WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Коректні і некоректні прийоми ведення суперечок - Реферат

Коректні і некоректні прийоми ведення суперечок - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
"Коректні і некоректні прийоми
ведення суперечок"
ПЛАН
1. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації
2. Логічні помилки у доказі, пастки у суперечці
3. Прийоми пасток у суперечці (некоректні прийоми)
4. Коректні прийоми ведення суперечок
Використана література
1. Суперечка і дискусія як різновиди аргументації
Важливою вимогою до аргументації є, безумовно, сумлінність, чесність і об'єктивність подання аргументів. Зокрема це закоркує готовність людей відмовитися від упереджено негативного ставлення до чужих думок і симпатій до своїх. Доведення і спростування, яке ведеться людьми - опонентом і пропонентом, як правило формується як діалог, який називається суперечкою або дискусією.
Суперечка (спір) і дискусія - два близькі види складного вербального аргументаційного процесу. Вони поділяються за метою і манерою проведення. У залежності від мети суперечки бувають зокрема заради істини і заради перемоги. Дискусія є, власне, науковим спором - в її процесі заздалегідь готується науковий матеріал, який подається пропонентом і піддається сумніву опонентом. Манера проведення дискусії відрізняється (в ідеалі) високою культурою поведінки, неупередженості і вимагає від сторін високого рівня компетентності щодо предмету спору.
В сучасній науковій, довідковій літературі слово спір служить для позначення процесу обміну протилежними думками. Однак єдиного визначення даного поняття немає.
Під спором розуміється всяке зіткнення думок, розбіжності в точках зору з якого-небудь питання, предмету, боротьба, за якої кожна зі сторін відстоює свою правоту.
Дискусією називають такий публічний спір, метою якого є з'ясування і зіставлення різних точок зору, пошук, виявлення істинної думки, знаходження правильного рішення спірного питання. Дискусія вважається ефективним засобом переконання, бо її учасники самі приходять до того або іншого висновку.
Учасники дискусії, зіставляючи суперечливі судження, намагаються прийти до єдиної думки, знайти загальне рішення, встановити істину.
Суперечки можуть відбуватися при слухачах і без слухачів. Присутність слухачів, навіть якщо вони не висловлюють свого відношення до спору, діє на супротивників. Перемога при слухачах приносить більше задоволення, тішить, а поразка стає більш прикрою і неприємною. В суспільному житті нерідко можна зустрітися і зі спором для слухачів. Спір ведеться не для того, щоб з'ясувати істину, переконати одне одного, а щоб привернути увагу до проблеми, справити на слухачів певне враження, вплинути необхідним чином.
Поведінка в спорі залежить і від того, з яким противником доводиться мати справу. Якщо перед нами сильний противник, тобто людина компетентна, добре знає предмет суперечки, упевнена в собі, користується повагою і авторитетом, логічно міркує, то ми більш зібрані, напружені, стараємось звільнити її від зайвих роз'яснень, силимося самі вникнути в суть висловлювання, більш готові до оборони. Зі слабким противником, що недостатньо глибоко розбирається в предметі обговорення, нерішучим, що немає досвіду в спорах, ми поводимось інакше. Нерідко вимагаємо пояснень і додаткових доводів, щоб пересвідчитися, чи не випадково він виявився правий, ставимо під сумнів його висловлювання. Відчуваємо в собі більше упевненості, незалежності, рішучості.
Цікаво сперечатися з противником, який рівний тобі по розуму, знанням, освіті.
2. Логічні помилки у доказі, пастки у суперечці
Помилки у аргументах
1. Хибність основ (аргументів) - основна помилка, яка полягає у тому, що у якості аргументів беруться не істинні, а хибні судження, які видають або намагаються видати за істинні. Класичний приклад такої помилки - хибність аргументів Птоломея, який вважав вірною геоцентричну будову Сонячної системи тому, що Сонце нібито обертається навколо Землі.
2. "Передбачення аргументів" - теза спирається на недоведені аргументи, які можуть бути істинними і тоді теза може бути істинною.
3. "Хибне коло" - теза доводиться аргументами, а істинність аргументів базується на цій же тезі. Прикладом цього може бути таке доведення "Вартість товарів на ринку визначається вартістю праці, а вартість праці повинна залежати від вартості товарів на ринку".
Помилки у аргументації
4. Уявне слідування - людина поєднує непоєднувані аргументи словами "значить", "слідує", "отже", "таким чином", "у підсумку маємо" тощо. Тоді складається видимість того, що теза аргументами підтверджується.
5. Аргумент приймається безумовно істинним - він може бути істинним лише з урахуванням певного часу, відношення, місця - він ніколи не є істинним безумовно. Так їжею, отрутою і ліками часто є одна і таж речовина, але її властивості залежать від дози, часу прийняття.
3. Прийоми пасток у суперечці (некоректні прийоми)
Пастка у суперечці - непорядний прийом, який свідомо застосовується малокультурною людиною для того, щоб утруднити своєму противникові проведення спору. За суттю пастки є порушення принципів вірного мислення і законів логіки, тому у науковому спорі вони неприпустимі. Серед оман, яких треба уникати, науковці зокрема виділяють:
Пастки логічного характеру:
" Софізми - свідоме порушення певних правил і законів раціонального теоретичного мислення. Всі численні види софізмів навряд чи доречно наводити, бо кожному з законів логіки, правил визначення, поділу тощо належить його перекручення;
" Антиномії - логічно парадоксальні ситуації, які містять у міркуванні певні дефекти, для яких у логіці не знайдено певного рішення. Наприклад, антиномією буде таке доведення "З окремих піщинок чи інших предметів неможливо скласти купу. Якщо ви взяли одну піщинку - то це явно не купа, дві - також не купа. І ніколи не з купи неможливо отримати купу, додаючи одну піщинку". У цій антиномії важливим є слово "купа" - особливість якого полягає у тому, що немає певного проміжку, коли щось стає купою - і цим можна недобросовістно користуватися у суперечці.
Пастки соціально-психологічного характеру:
" "Принада" - бажаючи схилити опонента до прийняття тези, пропонент підкуповує його лестощами, стверджуючи, наприклад, що він, як людина прониклива, ерудована і інтелектуальна, повинен погодитися з тезою;
" "Приниження" - якщо теза відкидається опонентом не аргументовано, то він може підкреслювати негативні риси пропонента як особистості (уявні чи такі, які справи не стосуються) - неосвіченість, необізнаність у даній галузі;
" "Самозвеличення" - одна з сторін суперечки може вдаватися до афішування власних здобутків, звань, титулів, посад тощо, щоб непрямо сказати "З ким ви зібралися вести суперечку ?!";
" "Мнима проникливість" - неаргументовано відкидаючи тезу, людина може туманно розказувати, що вона просто стовідсотково відчуває, що її не можна прийняти;
" "Апеляція до здорового глузду" - до неї можуть вдаватися люди консервативні, які безпідставно відкидають тезу, керуючись так званим "здоровимглуздом" щоб не прийняти новітні, передові ідеї;
" "Апеляція
Loading...

 
 

Цікаве