WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Основні макроекономічні показники - Реферат

Основні макроекономічні показники - Реферат

включає людський, фізичний і природний капітал.
Всесвітній банк на експериментальній основі використовує нові методи оцінки національного багатства. Хоча ці методи і не є доско-налими, вони принесли ряд несподіваних результатів.
Головним компонентом багатства країни традиційно вважався фізичний капітал (нагромаджені матеріально-речові фонди). Однак згідно з оцінкою, здійсненою Всесвітнім банком, у 1995 р. в 192 країнах частка фізичного капіталу дорівнювала в середньому лише 16 відсотків від загального обсягу багатства. Більш вагоме значення має людський капітал, що становить 64 відсотки.
Переваги людського потенціалу особливо очевидні в країнах з високим рівнем доходу. У деяких з них, таких як Німеччина, Японія і Швейцарія, його частка досягає 80 відсотків від загального обсягу капіталу. Проте в країнах Африки, розміщених на південь від Сахари, де людські ресурси обмежені, більше як половину національного багатства, як і раніше, становлять природні ресурси (рис. 49, а).
Рис. 1. Склад національного багатства у 192 країнах світу (а)
і в Україні (б)
Згідно з методикою, що застосовується в нашій країні, до націо-нального багатства входять: 1) фонди виробничого призначення; 2) фонди невиробничого призначення; 3) природні ресурси - лише та частина, яка доступна впливу суспільного виробництва, і при певному рівні продуктивних сил безпосередньо може бути і є джерелом природної речовини для матеріального виробництва (рис. 49, б).
Порівнявши рис. 49я і 496, легко помітити головну відмінність методик обчислення національного багатства у розвинених країнах світу та в Україні. Вітчизняна методика не враховує нагромадженого досвіду, знань, кваліфікації робітників. Між тим, в умовах науково-технічної революції людський капітал є головним рушієм ВВП і національного багатства країни.
Фонди виробничого призначення охоплюють: 1) основні вироб-ничі фонди (виробничі будівлі та споруди, машини, устаткування тощо); 2) запаси матеріальних оборотних фондів - матеріальні запаси у виробничій сфері (запаси сировини, палива і матеріалів, незавершене виробництво і будівництво) та готову продукцію виробництва засобів виробництва на складах підприємств, комерційних установ, у дорозі; 3) суспільні резерви засобів виробництва (у тому числі засоби, предмети праці та матеріали); 4) нагромаджені матеріальні та трудові витрати на поліпшення земель, лісів та інших природних ресурсів.
Фонди невиробничиго призначення містять: 1) фонд особистого споживання населення; 2) фонд суспільного невиробничого споживання, який є необхідним для суспільства, але безпосередньо не визначає матеріального добробуту населення.
Фонд особистого споживання населення складається з таких еле-ментів: 1) основні невиробничі фонди установ охорони здоров'я, народної освіти, побутових послуг, культурного обслуговування, спорту і житловий фонд; 2) готова продукція - предмети споживання (на складах підприємства, в торгівлі та громадському харчуванні, в особистих підсобних господарствах, у дорозі); 3) особисте майно (предмети тривалого користування) населення; 4) суспільні резерви предметів споживання.
Фонд суспільного невиробничого споживання містить: 1) основні фонди наукових установ, установ державного управління, фінансової системи політичних і громадських організацій, основні фонди воєнних установ і організацій; 2) запаси матеріалів типу оборотних фондів у перелічених установах, запаси воєнного майна і резерви.
Під природним багатством розуміють не взагалі всю сукупність предметів і сил природи, не весь фізично-географічний комплекс, що оточує людину, а лише ту його частину, яка доступна впливу суспільного виробництва, і при певному рівні продуктивних сил безпосередньо може бути і є джерелом природної речовини для матеріального виробництва.
Наявність природних багатств створює сприятливі умови для зростання національного багатства.
ПЕРСПЕКТИВНІ СТРУКТУРНІ ЗРУШЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАГАТСТВА УКРАЇНИ
Економіка незалежної України потребує істотних структурних змін у національному багатстві.
По-перше, треба поступово зблизити темпи зростання фондів виробничого і невиробничого призначення з метою докорінного по-ліпшення добробуту населення. Особливо це стосується таких неви-робничих галузей, як освіта, охорона здоров'я. Тут необхідне більш швидке зростання фондів порівняно з виробничою сферою і навіть промисловістю.
По-друге, потрібні істотні зміни у складі виробничих фондів. Особлива увага звертається на розвиток високотехнічних, науко-містких галузей машинобудування, порошкової металургії, виробництво надтвердих матеріалів, електрозварювальної технології.
Гостро не вистачає деяких видів продукції, потреба в яких в Україні дуже висока. Треба створити виробничі потужності для випуску зернових, кормо-, картоплезбиральних комбайнів, сіялок, косарок, тролейбусів, автобусів, навантажувачів, холодильників, взуття, тканин, автомобілів, теле-, відео-, аудіотехніки тощо.
Україна має зайняти відповідне місце у світовій торгівлі. Тому слід зміцнювати виробничі потужності з виробництва літаків, суден, верстатів, приладів, електротехнічних виробів. Уже сьогодні на світовому ринку ця продукція має досить високу репутацію.
По-третє, для збільшення валютних надходжень треба у націо-нальному багатстві України створити відповідну індустрію туризму: готелі, кемпінги, транспортні засоби і підприємства, що їх обслуговують, відповідні шляхи сполучення, засоби зв'язку, підприємства харчування і підприємства, що виробляють туристичні товари. Україна, спираючись на відповідну матеріальну базу, може збільшити кількість туристів у 20-40 разів, а це значні валютні надходження, які так потрібні для оплати ряду імпортних товарів, у тому числі енергоносіїв.
По-четверте, гостро постає проблема збільшення виробництва продукції, яка становить фонд споживання. Тут мова йде про створення потужностей для виробництва не тільки продуктів харчування, взуття, одягу, а й предметів довготривалого користування - легкових, пральних машин, телевізорів тощо.
По-п'яте, прискорений розвиток ВВП, докорінне поліпшення його структури знаходяться у прямій залежності від інформаційної індустрії, що потребує інтелектуальних інвестицій, створення повноцінного ринку інформаційних товарів. Так, світовий ринок комп'ютерів щороку збільшується на 17,5 відсотка.
Знання, у тому числі економічні, стають найважливішим мірилом неоекономічної моделі. На професії, в яких переважаючою є інте-лектуальна складова, припадає основний приріст зайнятості. Так, за розрахунками фахівців, у США цей показник становить 85 відсотків, у Німеччині - 89, у Великій Британії - 95, у Японії - до 90 відсотків. Якщо у США в 50-х роках галузі, що виробляють і поширюють знання та інформацію, виробляли тільки 25 відсотків кінцевого продукту ВВП, у 60-х роках - понад 33, то у 80-х - уже більше 60 відсотків. Економіка знань постає як головниймультиплікуючий комплекс економік країн - світових лідерів.
Loading...

 
 

Цікаве