WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Умовивід - Реферат

Умовивід - Реферат

У прогресивному полісилогізмі висновок попереднього силогізму стає більшим засновком наступного силогізму. Його схема:

Р є Q або p q Приклад: Всі рослини — організми.

R є Q r p Всі дерева — рослини.

Отже: R є Р Отже: r q Отже: Всі дерева — організми.

S є R s r Всі сосни — дерева.

Отже: S є Q Отже: s q Отже: Всі сосни — організми.

У регресивному полісилогізмі висновок перелуючого силогізму стає меншим засновком наступного силогізму. Його схема:

Р є Q або p q Приклад: Всі сосни — дерева.

Q є R q r Всі дерева — рослини.

Отже: P є R Отже: p r Отже: Всі сосни — рослини.

R є S r s Всі рослини — організми.

Отже: P є S Отже: p s Отже: Всі сосни — організми.

Сорит прогресивний можна отримати з прогресивного полісилогізму шляхом послідовного вилучення висновків передуючих силогізмів і більших наступних засновків. Його схема:

P є Q p q Приклад: Тварина є субстанція.

R є P r p Чотириноге є тварина.

S є R s r Кінь є чотириноге.

T є S t s Буцефал є кінь.

Отже: T є Q t q Отже: Буцефал є субстанція.

Прогресивний сорит починається із засновку, що вміщує предикат висновку і закінчується засновком, що вміщує в собі суб'єкт висновку.

Регресивний сорит можна отримати з регресивного полісилогізму шляхом виключення висновків передуючих силогізмів і менших засновків, що випливають з них.

Схема регресивного сориту:

P є Q p q Приклад: Буцефал є кінь.

Q є R q r Кінь є чотириноге.

R є S r s Чотириноге є тварина.

S є T s t Тварина є субстанція.

Отже: P є T p t Отже: Буцефал є субстанція.

Регресивний сорит починається із засновку, що вміщує в собі суб'єкт висновку, і закінчується засновком, що вміщує в собі предикат висновку.

Епіхейрема1 — це складноскорочений силогізм, до складу якого входять два засновки, принаймні один з них є ентимемою.

Наприклад:

Захист прав людини — благородна справа, оскільки він сприяє утвердженню демократії.

Відстоювання гласності є захистом прав людини, оскільки воно сприяє утвердженню демократії.

Отже, відстоювання гласності — благородна справа.

Логічна формула епіхейреми: М є Р, тому що М є N

S є M, тому що S є Q

Отже: S є P

Аналіз першого засновку: N є P

M є N

M є P

Аналіз другого засновку: Q є M

S є Q

S є M

Висновок: M є P

S є M

S є P

5. Індуктивні умовиводи — це опосередковані умовиводи,у яких з одиничних суджень — засновків — виводять часткове, або й загальне судження — висновок. Існують повна і неповна індукція.

Повна індукція — це різновид індуктивного умовиводу, в якому на підставі знання про належність певної ознаки кожному предметові класу робиться висновок про належність цієї ознаки всім предметам цього класу.

Її схема: Приклад: В Австралії є

S1 є P українці.

S2 є P В Азії є українці.

S3 є P В Європі є українці.

. . . . . . . В Америці є українці.

Sn є P В Африці є українці.

Відомо, що S1, S2, S3, . . . Sn В Антарктиді є українці.

вичерпують клас S Отже, у всіх частинах світу є українці.

Отже: S є Р

Неповна індукція — це індуктивний умовивід, у якому висновок про весь клас предметів робиться на підставі знання тільки деяких предметів цього класу.

Її схема: Приклад: Гривня є засіб платежу.

1) S1 є P Рубль є засіб платежу.

S2 є P Долар США є засіб платежу.

S3 є P . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

. . . . . . . Гривня, рубль, долар — гроші.

Sn є P Отже, можливо, всі гроші є засіб платежу.

2) S1, S2, S3, . . . Sn

належать до кл. К.

Висновок: Кл. К, можливо, має Р.

Аналогія — це традуктивний1 умовивід, у якому на підставі подібності предметів в одних ознаках робиться висновок про їхню подібність в інших ознаках.

Її схема:

А має ознаки abcd.

В має ознаки abc.

Ймовірно, що В має ознаку d.

Приклад: Долар є засіб платежу, обігу і накопичення.

Гривня є засіб платежу й обігу.

Ймовірно, що гривня є також засіб накопичення.

Існує проста аналогія, у якій на підставі подібності предметів за одними якими-небудь ознаками роблять висновок про їх подібність в інших ознаках. Є також строга аналогія, яка ґрунтується на знанні залежності ознак предметів, що порівнюються, й нестрога аналогія, у якій робиться висновок без знання про зв'язок подібних ознак.

Таблиця інших видів опосередкованих дедуктивних умовивОдів

№ п/п

Назви умовиводів

Формули

Приклади

1

Суто умовний умовивід

А  В, В  СА  С

Якщо виробництво товарів є неефективним, то не надходять податки.

Якщо не надходять податки, то немає змоги виплачувати стипендії.

Отже, якщо виробництво товарів є неефективним, то немає змоги виплачувати стипендії.

2

Умовно-категоричні умовиводи:

2.1

Стверджуючий модус

А  В, АВ

Якщо поліпшується рівень життя населення, то злочинність знижується.

2.2

Заперечуючий модус

А  В, не-Вне-А

Рівень життя поліпшується.

Отже, злочинність знижується.

3

Розділово-катего-ричні умовиводи:

3

.1

Стверджуючо-заперечуючий модус

(Більший засновок — завжди строга диз'юнкція)

Цей злочин вчинив або Іванов, або Сидоренко.

Цей злочин вчинив Іванов.

Отже, цей злочин не вчинив Сидоренко.

3

.2

Заперечуючо-стверджуючий модус

(Більший засновок — як строга, так і нестрога диз'юнкція)

1)

2)

Цей злочин вчинив Іванов або Сидоренко.

Цей злочин не вчинив Іванов.

Цей злочин вчинив Сидоренко.

4

Умовно-розділові умовиводи:

4.1

Проста конструк-тивна дилема

А  С, В  С, А  ВС

Якщо обвинувачений винний у явно незаконному арешті, то він підлягає кримінальній відповідальності за ст. 173 ККУ.

Закінчення табл.

№ п/п

Назви умовиводів

Формули

Приклади

4.2

Складна конструктивна дилема

А  В, С  D, А  СВ  D

Якщо він винний у явно незаконному затриманні, то він підлягає кримінальній відповідальності за ст. 173 ККУ.

4.3

Проста деструк-тивна дилема

Обвинувачений винний або в явно незаконному арешті, або в явно незаконному затриманні.

4.4

Складна деструк-тивна дилема

Отже, обвинувачений підлягає кримінальній відповідальності за ст. 173 ККУ.

Література

  1. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1997. — 88 с.

  2. Гетманова А. Д. Логика: Учеб. для студентов пед. институтов. — М.: Владос, 1995. — 303 с.

  3. Збірник вправ і задач з логіки: Методичні рекомендації / Укл. С. Ф. Марценюк. — К.: Вища школа, 1991. — 52 с.

  4. Ивин А. А. Логика. — М.: Учеб. пособие. — М.: Знание, 1997. — 240 с.

  5. Ивлев Ю. В. Логика: для вузов. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992. — 272 с.

  6. Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки: Підручник для студентів і аспірантів. — К.: Абрис, 1997. — 350 с.

  7. Кириллов В. И., Старченко А. А. Логика. — М.: Юрист, 1995. — 256 с.

  8. Кондаков Н. И. Логический словарь. — М.: Сов. энциклопедия, 1990. — 466 с.

  9. Кузина Е. Б. Практическая логика. — М.: Триада, Лтд., 1996. — 160 с.

  10. Кэррол Л. Логическая игра: Пер. с англ. — М.: Наука, 1991. — 192 с.

  11. Курбатов В. И. Логика: Учеб. пособие. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. — 320 с.

  12. Мельников В. Н. Логические задачи. — Одесса: Вища школа, 1989. — 344 с.

  13. Петров Ю. А. Азбука логического мышления. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1991. — 104 с.

  14. Руденко К. П. Логіка. — К.: Вища школа, 1976. — 320 с.

  15. Светлов В. А. Практическая логика. — Учеб. пособие. — СПб.: МиМ, 1997. — 576 с.

  16. Тофтул Н. Г. Логіка: Посібник. Для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Академія, 1999. — 336 с.

  17. Упражнения по логике: Учеб. пособие. — М.: Юрист, 1993. — 136 с.

  18. Формальная логика: Учеб. для филос. фак-тов университетов. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1977. — 359 с.

  19. Хоменко І. В. Логіка—юристам: Підручник. — К.: Четверта хвиля, 1997. — 392 с.

1 Ентимема (грец.) — те, що в мисленні, на думці, неявне.

1 Від грец. epiсheіremа — скорочений умовивід.

1 Від лат. traductio — переміщування, перенесення.

Loading...

 
 

Цікаве