WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Судження - Реферат

Судження - Реферат

КОЛОМИЙСЬКИЙ КОЛЕДЖ ПРАВА І БІЗНЕСУРЕФЕРАТ
на тему:
"СУДЖЕННЯ"
Виконав студент групи Ю-21
Кривий Василь
Викладач: Ганущак М. В.
КОЛОМИЯ'99
ПЛАН
1. Загальна характеристика суджень.
2. Судження і речення.
3. Судження і висловлювання.
4. Прості судження. Їх структура: суб'єкт, предикат, зв'язка, кванторне слово.
Пізнаючи предмети і явища навколишнього світу, виділяючи в них певні ознаки, ми висловлюємо судження. Наприклад: "Злочин є діяння суспільно небезпечне"; "Крадіжка здійснюється тільки навмисне" і т. д.
Судженням називається думка, в якій утверджується або заперечується що-небудь про предмети та явища об'єктивної діяльності.
Судження відображає наявність або відсутність у предметів певних властивостей, ознак, зв'язків і відношень. У судженні виражається наше знання про саме існування предметів і явищ та про всі різноманітні зв'язки і відношення між предметами, явищами та їхніми властивостями. За допомогою суджень ми охоплюємо предмет у найрізноманітніших його проявах. Так, висловлюючи судження: "Право є сукупність правил поведінки", "Право не існує без держави"…, ми виявляємо найрізноманітніші сторони права і його зв'язок із іншими явищами.
Таким чином, судження - це не просто зв'язок понять чи уявлень, за якими немає ніякої реальності, як твердить ідеалістична логіка, а відображення дійсно існуючих суттєвих зв'язків і відношень між предметами.
Судження може бути або істинним, або хибним.
Істинним називається таке судження, котре правильно відображає дійсність, не відповідає тому, що є насправді.
Хибним є судження, яке неправильно відображає дійсність, не відповідає тому, що є насправді.
Так, судження: "Суд - орган правосуддя" - є істинним, воно відповідає дійсності, правильно відображає її. А таке судження, як "Харків є більшим від Києва", "Крадіжка не є злочин" - хибні, оскільки те, що висловлюється, не відповідає дійсності.
Питання про те, яким є конкретне судження - істинним чи хибним, розв'язується практикою.
Кожне судження завжди виражається у формі граматичного речення. Судження не може існувати поза реченням. Речення є безпосередньою дійсністю судження, його матеріальною оболонкою. Проте не всяке речення виражає судження.
Характерні особливості судження полягають у ствердженні або запереченні чого не-будь про що-небудь. Тому якщо у реченні що-небудь стверджується або заперечується, то воно виражає судження, якщо ж у реченні відсутнє ствердження або заперечення, то таке речення не є судженням.
Судження - категорія логічна, речення - категорія граматична. Судження завжди тричленне: воно має суб'єкт, предикат і зв'язку. Речення не завжди є тричленним: воно може бути і одночленним, і двочленним , і многочленним. Окрім підмета і присудка, граматичне речення має ще й інші другорядні члени: означення, додаток, обставина.
Логічна будова судження інтернаціональна. Восновних своїх рисах вона є спільною для найрізноманітніших народів. Будова речення, навпаки, значною мірою національна, вона визначається сукупністю граматичних особливостей, характерних для даної мови, що відрізняє його від інших мов. За складом суб'єкта і предиката судження поділяються на прості та складні.
Простим судженням називається судження, яке складається з одного суб'єкта і одного предиката.
Складним судженням називається таке судження, в якому наявні кілька предикатів чи суб'єктів. Складні судження складаються з кількох простих суджень.
Судження складається із суб'єкта, предиката і зв'язки.
Суб'єкт - це те, про що йдеться в судженні. Суб'єкт - не сам предмет дійсності, а поняття про нього. Суб'єкт позначається S (перша літера латинського слова subjektum).
Предикат - це те, що мовиться у судженні про предмет думки. Предикат є поняття про те, що стверджується або заперечується про предмет, виражений суб'єктом. Предикат позначається літерою Р (від латинського слова praedicatum).
Зв'язка в судженні є відображенням зв'язку, існуючого між предметом думки і певною властивістю; зв'язка установлює, належить чи не належить предметові судження властивість, мислима в предикаті. Зв'язка виражається такими словами, як "є", "не є" тощо.
Наприклад, у судженні "Правові відносини є вольовими відносинами" суб'єктом є поняття "правові відносини", предикатом - поняття "вольові відносини", зв'язка виражена словом "є".
Математична логіка ввела для кількісної характеристики суджень спеціальні оператори, що здобули назву кванторів.
Квантори бувають двох видів: квантор існування і квантор спільності.
Квантор спільності означає вислів: "Для усякого (всіх) х. Позначається він знаком - Vх.
Квантор існування позначає ствердження: "Існують такі х". Відображається знаком - Эх.
Наприклад, "деякі S не є Р" може бути виражене так:
Эх (х є S і х є Р)
КОНРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. Що таке судження?
2. Які бувають судження?
3. Який зв'язок між судженням і реченням?
4. Які є види кванторів?
ЛІТЕРАТУРА
1. Тофтул М.Г. Логіка. - К., 1999. - С. 332
2. Хоменко І.В. Логіка - юристам. - К., 1997. - С. 386
3. Конверський А.С. Логіка. - К., 1998. - С. 266
4. Кондаков И.В. Логика. - М., 1954. - С. 68
5. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. - К., 1996. - С. 113
6. Формальная логика. Л., 1977
7. Хоменко І.В. Що таке логіка //Барви творчості. К., 1995. - С. 83-95
Loading...

 
 

Цікаве