WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Вступ до дисципліни “логіка” предмет і мова формальної логіки - Реферат

Вступ до дисципліни “логіка” предмет і мова формальної логіки - Реферат

високого володіння словом цінувалося понад усе, адже саме у сфері словесної, мовної культури антична людина реалізувала ідеали свободи, цінності істини, добра, краси, справедливості.
Слід також відзначити, що наукові школи логіків не могли виникнути на порожньому місті або за умов суспільної цензури - антична демократія надавала багато можливостей для реалізації різноманітних наукових ідей.
Школа софістів була першою, яка захопилася втіленням можливостей реалізувати ідеї логіки як науки. Ці філософи були першими, хто диференціював сферу природи і суспільства - "ф'юзіс" і "номос", визначили загальне поле логічного мислення. Вони також були першими адвокатами, які використовували логіку на практиці. Згодом їх ідеї були інтеріоризовані іншими мислителями і творчо вдосконалені Аристотелем. Саме Стагирит визначив поняття формальної логіки, її структуру, базові закони, подальший вектор розвитку, який визначає долю і місце цієї науки дотепер. Попри те, що після смерті мислителя минуло багато сторіч, формальна логіка зберігає основні його ідеї.
Аристотель виводив логіку від грецького "логос" - слово, поняття, розмірковування, розум і визначав формальну логіку як науку про закони і форми вірного мислення. Головний принцип логіки з тих пір стверджує, що правильність розмірковування визначається тільки його логічною формою або структурою і не залежить від конкретного змісту суджень. Логічна форма - це спосіб зв'язку змістовних суджень. Найкраще ця думка ілюструється у такому прикладі - розглянемо різні за своїм конкретним змістом судження:
"Всі природні квіти - рослини" та "Всі річки впадають у море".
Неважко побачити, що судження ці різні за змістом, але одне (перше) істинне, а друге - ні. Проте їх об'єднує те, що вони побудовані за логічною формою: "Всі S є (суть) P" (всі предмети даного роду мають певну ознаку). Судження можуть мати, наприклад, ще й таку логічну форму: "Якщо А, то Б" - "Якщо історія - наука, то вона має свої закони".
Згодом читач зможе більш детально ознайомитися з структурою логічної форми, способом зв'язку частин, їх конкретного змісту.
3. Загальна характеристика формальної логіки як науки
Таким чином формальна логіка може бути визначена як наука про закони і форми правильного мислення або наука про закони і форми теоретичного пізнання на рівні абстрактного мислення. Головним предметом її є аналіз правильності розмірковування і мовлення, формулювання законів і принципів, дотримання яких є необхідною умовою істинності висновків.
Особливість правильного теоретичного пізнання полягає в тому, що істинні, вірні міркування і посилки завжди ведуть до істинного висновку і вірного способу пізнання. Вірним буде, скажімо, таке розмірковування: "Якщо є причина, відповідно є наслідок", "Має місце певне явище, відповідно, повинна бути і його конкретна причина".
Тобто формальну логіку також можна назвати наукою, яка вивчає форми мислення з точки зору їх структури, закони і правил досягнення похідного знання. Ця наука вивчає загальні прийоми, що використовує людина у процесі теоретичного пізнання дійсності.
Усвідомлення надбань логіки надасть нам можливість інтеріоризувати закони, правила та прийоми мислення, які є об'єктивними і не залежать від нашого ставлення до них. Ці закони, правила, інструментарії дозволять нам свідомо ставитися до процесу власного мислення, підвищувати загальну та розумову культуру, дисципліну інтелекту і мови. Знання і використання законів логіки дозволить також кваліфіковано спростовувати помилкові положення як у сфері науки, так і у сфері повсякденної практичної діяльності - під час проведення ділових бесід, полеміки, переговорів, при редагуванні текстів тощо. Заняття з логіки допоможуть виробити навички використання окремих слів, речень, що надасть нашій мові лаконічну і точну понятійну форму. Підтвердженням цьому є те що помилкові наукові результати, помилкові дії людини завжди є наслідками помилкового мислення, невірного планування своїх чи чужих дій.
4. Структура сучасної логіки
Логіка у своєму розвитку пройшла два головних етапи. Перший етап (рис. 1.1.) пов'язаний з роботами Аристотеля, стоїків і мислителів доби Середньовіччя. Цей етап розвитку науки отримав назву традиційного, на ньому логіка існувала майже виключно як логіка формальна. Традиційна вона включала і включає досі такі розділи як: поняття, судження, умовивід, доведення, спростування, гіпотеза. Другий етап пов'язаний з творчістю німецького філософа Г.В.Лейбніца, який є основоположником математичної (символічної) логіки. Лейбніц намагався вибудувати універсальну мову, за допомогою якої суперечки між людьми можна було б вирішувати шляхом обчислення. Цей напрямок логіки досліджує логічні зв'язки і відношення, які лежать в основі дедуктивного умовиводу. Можна сказати, що математична логіка розробляє застосування математичних методів до аналізу форм і законів доведення.
Рис. 1.1. Схема розвитку логіки як науки
Традиційна логіка Сучасна логіка
Аристотель Стоїки Схоластика Лейбніц Діалектична логіка
(Кант, Гегель)
Математична логіка
(Фреге, Пріс)
Сучасна логіка, крім формальної і математичної (символічної) включає також інші галузі (модальну, деонтологічну, релевантну тощо), якими опікуються лінгвісти, археологи, фахівці з проблем штучного інтелекту, штучних мов.
Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що практичне значення вивчення логіки є очевидним для кожної грамотної людини. Воно полягає у формуванні культури мислення і мови, які є не спадковими, а набутими здібностями. Логіка також сприяє формуванню самоусвідомлення, вдосконаленню інтелектуальної сфери особистості. Навіть у повсякденному житті знання логіки є постійно задіяними - при аргументації, спростуванні чужих помилкових суджень, умовиводів.
Висновки
1. Мислення є теоретичним видом пізнання. На відміну від пізнання практичного, яке є у тварин, мисленням володіє лише людина - і це піднімає її на найвищій рівень панування над природою.
2. Поняття "логіка" широко застосовується у повсякденному житті, але у науковому сенсі воно означає окрему наукову дисципліну, яка вивчає форми і закони мислення (теоретичного пізнання). Тому під наукою "логіка", як правило, розуміютьїї традиційну галузь - "формальну логіку".
3. Логіка є частиною філософії. На тлі Європи вона формується за часів античного полісу. Засновником логіки як науки вважається Аристотель.
4. Логіка традиційно опікується аналізом мовлення, яке показує стрункість форм мислення, ступінь його розвитку і дисциплінованості.
5. Сучасна логіка, крім формальної, включає також математичну (символічну) та інші галузі, які аналізують проблеми штучного інтелекту, штучних мов тощо.
Література
§ Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. Підручник - К.: Золоті ворота, 1998. - С. 5 - 24.
§ Хоменко І.В. Логіка - юристам. - К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 3 - 21.
§ Тофтул М.Г. Логіка. - К.: Академія, 1999. - С. 3 - 12.
§ Курбатов В.И. Логика. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. С. 84 - 88.
§ Конверський А.Є. Логіка. - К.: Четверта хвиля, 1998. - С. 3-32, 99-120.
§ Жеребкін В.Є. Логіка. - Харків: Основи, К.: Знання, 1998. - С. 4 - 28.
§ Берков В.Ф. Логика. - Минск: Тетра Системс, 2001. - С. 196 - 217.
§ Гетманова А.Д. Учебник по логике. - Москва: ЧеРо, 2000. - С. 3 - 18.
§ Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика - учебник для вузов. - Москва: Владос, 2001. - С. 9-19, 33-38.
§ Курбатов В.И. Логика. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. С. 4 - 81.
Loading...

 
 

Цікаве