WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМакроекономіка → Державний борг - Курсова робота

Державний борг - Курсова робота

у поточних цінах (млрд.грн.) 127 154,5 186,9 223,6 263,4 308,6 361,6
Валютний курс (середньорічний) (грн./дол.) 4,3 6,3 8,2 9,8 11,3 13,0 14,8
Доходи Зведеного бюджету (% ВВП) 25,6 25 24,5 24,5 24,5 24,5 24,5
Доходи Державного бюджету (% ВВП) 15,3 15,0 14,0 13,5 13,5 13,5 13,5
Сальдо Зведеного бюджету (% ВВП) -1,52 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0
Процентні ставки за державним боргом (% у валюті позики):
- внутрішні державні позики 27,4 25 23 21 19 18 18
- зовнішні державні позики 9,6 9,5 9,5 10 10,5 10,5 10,5
Сеньйораж (% ВВП) 0 0 0 0 0 0 0
ІІ. Видатки бюджету на обслуговування державного боргу:
- виплата процентів за внутрішніми державними позиками (млрд.грн.) 1,3 1,9 2,6 2,4 2,2 2,1 2,1
- виплата процентів зовнішнім кредиторам (млрд. грн.) 1,8 4,5 6,1 7,5 9,7 12,3 15,3
Видатки бюджету по виплаті процентів за державним боргом (% ВВП) 2,4 4,1 4,6 4,4 4,5 4,6 4,8
Видатки бюджету по виплаті процентів (% доходів Зведеного бюджету) 9,4 16,4 18,9 18,0 18,4 18,9 19,6
Видатки бюджету по виплаті процентів (% доходів Державного бюджету) 15,5 27,4 33,2 32,8 33,4 34,4 35,6
ІІІ. Державний борг (на кінець року):
- за внутрішніми позиками (млрд.. грн.) 11,4 11,4 11,4 11,4 11,4 11,4 11,4
- зовнішній державний борг (млрд. дол.) 12,4 12,6 12,9 13,2 13,5 13,8 14,1
Державний борг (усього) (% ВВП) 60,0 67,5 68,3 67,4 66,5 65,5 64,6
ІV. Видатки бюджету, не пов'язані з сплатою процентів (%) 24,7 20,9 19,9 20,1 20,0 19,9 19,7
З таблиці видно, що темпи інфляції знижуватимуться повільно й поступово: з 23% у 2000 р. до 16% у 2005 р. При цьому в 2000-2001 рр. темпи девальвації гривні дещо випереджатимуть зростання споживчих цін - у зв'язку з переоцінкою реального обмінного курсу в минулому, а, починаючи з 2002 р., темпи її девальвації відносно долара визначатимуться різницею між зростанням цін в Україні та в США.
Надалі доходи бюджету знижуватимуться, у 2001 р. вони встановляться на рівні 24,5% ВВП і відтоді не зазнають істотних змін. Намагання Уряду сконцентрувати основну частину бюджетних коштів у руках центру виллються у збереження його частки в ресурсах Зведеного бюджету на рівні 60% (або 15% ВВП у 2000 р.). Проте згодом посилення інституту місцевого самоврядування викличе необхідність знизити частку центральної влади до 13,5% ВВП. У таблиці також припускали, що бюджетні видатки дорівнюватимуть бюджетним доходам, тобто бюджет буде збалансованим.
Внутрішні позики розміщуватимуться за ставками, які дещо перевищуватимуть темпи інфляції. Як і в 1999 р., ОВДП купуватиме лише НБУ, причому на весь період прогнозування суми залучення коштів з внутрішніх джерел будуть еквівалентними сумам погашення боргів внутрішнім кредиторам. З огляду на це, заборгованість за внутрішніми позиками перебуватиме майже на однаковому рівні.
За припущенням, процентні ставки за зовнішніми позиками повільно зростатимуть внаслідок звуження можливостей щодо одержання ресурсів міжнародних фінансових організацій і проведення реструктуризацій, умови яких погіршуватимуться.
Імпорт товарів і послуг не підлягатиме державному регулюванню, внаслідок чого у 2005 р. він повернеться до рівня 1999 р., попередньо дещо знизившись внаслідок девальвації реального обмінного курсу.
При перебігу подій за наведеним сценарієм видатки бюджету по виплаті процентів за державним боргом збільшаться з 2,4% ВВП до 4,1% ВВП у 2005 р., а надалі постійно зростатимуть до 4,8% ВВП у 2005 р. Частка процентних виплат у доходах Державного бюджету підвищиться з 15,5% у 1999 р. до 27,4% у 2000 р. На кінець періоду прогнозування 35,6% доходів Державного бюджету йтимуть на процентні виплати.
Отже, заходи, які вживаються нині Урядом для розв'язання проблеми державного боргу України, вже найближчим часом призведуть до її поглиблення, що унеможливить подолання кризових явищ в економіці.
II. Вивчення міжнародного досвіду врегулювання боргових проблем
Вивчення міжнародного досвіду врегулювання боргових проблем і аналіз ситуації з державною заборгованістю в Україні засвідчили, що єдино можливими шляхами виходу України з боргової кризи є:
" припинення обслуговування державних облігацій, які перебувають у власності НБУ, та ліквідація ринку ОВДП;
" застосування помірної грошової емісії для часткового погашення боргових зобов'язань (на рівні 1,7% ВВП);
" досягнення первинного профіциту бюджету на рівні 3,6% ВВП;
" скорочення імпорту споживчих товарів шляхом удосконалення тарифного регулювання;
" посилення валютного регулювання та застосування інших механізмів припинення втечі капіталів за кордон;
" укладання з кредиторами угод про реструктуризацію заборгованості на умовах зниження боргового навантаження, а також конверсії боргових зобов'язань у корпоративні цінні папери і товарні поставки.
Ліквідація ринку ОВДП, припинення обслуговування державних облігацій, придбаних НБУ, та застосування помірної грошової емісії для часткового погашення боргових зобов'язань значно допоможуть зняти гостроту боргової проблеми в наступні роки. Також варто перейти від практики розміщення ОВДП до здійснення грошової емісії для підтримки бюджету.
На користь даної пропозиції свідчать і такі факти:
" вже на сьогодні зовнішній борг держави є надмірним, а мізерні обсяги позичкового капіталу не дозволяють залучати кошти на внутрішньому фінансовому ринку за розумними ставками; держава змушена звернутися до емісійного доходу: на даний момент інші джерела є або недостатніми, або ж повністю вичерпаними;
" в Україні переважає інфляція витрат, а не попиту; за таких умов випуск в обіг нових грошей у розмірі збільшення попиту на них, породжуваного зростанням номінальних обсягів товарообігу, як правило, не має інфляційних наслідків; крім того, при активізації структурних реформ та нормалізації платіжно-розрахункових відносин попит на гроші має зрости під впливом витіснення грошових сурогатів і бартеру;
" у нас, на відміну від країн з розвинутою ринковою економікою, первинна емісія здійснюється у великих обсягах (за 9 місяців 1999 р. нетто-емісія становила 3,89 млрд. грн.), але емісійного доходу держава при цьому не одержує.
Очевидно, що держава повинна скористатися своїм законним правом на емісійний доход. З огляду на це, нагальних змін потребує механізм направлення емітованих коштів: вони мають надходити переважно до бюджету у формі безпроцентних кредитів. Застосування прямих кредитів Національного банку значно розвантажить видаткову частину державного бюджету. Крім того, варто зазначити, що емісія для підтримки бюджету має переваги над іншими видами емісій, оскільки в даному випадку кошти надходять до реального сектора економіки і малозабезпечених верств населення, а не потрапляють на спекулятивні ринки.
Доцільність пропозиції щодо застосування грошової емісії для розв'язання нагальних проблем суспільства підтверджується міжнародним досвідом.
Для уникнення інфляційних наслідків при здійсненні грошової емісії необхідно створити чіткий механізм її каналізування. Через систему інвестиційних рахунків емітовані кошти мають направлятися виключно на
Loading...

 
 

Цікаве