WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Поняття - Реферат

Поняття - Реферат

т.ін.
" Безвідносні (непарні) поняття мисляться поза всяким зв'язком і не мають логічної пари - "троянда", "лопата", "книга", "студент ДонДУУ", "економіст", "підприємець" тощо.
" Сукупні поняття називають групу, клас однорідних предметів як одне ціле - "композиція", "колекція", "стадо", "отара", "колектив", "сузір'я", "група", "табун" і т. ін.
" Несукупні показують предмет, який може мислитися в однині - "водій", "студент", "професор", "спортсмен" тощо.
Таким чином кожне поняття може бути характеризоване з позицій об'єму і змісту. Наприклад:
"Колектив" - загальне за об'ємом, конкретне, непарне, сукупне і позитивне поняття;
"Радіостанція" - загальне об'ємом, конкретне, позитивне, непарне, несукупне поняття;
"Добрий" - загальне за об'ємом, абстрактне, позитивне, парне, несукупне поняття.
Взаємовідношення між поняттями
Відзначимо, що у різних понять бувають загальні ознаки - те, що їх об'єднує або відзрізняє. Скажімо "студент" і "спортсмен" мають загальну ознаку - це люди і різні ознаки - сфери діяльності. Якщо у понять немає загальних ознак, то їх називають непорівняними. Такими є, скажімо, поняття "герань" та "доменна піч" - відносин між ними бути не може. У свою чергу, поняття, які мають загальні ознаки називають порівнюваними. Вони бувають сумісними - об'єми їх повністю або частково співпадають і несумісними - об'єми їх не співпадають в жодному з елементів.
Між сумісними поняттями можуть бути такі відносини:
1. тотожність (рівнозначність) - їх об'єми повністю співпадають, наприклад: "Аристотель" = "Стагирит" = "Творець формальної логіки"; "М.В.Гоголь" = "Український письменник, який написав твір "Мертві душі"; "юрист" = "правознавець";
2. перетину (часткового співпадіння) - об'єми частково співпадають: "студент", "поет", "спортсмен" - може бути одна і та ж людина;
3. підлеглості (субординації) - об'єм одного поняття повністю входить до об'єму іншого, але менше його - в такому випадну більше за об'ємом називається родовим, а менше - видовим поняттям. Наприклад: "студент" - "заочник", "викладач" - "викладач логіки", "дерево" - "дуб"; "менеджер" - "менеджер у непромисловій сфері" тощо.
Між несумісними поняттями є такі види відносин:
1. співпідлеглість - декілька видових понять входять до одного родового поняття, їх об'єми не перетинаються і не співпадають. Наприклад: "Людина" - "чоловік", "жінка"; "Вчений" - "аспірант", "кандидат наук", "доктор наук";
2. протилежними називають поняття, одне з яких має певні ознаки, а інше ці ознаки заміняє на протилежні: "біле" - "чорне", "добрий" - "злий";
3. у протиріччі знаходяться поняття, які просто заперечують ознаки одне одного, не замінюючи їх на інші - "чорне" - "не чорне", "добрий" - "не добрий", "розумний" - "нерозумний";
Для полегшення сприйняття цих даних представимо їх графічно (див. рис. 2.1.) - при цьому об'єм понять у логіці відображається у вигляді кіл (так званих "кругів Ейлера").
Рисунок 2.1. Взаємовідношення між поняттями
3. Обмеження та узагальнення понять
У повсякденному житті, у спілкуванні ми не завжди маємо на увазі весь обсяг понять, скажімо, коли говоримо "місто", "держава", "наука", "людина", "закон", "товар". Ми маємо на увазі, як правило лише частину об'єму цих понять:
Місто місто Київ,
Держава українська держава,
Наука наука логіка,
Людина людина-соціолог,
Закон моральний закон,
Товар продовольчий товар
Таким чином ми подумки здійснюємо перехід від поняття з більшим об'ємом (родового) до поняття з меншим об'ємом (видового). Ця дія має назву обмеження поняття. Вона відбувається за рахунок того, що ми до родового поняття додаємо певну видоутворюючу ознаку - це слово написане вище курсивом. Таким чином: обмеження - логічна операція переходу від родового поняття до видового шляхом додавання до родового поняття видоутворюючої ознаки. Протилежна логічна операція має назву узагальнення - це перехід від видового поняття до родового шляхом відкидання від нього видоутворюючої ознаки.
Наприклад:
Студент ДонДУУ студент;
Місто Донецьк місто;
облігація цінний папір;
юрист адвокат;
колектив група
Граничною межею узагальнення є філософські категорії - гранично загальні універсальні поняття, які відбивають найбільш суттєві, закономірні зв'язки і відносини дійсності і пізнання - "матерія", "рух", "простір", "час", "істота", "ідеальне", "свідомість" і т.ін. Наприклад: людина примат тварина жива істота істота.
4. Визначення і поділ понять, прийоми, подібні до визначення
Нам вже відомо, що базовими характеристиками поняття є його об'єм і зміст.
Розкриваючи зміст поняття (пояснюючи сутність предмета, розказуючи, чим цей об'єкт є), людина тим самим дає визначення цьому поняттю.
Визначення (дефініція) є логічною операцією, яка розкриває зміст поняття або встановлює значення терміну.
У визначенні виділяють дві частини - поняття, яке визначається (definiendum - Dfd) і поняття, яке його визначає - власне, визначення (definienсе - Dfn).
Логіка розрізняє реальні та номінальні визначення. За допомогою номінальних (від лат. numen - ім'я) до науки вводяться нові терміни замість складних описів предметів. Наприклад: "Флорою називають видовий склад рослин, які ростуть на певній території".
Реальні визначення, на противагу номінальним, значно частіше зустрічаються у повсякденному житті і трудовій діяльності - за допомогою них людина пояснює зміст звичайних понять.
Проте ми доволі часто зустрічаємося в житті з випадками, коли людина, наприклад, менеджер з продажу товарів, не в спромозі чітко визначити зміст поняття, дати йому зрозуміле визначення - це призводить принаймні до неточностей, непорозумінь, перепитувань, затримок часу, невірних дій. Саме тому логіка встановлює правила визначення. Розглянемо їх докладніше.
Правила визначення
1. Визначення повинне бути пропорційним. Іншими словами, об'єм поняття, яке визначається, повинен бути рівним об'єму поняття, яке є визначальним (Dfd Dfn).
Це правило часто у повсякденному мовленні порушується трьома різними способами (похибками):
" занадто широке визначення, коли Dfd менше за Dfn, тобто останнє є надто широким. Таким, наприклад, буде визначення "кінь є чотириногою в'ючною твариною" - таким чином до коня можна прирівняти вола, ламу, верблюда тощо;
" занадто вузьке визначення, коли Dfn менше за Dfd. Наприклад "совість - це усвідомлення людиною відповідальності перед самим собою за свої вчинки і дії" (а перед суспільством ?), "залікова книжка - цемій документ, у якому фіксуються загальні оцінки", "юрист - це адвокат";
" одночасно вузьке і широке визначення. Наприклад, "бочка - це ємність для зберігання огірків" ("ємність" - надто широко, "для огірків" - вузько), "юрист - це суддя" (деякі з суддів не є юристами.
2. Визначення не повинне містити кола. Коло виникає тоді, коли Dfn визначається саме через себе або коли в одному контексті Dfd визначається через Dfn, а Dfn через Dfd. Найхарактернішим прикладом логічного кола у визначенні є тавтологія. Наприклад, "Масло - це маслоподібна, масляниста речовина", або "життя - це життя", "халатність проявилася в тому, що Сидоренко халатно поставився до своїх обов'язків", "фритюрниця
Loading...

 
 

Цікаве