WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Операції з поняттями - Реферат

Операції з поняттями - Реферат

визначення спричиняє помилки о надто широкого визначення" і "надто вузького визначення". Перший вид названої помилки виникає за відсутності у визначаючому понятті ознак, специфічних для визначуваного поняття. Наприклад: "Судження - це форма мислення". Дане визначення "надто широке", оскільки у визначаючому понятті "форма мислення" відсутні специфічні, притаманні лише судженню ознаки, які відрізняють його від інших форм мислення - поняття та умовиводу. Збіднення змісту визначаючого поняття призводить до розширення його обсягу і неспівмірності визначення.
2. Визначення не повинно містити в собі кола. Приклад "зачарованого кола" у визначенні: "Логічне -це правильне мислення". Щоправда, це визначення буде помилковим за умови, що йому передувало пояснення правильного мислення як логічного.
Різновидом "зачарованого кола" є "тавтологія", або логічна помилка, яку називають ще "те саме через те саме". Наприклад: "Ліберал - це людина, яка має ліберальні погляди"; "Люди - це люди"; "Війна є війна". Треба зазначити, що принаймні деякі з подібних висловів (зокрема, два останні з наведених) мають певний смисл, щоправда, швидше образний, ніж понятійний.
3.Визначення має бути ясним за змістом, тобто не містити в собі двозначності чи полізначності.
Правило ясності визначення є виявом закону тотожності. Воно часто порушується тоді, коли замість теоретичних, понятійних визначень вдаються до образних, художніх засобів, характерними рисами яких є інакомовність, багатозначність, символічність.
4. Визначення повинно бути стверджувальним. Це правило належить не стільки до необхідних умов правильного мислення, скільки до побажань. Так, на запитання "що таке демократія?" учений-фізик, не погрішивши проти істини, може відповісти: "Заявляю з
усією відповідальністю, що "демократія" не належить до понять фізики". Оскільки це судження містить гранично бідну інформацію, воно не може вважатися визначенням. Хоча звідси не випливає, що будь-яке заперечне судження не може відігравати роль визначення. Як відомо, математичні науки іноді вдаються до заперечних визначень.
Діяти доводиться за відсутності понятійного знання про предмети, тому звертаються й до інших засобів пізнання, які лише нагадують визначення понять. Йдеться насамперед про характеристику, портрет, опис, порівняння, вказівку тощо.
До перелічених засобів іноді звертаються і за умови наявності поняття про відповідний предмет. Річ у тім, що в деяких практичних ситуаціях не обійтися без знань неістотних властивостей пізнаваних предметів, які, не відображаються в поняттях. Спробуйте розпізнати людину, яку потрібно зустріти, скажімо, на вокзалі великого міста, маючи про неї лише поняття, тобто знаючи лише істотні й загальні ознаки. В той же час знання неістотних ознак - статі, віку, специфіки зовнішності, одягу і навіть речей, які вона матиме, - дадуть змогу її впізнати.
Чим же відрізняється визначення поняття від перелічених засобів пізнання? У понятті, як відомо, відображаються істотні, загальні ознаки предметів і явищ, а в перелічених засобах пізнання можуть розкриватися як істотні, так і неістотні ознаки. Щоправда, в одних із названих засобів пізнання акцент робиться на істотних ознаках (характеристика), в других - як на істотних, так і на неістотних (портрет, опис), а в третіх, - як правило, на неістотних ознаках.
Значення операції визначення поняття
Завдяки операції визначення поняття розкривають його зміст і в такий спосіб з'ясовують істотні й загальні властивості відповідних предметів та їх імена. Це дає можливість відрізняти мислимі в понятті предмети від усіх інших, навіть подібних, від яких вони відрізняються принаймні деякими істотними властивостями.
Поняття є результатом тривалого процесу пізнання, його підсумком. Як своєрідні "комори знань", воусією відповідальністю, що "демократія" не належить до понять фізики". Оскільки це судження містить гранично бідну інформацію, воно не може вважатися визначенням. Хоча звідси не випливає, що будь-яке заперечне судження не може відігравати роль визначення. Як відомо, математичні науки іноді вдаються до заперечних визначень.
Діяти доводиться за відсутності понятійного знання про предмети, тому звертаються й до інших засобів пізнання, які лише нагадують визначення понять. Йдеться насамперед про характеристику, портрет, опис, порівняння, вказівку тощо.
До перелічених засобів іноді звертаються і за умови наявності поняття про відповідний предмет. Річ у тім, що в деяких практичних ситуаціях не обійтися без знань неістотних властивостей пізнаваних предметів, які, не відображаються в поняттях. Спробуйте розпізнати людину, яку потрібно зустріти, скажімо, на вокзалі великого міста, маючи про неї лише поняття, тобто знаючи лише істотні й загальні ознаки. В той же час знання неістотних ознак - статі, віку, специфіки зовнішності, одягу і навіть речей, які вона матиме, - дадуть змогу її впізнати.
Чим же відрізняється визначення поняття від перелічених засобів пізнання? У понятті, як відомо, відображаються істотні, загальні ознаки предметів і явищ, а в перелічених засобах пізнання можуть розкриватися як істотні, так і неістотні ознаки. Щоправда, в одних із названих засобів пізнання акцент робиться на істотних ознаках (характеристика), в других - як на істотних, так і на неістотних (портрет, опис), а в третіх, - як правило, на неістотних ознаках.
Значення операції визначення поняття
Завдяки операції визначення поняття розкривають його зміст і в такий спосіб з'ясовують істотні й загальні властивості відповідних предметів та їх імена. Це дає можливість відрізняти мислимі в понятті предмети від усіх інших, навіть подібних, від яких вони відрізняються принаймні деякими істотними властивостями.
Поняття є результатом тривалого процесу пізнання, його підсумком. Як своєрідні "комори знань", вони тривалий час формуються і наповнюються. Деякі з понять мають багатотисячну історію формування. Прикладом таких понять можуть бути категорії матерії та свідомості (духу), добра і зла, прекрасного і потворного. Завдяки все новим і новим визначенням поняття уточнюються шляхом виявлення нових істотних ознак відповідних предметів і вилучення з них неістотних.
Як не парадоксально, але потреба у визначенні понять часто виникає ще на початковому етапі пізнання відповідних предметів. Про це переконливо писав Г. Плеханов у "Листах без адреси". В таких випадках доводитьсязвертатися до так званих робочих визначень, які, зазнаючи певних, іноді істотних, змін у процесі наукового дослідження, набувають статусу наукових.
Важко перебільшити роль визначень понять у навчальному процесі. Так, знання тих чи інших слів, термінів ще не свідчать про наявність відповідних понять. Тому викладачам усіх дисциплін доводиться постійно перевіряти наявність понятійних знань, звертаючись до учнів з такими запитаннями: "Який зміст має поняття... (скажімо, "метафора")?", або "Дайте визначення поняття метафори", або "Які ознаки мисляться в понятті "метафора"?", або "Що таке метафора?", "Що називають метафорою?".
До визначення понять час від часу змушена звертатися кожна людина.
Loading...

 
 

Цікаве