивідендів по акціях не зростуть навіть при сверхудалої діяльності підприємства.
Ринкові, біржові ціни на облігації різних організацій і випусків, так само як і на акції, схильні коливанням, викликаним безліччю факторів. Насамперед ці коливання зв'язані зі зміною ринкових процентних ставок на кредити. Якщо позикові гроші на фінансових ринках раптом за якимись причинами дешевшають, тобто кредитні ставки в банках зменшуються, і як слід - нові тиражі облігацій пропонують меншу щорічну норму прибутку, то в цьому випадку ранні випуски облігацій із фіксованим прибутком, установленим на минулих, більш вигідних умовах, стають значно привабливими для всіх інвесторів. Облігації ці відчувають підвищений попит, а ринкова ціна починає зростати, додатково збагачивая їх власника, поки не досягне деякої рівноваги. Зворотне відбувається у випадку подорожчання кредитів і появи на ринках облігацій із більш вигідними умовами, що забезпечують більший щорічний прибуток.
Незважаючи на всі ці небезпеки, облігації вважаються в цілому, більш безпечним видом інвестицій, чим акції й інші види цінних паперів. Для багатьох інвесторів представляється психологічно більш комфортним мати фіксований щорічний прибуток, а наприкінці обговореного терміна повернення усієї вкладеної колись суми.
3. Розвиток фондових бірж в Україні.
У Україні прийнятий і діє ряд нормативних актів, що заклали основу для функціонування цінних паперів. Одним із головних нормативних актів, що регулюють взаємовідносини між всіма учасниками, є Закон України " Про цінні папери і фондову біржу". Відповідно до цього Закону фондова біржа створюється лише як акціонерне товариство. Її засновниками можуть бути лише крамарі цінними паперами і їх повинно бути не менше 20. Засновники повинні внести в статутний фонд біржі певну суму.
Акціонерами фондової біржі в нашій країні можуть стати як підприємці, великі банки, так і будь-який громадянин, що вклав свої заощадження в акції.
Фондова біржа України грунтується на безприбуткових засадах і повинна діяти на принципах ліквідності, тобто вільного перетворення цінних паперів у гроші без фінансових утрат для власника, стабільність ринку, широкої гласності і довіри. Це дозволить їй виконувати роль: засобу залучення грошових сум для інвестицій у виробничу і соціальну сфери; перерозподілу капіталів між різними галузями і підприємствами; засобу централізації капіталів, стабілізації заощаджень представників різних шарів населення, створення умов длярозвитку в країні підприємницької діяльності.
Організацію українського ринку цінних паперів і створення необхідних умов для його функціонування прийняла на себе Українська фондова біржа (УФБ). Серед її акціонерів (усього їх біля 30) такі великі республіканські банки, як Укрінбанк, Агропомбанк, Укрсоцбанк, Агропромбанк "Україна", Ощадний банк України, регіональні банки в Одесі, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Ужгороді, Криму.
Виходячи із важливої регулюючої ролі фондової біржі в економічному житті країни встановлено, що вона є суб'єктом особливої державної реєстрації. Її реєструє Кабінет Міністрів України, тоді як товарну - виконком місцевої Ради (як і всіх суб'єктів підприємницької діяльності на загальних засадах). Особливістю державного регулювання роботи біржі є те, що міністерство Фінансів призначає своїх представників, уповноважених стежити за дотриманням положень статуту і правил фондової біржі, які мають право приймати участь в роботі її керівних органів. Така практика має місце в країнах із розвиненою економікою: наприклад, в Англії, США функціонують державні комісії з нагляду за фондовими біржами. Уряд має намір йти на визнання правонаступництва у
Loading...

 
 

Цікаве