WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Абстрагування - Реферат

Абстрагування - Реферат

Іншими ознаками системи є спрямованість її руху, організація та управлiння. Щодо останнього, то можна виявити наявність чи відсутність центрального регулюючого органу, ступінь та засоби його впливу на систему (пряме управлiння, непрямі важелі впливу), рівень централізації i децентралізації господарської діяльності у динаміці. Після структурного аналізу досліджуваних систем необхідно розробити концепції розвитку системи на основі вивчення її структури, тобто виявити <чутливі> точки, через використання яких можна управляти системою.

Одним із засобів пізнання соціально-економічних процесів є органічне поєднання якісного й кількісного аналізу та визначення на цій основі математичних методів в економічних дослідженнях. Ними користуються різні економічні школи (неокейнсiанська, монетаристська, неоліберальна та iн.).

Кількісні характеристики є невід'ємною частиною будь-якого економічного дослідження. Так, один з класиків політичної економії та теорії вартості У. Петтi назвав одну із своїх перших політико-економічних праць <Політичною арифметикою>, де зазначав, що викладати думки можна не тільки словесне, але й <мовою чисел, терезів i мір> *. Засновники математичного напряму в політекономії XIX ст. У. Джевонс i Л. Вальрас, застосувавши абстрактні математичні моделі, відійшли від трудової вартості.Учені-економісти завжди обгрунтовували свої висновки за допомогою точного кількісного аналізу.

Наприклад, можна вміти аналізувати кількісні величини (розрізняти тенденцію, закономірність i закон, виходячи з періодичності повторення тихнул чи інших емпіричних випадків у тому чи іншому соціально-економічному явищі) i, таким чином, проникати в суть відносин між людьми. Якщо певне явище відбувається певну кількість разів, воно є закономірним i може бути вираженим математичною формулою.

Необхідність володiння прийомами математичного аналізу зумовлена розвитком об'єкта дослідження - багатовимірного світу економіки. Процес виявлення тенденцій економічного розвитку веде до широкого впровадження математичних прийомів (з відповідними формулами рiвнянь, нерівностей, функцій, інтегралів тощо).

За давніх часів дрібний товаровиробник, можливо, здійснював усі економічні розрахунки за допомогою елементарної арифметики, виступаючи одночасно i як постачальник, i як технолог, i, зрештою, як фiнан-сист. Сьогодні подібний підхід приречений на неуспіх.

Ще в 1937 р. майбутній Нобелiвський лауреат Р. Коуз в одній із своїх статей про теорію фірми окреслив межу, що відділяє внутрішнє середовище підприємства від зовнішнього ринкового середовища. Суб'єкт господарювання, за його гіпотезою, має вибір: оплатити витрати господарських операцій, вступаючи у

* Петти У. Зкономические и статистические работы.-М., 1940,- С. 156.

відносини з контрагентами, чи здійснювати аналогічні операції всередині самої фірми під контролем власника чи менеджера, шукаючи більш ефективний i дешевий варіант. Цей вибір (між управлiнням усередині фірми i економією на управлiннi, але з ринковими витратами), на думку Р. Коуза, визначає розміри підприємства.

Сучасний рівень розвитку продуктивних сил, зростання масштабів виробництва, розширення міжгалузевих i територіальних зв'язків зумовлюють технолого-економiч-ні розрахунки, які часто виходять за межі елементарної математики. Глибокі математичні знання стають необхідними не лише для практиків, а й для теоретиків економіки, оскільки без них уже неможливо простежити взаємозв'язки суспільного виробництва.

Широке запровадження математики в економічну та інші науки почалося ще в XIX ст. За цей час виявились також i негативні моменти, пов'язані зі спробами <математизувати> практично все. Дискусія про місце i роль математики в економічних дослідженнях то затихає, то розгортається з новою силою. Всі ми є свідками швидкого розвитку й удосконалення технічних засобів здійснення найскладніших математичних розрахунків, збирання та обробки величезних потокiв інформації на ЕОМ. Комп'ютерна грамотність є сьогодні елементарною потребою. Це створює сприятливі умови для широкого впровадженя математичних методів як у практичне управлiння економічними процесами, так i в теоретичне осмислення їх.

Застосування математичних методів, на нашу думку, не повинно зводити складне економічне життя виключно до кількісних залежностей, аналізу та розробки моделей оптимізації їх. Оскільки економічні відносини i закони мають кількісну визначеність, то математичні методи сприятимуть пізнанню та викладу економічної теорії. Разом з тим вони обов'язково повинні доповнюватись якісним аналізом. Знеособлені формули, графіки, матриці тощо навряд чи допоможуть виявити сутність тихнул чи інших соціально-економічних процесів. I навпаки, органічне поєднання структурно-функціонального підходу та математичних методів створює умови для ефективного наукового спілкування представників різних шкіл та напрямів економічної теорії.

Висновок

Історія людського суспільства підтверджує, що виникнення i розвиток будь-якої науки пов'язані з практичною діяльністю людей. Зв'язок науки із суспільною практикою передбачає інтенсивність обміну діяльністю i результатами між науковцями i працівниками інших галузей народного господарства. Отже, економічна теорія не може обмежитись використанням лише тихнул методів дослідження, про які йшлося вище. Як фундаментальна наука, економічна теорія визначає перспективи (враховуючи довгострокові) для суспільної практики.

Розглянемо місце i роль соціально-економічного експерименту, який належить до спеціальних методів дослідження економічних явищ. Зауважимо, що йдеться про виважений, з попереднім вивченням історичного досвіду, соціально-економічний експеримент. Абстракція в даному випадку є досить умовною, i з повним правом можна стверджувати, що немає нічого більш практичного, ніж витончена теорія. Складність полягає в тому, що практичні рекомендації щодо проведення соціально-економічного експерименту вiдрiзняються від конкретних прикладних розробок. Отже, стосовно перших дуже важливим є суспільне розумiння їх необхідності та корисності. Соціально-економічний експеримент треба розглядати не тільки як засіб пізнання реальної дійсності, а й як такий, що сприймає конкретний суб'єкт.

Соціально-економічний експеримент як прийом пізнання не може претендувати на універсальність: суперечки про характер соціально-економічного експерименту, навіть якщо він реалiзується на локальних територіях (проблеми програмування розвитку окремих галузей народного господарства, налагодження нових виробничих зв'язків, соціальний захист населення тощо), не можуть бути вiльними від впливу моральних, ідеологічних чи політичних чинників. Ціннісні судження про результативність соціально-економічного експерименту в той же час не можуть бути відокремленими від об'єктивного економічного дослідження. Вони неминуче переплітаються. Із розвитком продуктивних сил, нагромадженням знань, набуттям прийомів i знань з технології аналізу економічних явищ та їх взаємозв'язків за допомогою сучасної комп'ютерної техніки роль соціально-еко-номiчного експерименту в економічній теорії зростає.

Провідним в економічній теорії залишається теоретичний аналіз виробничих відносин, розкриття змісту законів i категорій економіки. Одночасно зростає значення кількісних методів, зокрема статистичних. Практична діяльність людей в економічній сфері зумовлює управлінський аспект, якого неминуче набуває економічна теорія. Саме цей аспект економiчнбї теорії стимулює вивчення статистичних показників, що характеризують економіку на різних її рівнях. Статистичні матеріали доцільно групувати за тематичними проблемами. Аналіз їх може віддзеркалювати, наприклад, реальні суперечності між певними соціальними групами населення, різними політичними течіями тощо.

Загальні перспективи економічної реформи, комплексність підходів до становлення ринкових відносин, охоплення проблем народного господарства в цілому та його окремих галузей, послідовність та швидкість роздержавлення власності, економічний механізм становлення ринкових інфраструктур.

Використана література:

  • Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки.

  • Підручник: Золоті ворота, 1998.

  • Хоменко І.В. Логіка – юристам:

Четверта хвиля, 1998.

  • Тофтул М.Г. Логік: Академія, 1999.

  • Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика – учебник для вузов. – Москва: Владос, 2001.

Loading...

 
 

Цікаве