WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Операції з поняттями (Реферат) - Реферат

Операції з поняттями (Реферат) - Реферат

Щоб не припускатися логічних помилок при здійсненні поділу, треба керуватися відповідними правилами.

  • Поділ понять повинен здійснюватися за однією основою.Порушення цього правила призводить до помилки — "підміна основи поділу". Прикладом її може бути поділ обсягу поняття "спосіб виробництва" на"первісний спосіб виробництва", "рабовласницький...", "феодальний..." "капіталістичний...", "комуністичний..." і "азіатський спосіб виробництва". Останній член поділу отримано при використанні принципово іншої основи поділу.

  • Поділ повинен бути співмірним, тобто сума обсягів членів поділу має дорівнювати обсягові поділюваного поняття. При порушенні цього правила можутьвиявитися такі дві помилки:

    а) "надто вузький поділ", або "неповний поділ".Ця помилка трапляється тоді, коли сума обсягів членів поділу не повністю вичерпує обсяг поділюваного поняття. Наприклад: "Є такі види темпераментів: флегматичний, сангвінічний і меланхолічний". У цьому прикладі пропущено один із членів поділу — "холеричний";

    б) "надто широкий поділ", або "поділ із зайвим членом поділу". Ця помилка трапляється тоді, коли поряді з дійсними членами поділу називають поняття, які не належать до обсягу поділюваного поняття або належать тільки частково. Наприклад: "Є такі континенти —Австралія, Північна Америка, Південна Америка, Антарктида, Африка, Ґренландія і Євразія". Оскільки Ґренландія не належить до материків, то такий поділ можна характеризувати як "поділ із зайвим членом".

  • Члени поділу повинні виключати один одного, тобто не мати спільних елементів. Приклад порушення цього правила: "Квартири бувають світлими, сухими, темними, з усіма вигодами тощо".

  • Поділ повинен бути безперервним (поступовим), тобто члени поділу мають бути поняттями одного порядку загальності.Іншими словами, кожен член поділу повинен бути найближчим видом поділюваного поняття. Порушення цього правила призводить до помилки "стрибок у поділі". Так, поділ "До мистецтва належать такі види: музика, архітектура, скульптура, пісня..." є помилковим, оскільки пісня є різновидом музичного виду мистецтва.

    Поділ понять треба відрізняти від мисленого розчленування предметів. Так, ліси поділяють на листяні, хвойні та змішані, а розчленовують на дерева; речення поділяють на розповідні, питальні та спонукальні (чи на інші види, якщо беруть іншу основу поділу), а розчленовують на слова; основи слів поділяють на похідні й непохідні, а розчленовують на корінь, суфікс і префікс.

    Значення поділу понять

    Усі поняття, крім нульових, мають обсяг. Проте саме слово (ім'я), яким позначається поняття, мало що дає для розуміння його обсягу. Навіть добре знаючи зміст поняття, ми не завжди осягаємо його обсяг, клас предметів, які в ньому мисляться, різновиди цих предметів. І це зрозуміло, якщо брати до уваги те, що в будь-якому понятті мисляться лише ознаки, спільні для кожного елемента його обсягу. Тому необхідною умовою пізнання є поділ понять, завдяки якому впорядковується понятійний апарат науки, а відповідно осягається й об'єктивна упорядкованість предметного світу. Жодна наука не може обійтися без поділу. Причому деякі з поділів (особливо системи поділів, класифікації) є науковими відкриттями. Прикладом такого відкриття часто, і небезпідставно, називають таблицю Менделєєва.

    3. Додавання, множення і віднімання понять (точніше — їх обсягів)

    Крім обмеження, узагальнення і поділу, існують й інші операції з обсягами понять, внаслідок яких утворюються нові поняття. Йдеться про операції, які за аналогією з математичними називають додаванням, множенням і відніманням. Ці операції, як правило, називають операціями з множинами.

    Додавання понятьоперація з обсягами понять, яка полягає в об'єднанні двох або кількох множин, що становлять обсяги відповідних понять, в одну множину.

    Одержаний результат є множиною, що становить обсяг нового поняття, ім'я якого містить імена вихідних понять, пов'язаних сполучником "або".

    Результат додавання залежить від того, якими є вихідні поняття — сумісні вони чи несумісні, а якщо сумісні, то до якого виду сумісних понять належать — до тотожних, перехресних чи до тих, що перебувають у відношенні підпорядкування.

    Результат додавання несумісних понять дорівнює сумі доданків. Скажімо, взявши вихідними поняття "злакова рослина" (позначимо обсяг цього поняття буквою а) і "бобова рослина" (обсяг якого — Ь) і додавши обсяги цих понять, одержимо нове поняття "злакова або бобова рослина", обсяг якого буде дорівнювати а + Ь

    Додавання сумісних понять пов'язане з певними труднощами, які легше подолати, взявши до уваги те, що доданки можуть бути і недодатними числами. Так, додавши обсяги понять "студент" (а) і "спортсмен" (Ь), одержимо поняття "студент або спортсмен", обсяг якого буде меншим за а + Ь, але більшим або принаймні рівним обсягу одного доданка, оскільки названі поняття є перехресними (схема 9).

    Схема 9

    Результатом додавання понять, які перебувають у відношенні підпорядкування, є поняття, обсяг якого дорівнює обсягові відповідного родового поняття. Так, поняття "мешканець села Городище або людина, яка

    скоїла злочин X", дорівнює обсягу поняття "мешканець села Городище", якщо відомо, що злочинець є мешканцем названого села: а + Ь = а (схема 10).

    Схема 10

    Результатом додавання тотожних понять є поняття з обсягом, який дорівнює обсягу одного з цих понять (будь-якого з них, оскільки вони мають однаковий обсяг). Так, обсяг поняття "квадрат або прямокутний ромб" дорівнює обсягу поняття "квадрат" (або обсягу поняття "прямокутний ромб"): а + Ь = а(а + Ь = Ь) (схема 11).

    Схема 11

    Множення понять— операція з поняттями, яка полягає в утворенні нового поняття, обсягом якого є елементи, загальні для всіх вихідних понять.

    Результатом множення несумісних понять є поняття з уявним обсягом, тобто нульове. Так, помноживши поняття "іменник" та "дієслово", одержимо нове поняття, ім'я якого буде "іменник і дієслово", а обсяг — порожня множина, оскільки немає таких слів, які одночасно були б і дієсловами, й іменниками.

    Перемноживши сумісні поняття, одержимо нове поняття, в обсязі якого мисляться реально існуючі (чи ті, що існували) предмети.

    У результаті множення двох перехресних понять одержують нове поняття, обсяг якого буде вужчим від обсягу одного з вихідних понять. Так, перемноживши поняття "водій" та "футболіст", одержимо нове поняття "водій і футболіст" або "водій-футболіст".

    Обсяг нового поняття, що одержують при множенні понять, які перебувають у відношенні підпорядкування, збігається з обсягом підпорядкованого поняття. Так, перемноживши поняття "юрист" та "прокурор", одержимо поняття "юрист і прокурор", обсяг якого дорівнює обсягу "прокурор", оскільки лише прокурори є одночасно і прокурорами, і юристами.

    Нове поняття, яке утворюється при множенні тотожних понять, збігається за обсягом з будь-яким вихідним поняттям. Так, перемноживши поняття "уявлення" і "відтворення в пам'яті зовнішності предметів", одержимо поняття "уявлення і відтворення в пам'яті зовнішності предметів", обсяг якого рівний як першому, так і другому вихідним поняттям (поодинці). Адже кожне уявлення, і лише уявлення, є відтворенням у пам'яті зовнішності предметів.

    Віднімання (заперечення) понять— операція з поняттями, з допомогою якої шляхом заперечення поняття "а" утворюють нове поняття "не-а", обсяг якого в сумі з обсягом поняття "а" становить множину тієї предметної сфери, яка нами мислиться.

    Так, маючи поняття "число натурального ряду", обсягом якого охоплено всю відповідну предметну сферу, і мислено виділивши з нього частину обсягу з допомогою поняття "просте число", ми одержимо остачу (різницю) — "непросте число". Саме тому операцію і називають відніманням.

    Іноді відніманням називають і таку логічну операцію, в процесі якої "не-а" конкретизується. Так, з вихідним поняттям "пора року" операцію віднімання можна здійснити двома способами. Перший: "весна" — "невесна". Другий: "весна" — "літо", "осінь", "зима".

    2. Операція визначення поняття

    Визначеннялогічна операція, з допомогою якої розкривається зміст поняття, тобто робиться перелік ознак, які в ньому мисляться, або з'ясовується ім'я відповідного денотата.

    Поняття, зміст якого визначається (ліва частина визначення), називається визначуваним, а поняття, за допомогою якого розкривається зміст визначуваного, — визначаючим. Об'єктивною основою визначеності понять є чітко визначене місце речей у системі матеріального світу, їх реальна виокремленість і діалектичний взаємозв'язок з предметним світом.

    Види визначення понять

    У науці вдаються до різних видів визначення понять, характер і структура яких залежать передусім від обраної основи поділу визначень. Так, залежно від того, розкривається у визначенні зміст поняття чи з'ясовується ім'я, яким це поняття (і відповідний денотат) позначається, розрізняють реальні та номінальні визначення.

    Реальне визначеннявизначення, що розкриває істотні та загальні ознаки визначуваного поняття.

    Номінальне визначення визначення, завдяки якому з'ясовується ім'я, яким позначаються відповідне поняття і денотат.

    Одними з найпоширеніших видів визначень є явні й неявні.

    Явне (експліцитне) визначеннявизначення, яке у своїй структурі містить як дефінієндум (визначуване поняття), так і дефінієнс (визначаюче).

    Найпоширенішим серед цього типу є визначення, відоме під назвою визначення через найближчий рід і видову ознаку.

    Розрізняють такі види названих визначень: атрибутивно-реляційні, генетичні та операційні.

  • Loading...

     
     

    Цікаве