WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Операції з поняттями - Реферат

Операції з поняттями - Реферат

меншим за а + Ь, але більшим або принаймні рівним обсягу одного доданка, оскільки названі поняття є перехресними (схема 9).
Схема 9
Результатом додавання понять, які перебувають у відношенні підпорядкування, є поняття, обсяг якого дорівнює обсягові відповідного родового поняття. Так, поняття "мешканець села Городище або людина, яка
скоїла злочин X", дорівнює обсягу поняття "мешканець села Городище", якщо відомо, що злочинець є мешканцем названого села: а + Ь = а (схема 10).
Схема 10
Результатом додавання тотожних понять є поняття з обсягом, який дорівнює обсягу одного з цих понять (будь-якого з них, оскільки вони мають однаковий обсяг). Так, обсяг поняття "квадрат або прямокутний ромб" дорівнює обсягу поняття "квадрат" (або обсягу поняття "прямокутний ромб"): а + Ь = а(а + Ь = Ь) (схема 11).
Схема 11
Множення понять - операція з поняттями, яка полягає в утворенні нового поняття, обсягом якого є елементи, загальні для всіх вихідних понять.
Результатом множення несумісних понять є поняття з уявним обсягом, тобто нульове. Так, помноживши поняття "іменник" та "дієслово", одержимо нове поняття, ім'я якого буде "іменник і дієслово", а обсяг - порожня множина, оскільки немає таких слів, які одночасно були б і дієсловами, й іменниками.
Перемноживши сумісні поняття, одержимо нове поняття, в обсязі якого мисляться реально існуючі (чи ті, що існували) предмети.
У результаті множення двох перехресних понять одержують нове поняття, обсяг якого буде вужчим від обсягу одного з вихідних понять. Так, перемноживши поняття "водій" та "футболіст", одержимо нове поняття "водій і футболіст" або "водій-футболіст".
Обсяг нового поняття, що одержують при множенні понять, які перебувають у відношенні підпорядкування, збігається з обсягом підпорядкованого поняття. Так, перемноживши поняття "юрист" та "прокурор", одержимо поняття "юрист і прокурор", обсяг якого дорівнює обсягу "прокурор", оскільки лише прокурори є одночасно і прокурорами, і юристами.
Нове поняття, яке утворюється при множенні тотожних понять, збігається за обсягом з будь-яким вихідним поняттям. Так, перемноживши поняття "уявлення" і "відтворення в пам'яті зовнішності предметів", одержимо поняття "уявлення і відтворення в пам'яті зовнішності предметів", обсяг якого рівний як першому, так і другому вихідним поняттям (поодинці). Адже кожне уявлення, і лише уявлення, є відтворенням у пам'яті зовнішності предметів.
Віднімання (заперечення) понять - операція з поняттями, з допомогою якої шляхом заперечення поняття "а" утворюють нове поняття "не-а", обсяг якого в сумі з обсягом поняття "а" становить множину тієї предметної сфери, яка нами мислиться.
Так, маючи поняття "число натурального ряду", обсягом якого охоплено всю відповідну предметну сферу, і мислено виділивши з нього частину обсягу з допомогою поняття "просте число", ми одержимо остачу (різницю) - "непросте число". Саме тому операцію і називають відніманням.
Іноді відніманням називають і таку логічну операцію, в процесі якої "не-а" конкретизується. Так, з вихідним поняттям "пора року" операцію віднімання можна здійснити двома способами. Перший: "весна" - "невесна". Другий: "весна" - "літо", "осінь", "зима".
2. Операція визначення поняття
Визначення - логічна операція, з допомогою якої розкривається зміст поняття, тобто робиться перелік ознак, які в ньому мисляться, або з'ясовується ім'я відповідного денотата.
Поняття, зміст якого визначається (ліва частина визначення), називається визначуваним, а поняття, за допомогою якого розкривається зміст визначуваного, - визначаючим. Об'єктивною основою визначеності понять є чітко визначене місце речей у системі матеріального світу, їх реальна виокремленість і діалектичний взаємозв'язок з предметним світом.
Види визначення понять
У науці вдаються до різних видів визначення понять, характер і структура яких залежать передусім від обраної основи поділу визначень. Так, залежно від того, розкривається у визначенні зміст поняття чи з'ясовується ім'я, яким це поняття (і відповідний денотат) позначається, розрізняють реальні та номінальні визначення.
Реальне визначення - визначення, що розкриває істотні та загальні ознаки визначуваного поняття.
Номінальне визначення - визначення, завдяки якому з'ясовується ім'я, яким позначаються відповідне поняття і денотат.
Одними з найпоширеніших видів визначень є явні й неявні.
Явне (експліцитне) визначення - визначення, яке у своїй структурі містить як дефінієндум (визначуване поняття), так і дефінієнс (визначаюче).
Найпоширенішим серед цього типу є визначення, відоме під назвою визначення через найближчий рід і видову ознаку.
Розрізняють такі види названих визначень: атрибутивно-реляційні, генетичні та операційні.
В атприбутивно-реляційних визначеннях видовою є специфічна ознака, яка мислиться у визначуваному понятті (очевидно, що саме цей різновид явних визначень називають визначенням через найближчий рід і
видову ознаку). Наприклад: "Іменник - це частина мови, яка означає назву предмета і відповідає на питання прямого чи непрямих відмінків".
У генетичних визначеннях як видову ознаку розглядають спосіб походження, створення, конструювання предметів, які мисляться у визначуваних поняттях. Наприклад: "Бісектрисою кута називається промінь, який виходить з його вершини, проходить між його сторонами і ділить кут навпіл".
В операційних визначеннях видовою ознакою є посилання на операцію, з допомогою якої можна розкрити зміст відповідного поняття, а в результаті - розпізнати предмети, які мисляться в цьому понятті, відрізнити їх від усіх інших. Так, кислоту можна визначити як речовину, яка надає лакмусу червоного кольору.
Атрибутивно-реляційні визначення широко застосовують у більшості наук, зокрема гуманітарних; генетичні та операційні, - як правило, в математиці, фізиці, хімії тощо.
Неявне визначення - визначення, в якому відсутні чітко окреслені ліва та права частини визначення (дефінієндум, ідефінієнс), які в явних визначеннях перебувають у відношенні тотожності.
Зміст поняття в них встановлюється на основі системи відношень, у яких воно перебуває з іншими поняттями в контексті.
Найчастіше вживаними є звичайні контекстуальні й аксіоматичні визначення.
Контекстуальне визначення - визначення, в якому контекстом виступає звичайний уривок будь-якого тексту.
Так, натрапивши вперше на термін "агностик" у філософській літературі, часто можна здогадатися про зміст відповідного поняття з цього тексту, не звертаючись до філософських словників чи енциклопедій.
Аксіоматичне визначення - визначення, в якому контекстом виступає сукупність положень якої-небудь теорії, які не потребують обгрунтування, оскільки достовірність їх вважається й так зрозумілою і прийнятною.
Прикладом цього може бути визначення деяких фундаментальних понять у геометрії - поняття точки, прямої тощо.
Правила визначення понять
Побудова визначення регулюється такими правилами:
1. Права і ліва частини визначення повинні бути співмірними, тобто обсяг правої частини повинен бути рівним обсягу лівої.
Порушення правила співмірності
Loading...

 
 

Цікаве