WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Поняття як форма мислення (Реферат) - Реферат

Поняття як форма мислення (Реферат) - Реферат

Це положення має важливе значення для юристів, особливо при вирішенні питання про кваліфікацію злочину. Якщо конкретне діяння не має хоча б однієї ознаки грабежу, то його не можна кваліфікувати як грабіж, тобто це діяння не може бути включене до обсягу поняття "грабіж".

Окрім елементів обсягу, в логіці також виділяються частини обсягу (або підкласи) поняття.

Частини обсягу поняття (або його підкласи) — це будь-які сукупності елементів його обсягу, які виділяють на підставі специфічних (тобто несуттєвих) ознак, що не входять до змісту цього поняття.

Розглянемо, наприклад, поняття "конституція". Його змістом будуть виступати такі ознаки: "бути І) основним; 2) законом держави", оскільки саме ці ознаки є суттєвими для множини предметів, що є конституціями.

Обсягом цього поняття буде клас всіх конституцій.

Елементами обсягу будуть конституції окремих держав: України, Росії, Франції, Сполучених Штатів Америки тощо.

Частинами обсягу можуть бути конституції європейських країн, країн Північної Америки, Азії тощо. Ці підкласи виділяють на підставі специфічної ознаки, що не входить до змісту поняття "конституція", а саме — ознаки географічного місце розташування держав. Якщо ж ми оберемо іншу специфічну ознаку, наприклад, час прийняття конституції, то отримаємо інший ряд підкласів: конституції, що прийняті у XIX ст., XX ст. тощо.

Прийнято вважати, що відношення між обсягом і змістом поняття регулюється законом, який отримав назву"закон оберненого відношення між обсягом і змістом поняття". Цей закон уперше був сформульований у XVII ст. у логіці Пор-Рояля.

Його сутність така: чим ширший зміст поняття, тим вужчий його обсяг, і навпаки. Точніше, якщо зміст одного поняття є ширшим, ніж зміст іншого поняття, то обсяг першого поняття є вужчим, ніж обсяг другого поняття.

Зазначимо, що в законі оберненого відношення йдеться про відношення між обсягом і змістом таких понять, які мають один і той самий рід.

Проілюструємо дію зазначеного закону. Зміст поняття "студент" визначається ознакою "навчатись у вищому навчальному закладі". Його обсяг складає клас всіх людей, які навчаються у вузах. Збільшимо зміст цього поняття (введемо нову ознаку): "навчатись на юридичному факультеті". Таке збільшення змісту спричинить появу поняття з меншим обсягом ("студент-юрист"), оскільки буде матися на увазі лише клас студентів, які навчаються на юридичному факультеті.

2. Види понять. Логічна характеристика понять

Важливою проблемою логіки є класифікація понять, завдяки якій вони систематизуються. Наслідком цього є мислене упорядкування предметного світу, орієнтованого на його (світу) об'єктивну упорядкованість.

Найбільша відмінність існує між тими поняттями, в яких відображаються реально існуючі (чи ті, що існували) предмети, і тими, в яких мисляться уявні предмети, — так званими нульовими поняттями. Останні ще називають поняттями з порожнім обсягом або просто — порожніми, а протилежні — непорожніми.

Непорожнє поняття поняття, в якому мисляться реально існуючі (або ті, що існували) предмети.

Наприклад: "Токіо", "Карфаген", "Ярослав Мудрий", "океан", "слон", "мамонт".

Порожнє поняття — поняття, в якому мисляться предмети, котрих або ще не було й немає, або ніколи не буде.

Наприклад: "людина, яка побувала на Марсі", "лікар, здатний перемогти ракову хворобу на будь-якій стадії її перебігу", "вічний двигун", "античне божество", "абсолютно чорне тіло". Не тільки непорожі, а й порожні поняття поділяють за обсягом і змістом.

За обсягом, тобто за кількістю предметів, які в них мисляться, поняття поділяють на загальні й одиничні.

Загальне поняття — поняття, в якому мислиться два чи більше предметів.

Наприклад: "полюс Землі", "планета Сонячної системи", "елементарна частка", "відьма", "вічний двигун".

Одиничне поняття поняття, в якому мислиться один-єдиний предмет.

Наприклад: "найдовша на Землі ріка", "Чернівецький державний університет", "найповноводніша ріка на Місяці", "Коростенський державний педагогічний інститут".

Усі поняття, незалежно від того, до якого з перелічених видів і підвидів вони належать, поділяються на збірні і незбірні.

Збірне поняття поняття, в якому кожен елемент обсягу є сукупністю відносно самостійних предметів, що мисляться як один предмет ("сузір'я", "сузір'я Водолія"; "оркестр двадцять другого століття"). Всі інші належать до незбірних.

Обравши відповідну основу поділу, перелічені види понять у свою чергу можна поділити на підвиди. Так, загальні поняття поділяють на реєструючі, в обсязі яких мислиться скінченна, обчислювана множина предметів ("пора року", "обласний центр України"), і нереєструючі, обсяг яких не піддається обчисленню ("елементарна частка", "небесне тіло").

Залежно від того, мисляться в поняттях ознаки разом з їх носіями (предметами) чи ізольовано від них, вони поділяються на конкретні й абстрактні.

Конкретне поняття поняття, в якому мисляться ознаки з їх носіями, тобто відповідними предметами.

Абстрактне поняття поняття, в якому мислиться ознака, ізольована від її носія.

Так, у понятті "геніальна людина" мисляться і ознаки, притаманні геніальним людям, і носії цих ознак — геніальні люди, а в понятті "геніальність" відповідна ознака відділяється свідомістю від її носія і мислиться як щось окреме, як самостійний предмет думки (як це парадоксально не звучить). Тому поняття 'геніальна людина" належить до конкретних, а "геніальність" — до абстрактних.

Поняття поділяють ще на позитивні й негативні.

Позитивне поняття поняття, в якому виражається наявність у предмета певних ознак.

Негативне (заперечне) поняття поняття, й якому виражається відсутність у предмета ознак, що становлять зміст відповідного позитивного поняття.

Прикладами позитивних понять можуть бути "добрий", "красивий", "скупий", а негативних — "недобрий", "некрасивий", "нескупий". Зміст негативного поняття не можна визначити без знання змісту відповідного йому позитивного.

В одних і тих самих поняттях одночасно відображаються і предмети, і їх зв'язки зі світом. Про це свідчить хоча б наявність у змісті переважної більшості понять родових ознак, характерних для кожного елемента їх обсягу. Проте у формальній логіці до певної міри абстрагуються від цієї істини, жорстко поділяючи поняття на безвідносні й співвідносні.

Безвідносне поняття поняття, що відображає предмет, з існуванням якого не пов'язується необхідне існування будь-яких інших предметів.

Співвідносне поняття поняття, що відображає предмети, існування яких немислиме без існування деяких інших предметів.

Прикладами перших можуть бути "прокурор", "дерево", "прислівник", а других — "мати", "сват", "командир".

Loading...

 
 

Цікаве