WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Логіка побудови та перевірки версій - Контрольна робота

Логіка побудови та перевірки версій - Контрольна робота

в практиці. Гіпотеза народжується практикою, і тільки практика розв'язує питання про те, істинна гіпотеза чи хибна. Гіпотеза стає достовірною теорією, коли наслідки, виведені з неї, підтверджуються практикою. Перевірка гіпотези на практиці, перетворення гіпотези в достовірну теорії є процес складний і довготривалий. Тому виведення істинності гіпотези не можна зводити до якоїсь одноактної логічної дії.
Перевіряючи гіпотезу використовують різні логічні форми. Досить часто перевіркагіпотези відбувається за схемою умовно-категоричного силогізму. Особливо широко умовно-категоричний силогізм використовується тоді, коли має справу з умовно-виділяючими судженнями. У таких випадках наявність у дійсності всього лише одного наслідку, виведеного з гіпотези, достатня для визнання цієї гіпотези істинною. Але умовно-категоричний силогізм не є єдиним логічним засобом перевірки гіпотези. Окрім умовно-категричних умовиводів використовується також категоричний силогізм, розподільні умовиводи та інші логічні форми.
Види гіпотез
Гіпотеза може пояснити або явище (подію) в цілому, або якийсь окримий бк явища, одну його властивість, один зв'язок. Тому розрізнюють гіпотези загальні й часткові.
Загальна гіпотеза - це припущення, яке пояснює причину явища або групи явищ у цілому.
Часткова гіпотеза - припущення, яке пояснює якийсь окремий бік чи окре-му властивість явища чи події.
Так, гіпотеза про походження гір - це загальна гіпотеза, а гіпотеза про походження якоїсь однієї гори - часткова гіпотеза. Поділ гіпотез на загальні й часткові має сенс, коли ми співвідносимо одну гіпотезу з іншою. Цей поділ не є абсолютним, гіпотеза може бути частковою стосовно однієї і загальною стосовно інших гіпотез.
Також існують гіпотези наукові й робочі.
Наукова гіпотеза - це гіпотеза, що пояснює закономірність розвитку явищ природи і суспільства. Такими є, наприклад, гіпотеза про походження сонячної системи, гіпотеза про походження життя, гіпотеза про походження людини, вулканів, нафти тощо.
Робоча гіпотеза - це тимчасове припущення або здогад, яким користуються, будуючи гіпотези. Робоча гіпотеза є припущення - пробою, тимчасовим варіантом, що допомагає побудувати ту чи іншу гіпотезу. Робоча гіпотеза дає змогу перевірити, чи можна це явище якось пояснити. Висунувши робочу гіпотезу і переконавшись, що вона не може пояснити явище, яке нас цікавить, чи пояснює його неправильно, її відкидають, замінюють іншою робочою гіпотезою. Робоча гіпотеза створюється як тимчасовий здогад, тобто таке припущення, яке пояснює явище умовно. За допомогою таких робочих гіпотез тимчасово групують факти, а потім уже її формулюють. Робоча гіпотеза може стати в ході подальшого дослідження науковою гіпотезою.
Розкриття злочину - процес встановлення об'єктивної істини у справі, який здійснюють на основі загальних положень теорії пізнання. У пізнанні обставин злочину важливе місце посідає метод аналогії. Під час попереднього розслідування та судового слідства звернення до аналогії досить правомірне: бо вона часто є стимулом до роздумів і логічною основою побудови версій. Порівнюючи розслідуваний злочин за подібними ознаками (способом і знаряддям вчинення, способом приховування та ін.) з аналогічними раніше розкритими злочинами, слідчий може встановити нові суттєві обставини у кримінальній справі.
У процесі розкриття злочинів слідчий звертається до фактів і подій минулого, тому особливе значення має формально-логічна категорія гіпотези. Стосовно діяльності правоохоронних органів з розкриття злочинів гіпотеза дістала назву криміналістична версія - обґрунтованого припущення, яке пояснює характер злочину в цілому чи його окремих обставин.
Необхідно зважати на те, що гіпотетичний метод пізнання характерний не тільки для попереднього та судового слідства. Його широко застосовують в оперативно-розшуковій діяльності, а також експерти.
Пізнання злочину здійснюється у повній відповідності з загальними закономірностями і категоріями теорії пізнання. Злочин, як подія що мала місце в минулому, не може бути сприйнятий слідчим лише через органи почуття. Безпосередньо сприйматися можуть лише матеріальні сліди та наслідки злочину. А для розшуку цих слідів та оцінки їх значення необхідна напружена розумова діяльність слідчого.
Слідче пізнання як й будь яке інше є єдністю юридичних і психологічних знань, що коригується практикою. Існують два основні рівня пізнання:
1) стихійно емпіричний (повсякденно життєвий), притаманний усім людям;
2) науковий властивий спеціально підготовленим фахівцям (професіоналам).
Розслідування злочинів обґрунтовано відносять до специфічної пізнавальної діяльності тієї, яка має творчий характер. Важливою умовою успішного вирішення завдань що виникають при цьому є єдність психологічних та інтелектуальних якостей слідчого.
Методом організації розслідування виступає планування дій слідчого, а логічною основою планування слугують слідчі версії - одна з різновидів криміналістичної версії.
Важливим логічним інструментом пізнання є гіпотези, які у слідчій діяльності прийнято називати версіями. У перекладі з латинської слово "версія" означає поворот, видозміну. В юридичному розумінні воно вживається як синонім будь якого припущення, передбачення здогадки, які виникають у процесі більш або менш складної розумової діяльності. Версія детермінована з проблемною ситуацією, з питаннями, які не дістали вирішення у процесі розслідування.
У гносеологічному (пізнавальному) аспекті версія являє собою форму переходу від не знання до знання про подію, що розслідується. Тому, на нашу думку, її треба розглядати як форму і процес відображення явищ мате-ріального світу, осягнення думкою об'єктивної природи предмета що пізнається.
Процес пізнання не передбачає розмежування окремих боків процесу мислення. Логічний процес не існує без пізнавального і психічного, пізнавальний - без логічного і психічного, а психічний - без пізнавального і логічного. Усі вони взаємопов'язані та взаємообумовлені. Це різні сторони єдиного процесу мислення.
Психічна діяльність є діяльністю мозку органу мислення (психічний бік мислення) і водночас відображенням, пізнанням світу об'єктивної дійсності (пізнавальний бік мислення), а думка - це насамперед продукт мислення кінцевий вияв процесу (логічний бік мислення).
Розділити окремі сторони процесу мислення при його практичному застосуванні неможливо. Лише у разі дослідження останніх здійснюваного з метою визначення їх специфічних
Loading...

 
 

Цікаве