WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Мислення і мова - Реферат

Мислення і мова - Реферат

компонентів:
? засновків;
? висновку.
Засновки - це висловлювання, в яких міститься вихідне, відоме знання.
Висновок - це висловлювання, в якому міститься нове знання і яке отримують логічним шляхом із засновків.
?> Розглянемо класичний приклад міркування, який наводиться майже в усіх підручниках з логіки ще з часів середньовіччя:
Усі люди є смертними.
Сократ - людина.
Сократ є смертним.
У цьому міркуванні висловлювання:
? "Усі люди є смертними";
? "Сократ - людина"
можна вважати засновками, а висловлювання, яке стоїть під рискою,
? "Сократ є смертним"
можна вважати висновком цього міркування.
Звичайно, у житті ми ніколи так не міркуємо. Як правило, в процесах реальної комунікації люди опускають деякі засновки, а іноді й висновки міркувань, тобто скорочують їх.
Однак якщо ви хочете провести ґрунтовний логічний аналіз міркувань супротивника, грамотно розкритикувати його точку зору, виявити помилки, наявні в його міркуваннях, побудувати обгрунтоване спростування його позиції з якогось питання, перш за все ви повинні вміти відновлювати міркування у повному вигляді, тобто вміти з'ясовувати усі засновки і висновки міркувань співрозмовника.
З першого погляду здається, що нічого складного в такій елементарній операції немає. Однак, як свідчить досвід, дуже багато людей не тільки не вміють цього робити, а навіть не замислюються над цим. У результаті ми маємо дискусії, де кожний учасник говорить про своє, бо сприймає міркування співрозмовника як певний потік слів, навіть не намагаючись проаналізувати його.
Спробуємо на прикладах розглянути цю логічну операцію.
? Одного разу до давньогрецького філософа Сократа прийшов молодий чоловік за порадою. Його цікавило питання: "Чи слід йому вже одружуватися?" Сократ подивився на нього і відповів:
"Одружишся ти чи не одружишся, все одно будеш каятися" Довго розмірковував молодий чоловік, щоб з'ясувати, що мав на увазі Сократ. Спробуємо разом з ним відновити міркування Сократа у повному вигляді, тобто з'ясуємо всі його засновки і висновок.
Але перш ніж ви розпочнете роботу - одне зауваження: не намагайтеся, виконуючи це завдання, наводити свої власні думки щодо одруження, пам'ятайте, нас цікавить лише точка зору Сократа.
А тепер правильна відповідь. Повне міркування Сократа має такий вигляд:
Якщо ти одружишся, то будеш каятися.
Якщо ти не одружишся, то будеш каятися.
Ти одружишся або не одружишся.
Отже, ти будеш каятися.
? Свого часу давньоримський філософ Лукрецій Кар, автор відомої книги "Про природу речей", навів таке міркування: "Те, що змінюється, руйнується, і, отже, гине". Відновимо його у повному вигляді.
Те, що змінюється, руйнується.
Те, що руйнується, гине.
Отже, те що змінюється, гине.
Ми розглянули невеликі за обсягом міркування, і у вас був час подумати над ними. Уявіть тепер, що йде усна дискусія, диспут, полеміка. Співрозмовники можуть наводити для обгрунтування власної позиції з певного питання значно більші міркування. Це може бути навіть не одне міркування, а ціла їх низка. Якщо ви володієте логічним прийомом відновлення міркування у повному вигляді і можете чітко з'ясувати, з чого виходив ваш супротивник і до чого він прийшов, то, звичайно, у вас буде більше шансів розібратися у суті питання і кінець-кінцем одержати перемогу в суперечці.
4. Правильні та неправильні міркування. Поняття про логічну помилку
У логіці міркування поділяються на:
? правильні;
? неправильні.
Правильне міркування - це міркування, в якому дотримуються всіх правил і законів логіки. Неправильне міркування - це міркування, у якому допускаються логічних помилок внаслідок порушення правил або законів логіки.
Логічні помилки бувають двох видів:
? паралогізми;
? софізми.
Паралогізми - це логічні помилки, яких допускаються у процесах міркування ненавмисно (через незнання).
Софізми - це логічні помилки, яких допускаються у процесах міркування навмисно з метою введення в оману опонента, обгрунтування неправдивого твердження, якоїсь нісенітниці тощо.
Софізми відомі ще з давніх часів. Такими міркуваннями широко користувалися у своїй практиці софісти. Саме від них і походить назва "софізм". До нашого часу дійшли численні приклади міркувань, які застосовували софісти у різноманітних суперечках. Наведемо деякі з них.
? Найвідоміший античний софізм - це міркування, яке отримало назву "Рогатий".
Уявіть собі ситуацію: одна людина хоче переконати іншу в тому, що та має роги. Для цього наводиться таке обгрунтування: "Те, чого ти не втрачав, ти маєш. Роги ти не втрачав. Отже, у тебе є роги".
Це міркування на перший погляд здається правильним. Але в ньому допущено логічну помилку, яку людина, що не знається на логіці, навряд чи зможе одразу віднайти.
? Наведемо ще один приклад. У Протагора (засновника школи софістів) був учень Еватл. Учитель і учень уклали угоду, відповідно до якої Еватл заплатить за навчання лише після того, як виграє свій перший судовий процес. Але, закінчивши навчання, Еватл не поспішав виступати в суді. Терпець у вчителя увірвався, і він подав на свого учня в суд. "Еватл у будь-якому випадку повинен буде мені заплатити, - міркував Протагор. - Він або виграє цей процес, або програє його. Якщо виграє - заплатить за домовленістю; якщо програє - заплатить за вироком суду". "Нічого подібного, - заперечував Еватл. - Дійсно, я або виграю процес, або програю його.
Якщо виграю - рішення суду звільнить мене від платні, якщо ж програю - не буду платити за нашою домовленістю*.
У цьому прикладі також допускається логічна помилка. А яка саме - з'ясуємо далі.
Основним завданням логіки є аналіз правильних міркувань. Фахівці з логіки прагнуть виявити й дослідити схеми таких міркувань, визначити їх різні типи тощо. Неправильні міркування в логіці аналізуються лише з точки зору тих помилок, які в них допущено.
Слід зазначити, що правильність міркування ще не означає істинності його засновків і висновку. Взагалі логіка не займається визначенням істинності чи хибності засновків і висновків міркувань. Але в логіці існує таке правило: якщо міркування побудоване правильно (відповідно до правил та законів логіки) і при цьому воно спирається на істинні засновки, то висновок такого міркування завжди буде безумовно істинним. В інших випадках істинність висновку не може бути гарантована.
Так, якщо міркування побудоване неправильно, то, навіть незважаючи на те, що його засновки - істинні, висновок такого міркування може бути в одному випадку - істинним, а в другому - хибним.
? Розглянемо для прикладу такі два міркування, які побудовані за однією неправильною схемою.
(1) Логіка - наука.
Алхімія - не логіка.
Алхімія - не наука.
(2) Логіка - наука.
Право - не логіка.
Право - не наука.
Очевидно, що у першому міркуванні висновок є істинним, але в другому - він хибний, хоча засновки в обох випадках - істинні твердження.
Так само не можна гарантувати істинності висновку міркування, коли хоча б один із його засновків буде хибним, навіть якщо це міркування - правильне.
Правильне міркування - міркування, в якому одні думки (висновки) з необхідністю випливають з інших думок (засновків).
Прикладом правильного міркування може бути такий умовивід: "Кожен громадянин України повинен визнати її Конституцію. Всі народні депутати України - громадяни України. Отже, кожен з них повинен визнати Конституцію своєї держави", а прикладом істинної
Loading...

 
 

Цікаве