WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Загальна характеристика суджень - Контрольна робота

Загальна характеристика суджень - Контрольна робота

таких судженнях (рис. 14) не вичерпується обсягом суб'єкта (S).
б) У тих же загальноствердних судженнях, у яких обсяг суб'єкта є одним і тим же (рис. 15), розподілений не тільки суб'єкт (S), а й предикат (Р). До загальноствердних суджень, у яких розподілені S і Р, відносяться судження- означення і судження із виділяючим суб'єктом.
Рис. 14 Рис. 15
2. У загально заперечних судженнях суб'єкт і предикат розподілені. Наприклад, у судженні "Жодний із доказів не повинен братися на віру" ("Жодне S не є Р") обсяг суб'єкта (поняття "доказ") повністю виключається із обсягу предиката ("братися на віру"), тому обидва терміни (S і Р) тут розподілені (рис. 16).
Рис. 16
3. У частковоствердних судженнях ми маємо два випадки
а) У частковоствердних судженнях, у яких обсяг суб'єкта частково включається до обсягу предиката (рис. 17), S і Р не розподілені. Наприклад: "Деякі студенти - відмінники" ("Деякі S є Р"). У цьому судженні і суб'єкт(поняття "студенти"), і предикат (поняття "відмінники") не розподілені, оскільки обсяг одного терміна лише частково включається до обсягу другого.
б) У частковоствердному судженні, в якому обсяг предиката повністю включається до обсягу суб'єкта (рис. 18), S - розподілене, а Р - не розподілене. Наприклад, у судженні "Деякі злочини є посадовими" ("Деякі S є Р") обсяг предиката ("посадові злочини") повністю включається до обсягу суб'єкта ("злочини"), тому Р тут розподілене, а S - не розподілене.
Рис. 17 Рис. 18 Рис. 19
4. У частковозаперечних судженнях суб'єкт не розподілений, предикат розподілений, або в цих судженнях обсяг S частково виключається із обсягу Р (рис. 19). Наприклад, у судженні "Деякі студенти не є відмінниками" ("Деякі S не є Р") суб'єкт ("студенти") не розподілений, оскільки його обсяг частково виключається із обсягу предиката ("відмінники"), а предикат розподілений.
Логічні змінні та логічні постійні
У формулах, за допомогою яких виражають структуру суджень, одні знаки є постійними, а другі - змінними. Щоб з'ясувати, що таке ті й інші, розглянемо ряд прикладів. Візьмемо такі три судження:
Деякі студенти є відмінниками.
Деякі письменники є лауреатами.
Деякі угоди є односторонніми.
Якщо виразити структуру кожного з цих суджень у вигляді формули, то вона буде для них однаковою: "Деякі S є P". Знаки S і Р у цій формулі є змінними, вони заміняють слова, що виражають різноманітні за конкретним змістом поняття. У першому судженні S - це поняття "студент", у другому - "письменник", у третьому - "угода". Знак Р заміняє у першому судженні поняття "відмінник" , у другому "лауреат", у третьому - "одностороння". Слова ж "деякі" і "є" у цих судженнях, що виражають одні й ті ж логічні зв'язки є постійними.
Знаки у формулах суджень, які замінюються конкретними за змістом поняттями, називаються логічними змінниками. А слова або символи у формулах, наявних в усіх конкретних за змістом судженнях, які мають дану структуру, називаються логічними постійними.
Логічні змінні ми позначили знаками (символами) S та Р, а логічні постійні - "всі", "деякі", "є" тощо. Але символами можна позначати не тільки логічні змінні, а й логічні постійні. Використання символів дає змогу не тільки коротше записувати структуру суджень (та інших форм думки), а й усувати багатозначність слів, за допомогою яких виражаються логічні постійні.
Так, слово "є", за допомогою якого виражається зв'язок між S і Р у судженнях, котрі мають структуру "S є Р", багатозначне, воно має різноманітний логічний зміст. Наприклад, у судженні "Договір є угода" слово "є" виражає відношення включення S у Р (включення класу договорів до класу угод). У судженні "Іванов визнаний винним" воно виражає відношення елемента класу до всіх класів.
Щоб усунути цю багатозначність слова "є", користуються знаками (символами). Відношення рівнозначності між S і Р позначають знаком "=" або "?", а відношення елемента класу до класів - знаком є.
Символи, за допомогою яких позначають логічні постійні інших видів суджень, будуть розглянуті при описуванні цих суджень.
Судження і пропозиційна функція
Від судження слід відрізняти мовний вислів, що дістав назву "пропозиційна функція або функція висловлювання".
Пропорційною функцією називається такий граматичний вислів, який має форму стверджувального судження, в котрому відоме тільки те, що стверджується про предмет думки, сам же предмет думки залишається невідомим (неозначеним).
Пояснимо на прикладах. Візьмімо такі судження:
Суддя - юрист.
Слідчий - юрист.
Адвокат - юрист.
Предикат у цих суджень один і той же - "юрист", а суб'єкт - різний: "суддя", "слідчий", "адвокат". Якщо замінити суб'єкт цих суджень знаком х, то дістанемо вираз: х - юрист.
Таке мовне висловлювання називається про позиційною функцією, або функцією висловлювання. Як приклади можна навести такі: "х - людина", "х - норма права", "х > у" тощо.
Пропозиційна функція не є судженням, вона не істинна й не хибна, її не можна ні спростувати, ні довести. Функція висловлювання стає судженням лише тоді, коли на місце невідомого предмета (змінної х) стає якийсь конкретний предмет. Наприклад, якщо ми візьмемо функцію висловлювання "х - норма права" і підставимо під х щось конкретне, визначене, то матимемо судження, яке буде або істинним, або хибним: "Стаття 144 КК України - норма права" - судження, до того ж істинне, а "Вирок народного суду в справі Петренка - норма права" - судження, але хибне.
У пропорційній функції розрізняють аргумент і предикат. У функції висловлювання "х - юрист" знак х - аргумент, а поняття "юрист" - предикат. У функції висловлювання "х менший від у" один предикат - поняття "менший" і два аргументи - х та у; у пропозиційній функції "х знаходиться між у і z" один предикат - поняття "знаходитися" і три аргументи - х, у і z. Звідси й розрізняють одномісні пропозиційні функції (з одним аргументом) і багатомісні
пропозиційні функції (з кількома аргументами).
Пропозиційні функції у вигляді формул записують так:
Р(х), Р(х, у), Р(х, у, z) і т. д., де х, у, z - предметні змінні (аргументи), а Р - предикат, який виражає конкретну властивість або відношення.
Поняття про квантори
У традиційній (аристотелівській) логіці для вираження кількості судження використовують слова: "всі", "жоден", "кожен", "деякі" тощо. Наприклад, загальне судження "Всі метали - провідники" записують у вигляді формули так: "Всі S є Р".
Математична логіка увела для кількісної характеристики суджень (висловлювань) спеціальні оператори, що дістали назву кванторів (від латинського слова quantum - скільки).
Квантори бувають двох видів: квантор існування і квантор спільності.
Квантор спільності означає вислів: "Для
Loading...

 
 

Цікаве