WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Мислення і мова - Реферат

Мислення і мова - Реферат

думки - судження: "Є громадяни України, які не визнають принаймні деяких статей Конституції своєї держави".
Неправильним треба вважати таке міркування: "Оскільки економічна криза в Україні явно дає про себе знати після проголошення її самостійності, то остання і є причиною цієї кризи". Логічну помилку такого типу називають "після цього - внаслідок цього". Вона полягає в тому, що часову послідовність подій у подібних випадках ототожнюють із причинною. Прикладом неістинної думки може бути будь-яке положення, яке не відповідає дійсності, скажімо, твердження, ніби української нації взагалі не існує.
Метою пізнання є одержання істинних знань. Для того щоб одержати такі знання за допомогою міркувань, треба, по-перше, мати істинні засновки, а по-друге, правильно їх поєднувати, міркувати за законами логіки. При використанні хибних засновків припускаються фактичних помилок, а при порушенні законів логіки, правил побудови міркувань роблять логічні помилки. Фактичних помилок, певна річ, треба уникати, що не завжди вдається. Що ж до логічних, то людина високої інтелектуальної культури може уникнути цих помилок, оскільки давно вже сформульовано основні закони логічно правильного мислення, правила побудови міркувань і навіть осмислено типові помилки в міркуваннях.
Логіка вчить правильно міркувати, не припускатися логічних помилок, відрізняти правильні міркування від неправильних. Вона класифікує правильні міркування з метою їх системного осмислення. В цьому контексті може виникнути запитання: оскільки міркувань безліч, то чи можна, висловлюючись словами Козьми Пруткова, охопити безмежне? Так, можна, оскільки логіка вчить міркувати, орієнтуючись не на конкретний зміст думок, які входять до складу міркування, а на схему, структуру міркування, форму поєднання цих думок. Скажімо, форма міркування типу "Кожен х є у, а даний г є х; отже, даний г є у" правильна, і знання її правильності містить у собі значно багатшу інформацію, ніж знання правильності окремого змістовного міркування аналогічної форми. А форма міркування за схемою "Кожен х є у, а г теж є у; отже, г є х" належить до неправильних. Як граматика вивчає форми слів та їх поєднань у реченні, абстрагуючись від конкретного змісту мовних виразів, так і логіка досліджує форми думок та їх поєднань, відволікаючись від конкретного змісту цих думок.
Щоб виявити форму думки чи міркування, їх необхідно формалізувати.
5. Логічна форма міркування
Визначення логічної форми. Формалізована мова. Метод формалізації
Основними компонентами логічної форми міркування є:
? логічні терміни;
? нелогічні терміни.
Логічні терміни в природній мові звичайно виражають за допомогою таких слів та словосполучень: "усякий*, "деякий", "є*, "невірно, що...", "якщо..., тоді...", "...і...", "...або..." тощо.
У нелогічних термінах фіксується певна інформація, про яку йдеться у вислові. Це можуть бути як окремі слова, словосполучення, так і цілі речення.
Як бачимо, зміст міркування виражається саме в нелогічних термінах. У зв'язку з цим можна уточнити поняття логічної форми.
Логічна форма міркування - це його структура, яка виявляється в результаті абстрагування від значень нелогічних термінів.
Для того, щоб з'ясувати логічну форму міркування, необхідно:
1) відновити міркування у повному вигляді, тобто виявити усі його засновки і висновок;
2) з'ясувати логічні терміни, що входять до складу засновків та висновку міркування;
3) замінити прості висловлювання, що входять до складу засновків та висновку, на певні символи;
4) зобразити логічну форму міркування за допомогою відповідної схеми.
?!? Розглянемо для прикладу таке міркування: "Ця посадова особа вчинила злочин, тому що вона отримала хабар*.
1. Відновимо його у повному вигляді. В результаті маємо:
Якщо посадова особа отримала хабар,
то вона вчинила злочин.
Ця посадова особа отримала хабар.
Ця посадова особа вчинила злочин.
2. До складу першого засновку міркування входить один логічний термін: "якщо, ... то*.
3. Замінимо висловлювання: "Посадова особа отримала хабар" на змінну р, а висловлювання "Посадова особа вчинила злочин" - на змінну ц.:
4. Зобразимо логічну форму міркування за допомогою такої схеми; Якщо р, тоді ^.
Р
Отже, ц
Це схема правильного міркування. Які б конкретні висловлювання не підставлялись замість р та ^, якщо засновки міркування будуть істинними, то його висновок також буде істинним.
Логічна форма міркування - це спосіб зв'язку висловлювань, що входять до його складу.
З метою її виявлення абстрагуються від змістовного аспекту міркування і зосереджуються тільки на тих компонентах, які виражають його формальний аспект.
Таку різницю між формою і змістом за допомогою природної мови провести практично неможливо. Це пов'язано з багатьма причинами. Одна з них (мабуть, найголовніша) полягає у тому, що люди, як правило, не можуть абстрагуватися від змісту мовних висловів, які вони застосовують у процесах мислення або спілкування з іншими людьми.
Для того, щоб наведені фактори не впливали на визначення структури, форми певного міркування, в логіці створюються штучні мови, які отримали назву формалізованих мов.
Формалізована мова - це спеціальна штучна мова, в якій вислови природної мови замінюються на спеціальні символи, за якими закріплюється певне значення.
Міркування при такому підході перетворюється на ланцюжок знаків, побудований за суворими правилами. -
Побудова моделі, в якій змістовним міркуванням відповідають їх формальні аналоги, у логіці отримало назву "формалізації*. Метод формалізації є основним методом сучасної логіки.
Цей метод широко застосовується також у праві. Однак тут у це поняття вкладається інший смисл. У правознавстві метод формалізації означає, що для вираження тієї самої думки використовується одині той же ряд слів чи прийомів. Формалізм, притаманний юридичному тексту, виражається у стереотипності, стандартизації стилю і викладу правознавчих актів і в його уніфікованості. У зв'язку з цим у текстах нормативних документів, як правило, застосовуються стандартні терміни, фрази й вислови, стійкі мовні конструкції.
Формалізація - побудова моделі, в якій змістовним думкам і міркуванням відповідають формальні аналоги.
Виявлення форми думок ускладнюється тим, що природна мова, з допомогою якої ці думки виражаються, не дає можливості абстрагуватися від їх змісту. Тому першим кроком у процесі формалізації є вилучення природної мови. Оскільки ж думки не існують поза матеріальною оболонкою, то замість природної мови вводять штучну мову, насамперед набір символів для позначення елементів думок, які використовують для побудови відповідних логічних структур. Наступним кроком є встановлення скінченого числа правил утворення висловлювань з певного набору символів або переліку зразків, які дають змогу виділити правильні для даної системи висловлювань (формул) з усіх тих, які можна побудувати з цього набору символів. Важливим моментом формалізації є визначення правил переходу одних правильних висловлювань в інші. При формалізації доводиться виявляти ті елементи структури думок чи міркувань, які не виражені в явній формі, але домислюються. Процес формалізації буде проілюстровано при викладі логіки висловлювань.
Формалізація дає змогу виявити загальні структури думок, сформулювати на цій основі загальні закони і правила міркування, завдяки чому можна замінити будь-яке змістовне міркування, фрагмент тексту чи й цілий текст
Loading...

 
 

Цікаве