WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Поняття як форма мислення - Реферат

Поняття як форма мислення - Реферат

предмет елементом обсягу певного поняття, необхідно перевірити, чи належать йому всі суттєві ознаки, що складають зміст цього поняття. Якщо у нього відсутня хоча б одна суттєва ознака, то цей одиничний предмет не можна визнати елементом обсягу такого поняття.
Це положення має важливе значення для юристів, особливо при вирішенні питання про кваліфікацію злочину. Якщо конкретне діяння не має хоча б однієї ознаки грабежу, то його не можна кваліфікувати як грабіж, тобто це діяння не може бути включене до обсягу поняття "грабіж".
Окрім елементів обсягу, в логіці також виділяються частини обсягу (або підкласи) поняття.
Частини обсягу поняття (або його підкласи) - це будь-які сукупності елементів його обсягу, які виділяють на підставі специфічних (тобто несуттєвих) ознак, що не входять до змісту цього поняття.
Розглянемо, наприклад, поняття "конституція". Його змістом будуть виступати такі ознаки: "бути І) основним; 2) законом держави", оскільки саме ці ознаки є суттєвими для множини предметів, що є конституціями.
Обсягом цього поняття буде клас всіх конституцій.
Елементами обсягу будуть конституції окремих держав: України, Росії, Франції, Сполучених Штатів Америки тощо.
Частинами обсягу можуть бути конституції європейських країн, країн Північної Америки, Азії тощо. Ці підкласи виділяють на підставі специфічної ознаки, що не входить до змісту поняття "конституція", а саме - ознаки географічного місце розташування держав. Якщо ж ми оберемо іншу специфічну ознаку, наприклад, час прийняття конституції, то отримаємо інший ряд підкласів: конституції, що прийняті у XIX ст., XX ст. тощо.
Прийнято вважати, що відношення між обсягом і змістом поняття регулюється законом, який отримав назву "закон оберненого відношення між обсягом і змістом поняття". Цей закон уперше був сформульований у XVII ст. у логіці Пор-Рояля.
Його сутність така: чим ширший зміст поняття, тим вужчий його обсяг, і навпаки. Точніше, якщо зміст одного поняття є ширшим, ніж зміст іншого поняття, то обсяг першого поняття є вужчим, ніж обсяг другого поняття.
Зазначимо, що в законі оберненого відношення йдеться про відношення між обсягом і змістом таких понять, які мають один і той самий рід.
Проілюструємо дію зазначеного закону. Зміст поняття "студент" визначається ознакою "навчатись у вищому навчальному закладі". Його обсяг складає клас всіх людей, які навчаються у вузах. Збільшимо зміст цього поняття (введемо нову ознаку): "навчатись на юридичному факультеті". Таке збільшення змісту спричинить появу поняття з меншим обсягом ("студент-юрист"), оскільки буде матися на увазі лише клас студентів, які навчаються на юридичному факультеті.
2. Види понять. Логічна характеристика понять
Важливою проблемою логіки є класифікація понять, завдяки якій вони систематизуються. Наслідком цього є мислене упорядкування предметного світу, орієнтованого на його (світу) об'єктивну упорядкованість.
Найбільша відмінність існує між тими поняттями, в яких відображаються реально існуючі (чи ті, що існували) предмети, і тими, в яких мисляться уявні предмети, - так званими нульовими поняттями. Останні ще називають поняттями з порожнім обсягом або просто - порожніми, а протилежні - непорожніми.
Непорожнє поняття - поняття, в якому мисляться реально існуючі (або ті, що існували) предмети.
Наприклад: "Токіо", "Карфаген", "Ярослав Мудрий", "океан", "слон", "мамонт".
Порожнє поняття - поняття, в якому мисляться предмети, котрих або ще не було й немає, або ніколи не буде.
Наприклад: "людина, яка побувала на Марсі", "лікар, здатний перемогти ракову хворобу на будь-якій стадії її перебігу", "вічний двигун", "античне божество", "абсолютно чорне тіло". Не тільки непорожі, а й порожні поняття поділяють за обсягом і змістом.
За обсягом, тобто за кількістю предметів, які в них мисляться, поняття поділяють на загальні й одиничні.
Загальне поняття - поняття, в якому мислиться два чи більше предметів.
Наприклад: "полюс Землі", "планета Сонячної системи", "елементарна частка", "відьма", "вічний двигун".
Одиничне поняття - поняття, в якому мислиться один-єдиний предмет.
Наприклад: "найдовша на Землі ріка", "Чернівецький державний університет", "найповноводніша ріка на Місяці", "Коростенський державний педагогічний інститут".
Усі поняття, незалежно від того, до якого з перелічених видів і підвидів вони належать, поділяються на збірні і незбірні.
Збірне поняття - поняття, в якому кожен елемент обсягу є сукупністю відносно самостійних предметів, що мисляться як один предмет ("сузір'я", "сузір'я Водолія"; "оркестр двадцять другого століття"). Всі інші належать до незбірних.
Обравши відповідну основу поділу, перелічені види понять у свою чергу можна поділити на підвиди. Так, загальні поняття поділяють на реєструючі, в обсязі яких мислиться скінченна, обчислювана множина предметів ("пора року", "обласний центр України"), і нереєструючі, обсяг яких не піддається обчисленню ("елементарна частка", "небесне тіло").
Залежно від того, мисляться в поняттях ознаки разом з їх носіями (предметами) чи ізольовано від них, вони поділяються на конкретні й абстрактні.
Конкретне поняття - поняття, в якому мисляться ознаки з їх носіями, тобто відповідними предметами.
Абстрактне поняття - поняття, в якому мислиться ознака, ізольована від її носія.
Так, у понятті "геніальна людина" мисляться і ознаки, притаманні геніальним людям, і носії цих ознак - геніальні люди, а в понятті "геніальність" відповідна ознака відділяється свідомістю від її носія і мислиться як щось окреме, як самостійний предмет думки (як це парадоксально не звучить). Тому поняття 'геніальна людина" належить до конкретних, а "геніальність" - до абстрактних.
Поняття поділяють ще на позитивні й негативні.
Позитивне поняття - поняття, в якому виражається наявність у предмета певних ознак.
Негативне (заперечне) поняття - поняття, й якому виражається відсутність у предмета ознак, що становлять зміст відповідного позитивного поняття.
Прикладами позитивних понять можуть бути "добрий", "красивий", "скупий", а негативних - "недобрий", "некрасивий", "нескупий". Зміст негативного поняття не можна визначити без знання змісту відповідного йому позитивного.
В одних і тих самих поняттях одночасно відображаються і предмети, і їх зв'язки зі світом. Про це свідчить хоча б наявність у змісті переважної більшості понять родових ознак, характерних для кожного елемента їх обсягу. Проте у формальній логіці до певної міри абстрагуються від цієї істини, жорстко поділяючи поняття на безвідносні й співвідносні.
Безвідносне поняття - поняття, що відображає предмет, з існуванням якого не пов'язується необхідне існування будь-яких інших предметів.
Співвідносне поняття - поняття, що відображає предмети, існування яких немислиме без існування деяких інших предметів.
Прикладами перших можуть бути"прокурор", "дерево", "прислівник", а других - "мати", "сват", "командир".
Loading...

 
 

Цікаве