WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Мистецтво полеміки - Реферат

Мистецтво полеміки - Реферат

ґрунтується теза.
Не проминіть нагоди використати проти свого супротивника його ж аргументи, зокрема названі ним факти.
Протиставляйте загальним положенням супротивника відповідні факти (якщо вони у вас є).
Не можна відмовчуватися в ситуації, коли супротивник вдається до сильних аргументів, бо "мовчанка - знак згоди".
Не можна не рахуватися з правилами "хорошого тону". Так, аргументи треба спрямовувати проти тези супротивника, а не проти особи, її інтелекту, моралі чи інших особистісних якостей.
І, нарешті, про найістотніше. Як би ми не були заклопотані підбором аргументів та контраргументів, не можна ні на мить забувати головне - свою тезу. Адже аргументи є лише засобами, до яких вдаються з метою захисту тези, її обґрунтування.
Як уже зазначалось, аргументами можуть бути лише істинні, достовірні положення, з яких з необхідністю випливає істинність тези.
Той, хто добре засвоїв курс логіки, особливо впевнено почувається, будуючи міркування з урахуванням правил стосовно демонстрації. Знання логіки дає можливість вибирати найефективніші способи побудови доведень і спростувань, свідомо пов'язувати аргументи з тезою, піддавати критиці демонстрацію доведенняопонента, виявляти суперечності між схемою його міркування і правилами тих умовиводів, у формі яких здійснюється спростовуване міркування, виявляти найслабші ланки в доведенні свого супротивника.
Потрібно уважно стежити за тим, щоб ваш опонент не порушував закони і правила логіки. При цьому слід брати до уваги той факт, що доведення часто здійснюються у формі скорочених умовиводів. Не відновивши їх (а це треба робити блискавично), ви не зможете визначити, правильні ці умовиводи чи ні, а якщо неправильні, то які правила в них порушені. До того ж відомо, що доведення треба розуміти як ціле. З'ясування змісту окремих суджень, що входять до складу умовиводу, ще не дає змоги переконатися в його правильності чи неправильності.
У ході суперечки виняткову роль відіграють запитання. Здатність її учасників чітко формулювати запитання і влучно відповідати на них істотно впливає на ефективність суперечки. Правильно сформульоване запитання дає змогу уточнити точку зору опонента, одержати від нього потрібну додаткову інформацію, краще зрозуміти його позицію. Вміння ставити розумні запитання, на думку Канта, є важливою і необхідною ознакою розуму і проникливості.
Формулюючи запитання, відповідаючи на запитання опонента, доводиться оперативно, іноді симультанно, робити висновок про те, до якого виду воно належить: просте воно чи складне, закрите чи відкрите, логічно коректне чи логічно некоректне. Не можна не зважати й на те, яким є запитання - нейтральним, доброзичливим чи недоброзичливим (ворожим, провокаційним). Адже від запитання часто залежить характер відповіді опонента, а іноді й увесь подальший перебіг суперечки.
Не менш відповідальним є і пошук влучної відповіді на запитання. А для цього треба бути добре обізнаним не лише з предметом суперечки, а й з сутністю та видами відповідей, вміти відрізняти правильні відповіді від неправильних, сильні правильні відповіді від слабких.
Логіка, її знання - велика сила, та для успішного ведення полеміки одних знань логіки недостатньо. Потрібно знати і риторику, ознайомитися із секретами красномовства. Добрий полеміст - це людина, яка багато знає, багато вміє, має відповідні навички, яка відзначається певними особистісними якостями, насамперед високою моральною і політичною культурою, довершеними естетичними смаками тощо. Так, запас аргументів полеміста передбачає його енциклопедичну освіченість, а багатство умінь і навичок - відповідний життєвий досвід. Важливим для полеміста є його ставлення до світу, суспільства й окремої людини, її прав і свобод, обов'язків тощо. Так, ведучи суперечку, треба постійно пам'ятати, що й опонент має таке саме право висловлювати свої думки, захищати свої погляди. Наслідком такого підходу є поважне, а іноді й співчутливе чи навіть шанобливе ставлення до опонента, яке не дозволить принижувати його людську гідність.
Поважне ставлення до опонента є необхідною умовою встановлення з ним контакту, без якого неможлива продуктивна суперечка, оскільки жорстка конфронтація породжує деструктивні наслідки. Таке ставлення виявляється уже в готовності спокійно вислухати його (і почути), а це потрібно для того, щоб зрозуміти точку зору опонента, врахувати її раціональний момент, виявити спільне для обох сторін - те, що дає можливість зблизити позиції. Все це узгоджується з виробленими людством правилами доброго тону. До того ж ці правила не заважають твердо відстоювати свою точку зору.
Важливо не тільки те, що ми захищаємо, що піддаємо критиці, а й те, як ми це робимо. Використання недозволених засобів у суперечці, приниження людської гідності опонента, навіть підвищений тон - це вияв низької моральної культури полеміста: "Юпітере, ти гніваєшся, отже, ти не правий".
З історії логіки
Виникнення і генезис поняття логіки
Логіка зародилась і розвивалася в лоні філософії. Оскільки тривалий час мислення не виокремлювалося філософами з усього сущого, а то й ототожнювалося з буттям (точніше, буття наділялося рисами, характерними для мислення1), виявити перші зародки логічної науки непросто.
Під логікою розуміли (і розуміють) передусім упорядкованість, тому поняття давньоіндійської філософії, яке сягає епохи Вед, - "ріта" належить і до логічних понять. Звичайно, як універсальний космічний закон, що упорядковує Всесвіт, ріта є об'єктом уваги насамперед онтології (науки про буття). Проте pita наділялась і такими властивостями, які не можуть бути байдужими для логіки, зокрема здатністю упорядковувати, виконувати роль істини. Подібне характерне і
ЧУІислення (теоретичне) має тенденцію "перетворювати" (бодай на певний час) хаотичне на упорядковане, множинне на єдине, одиничне на загальне, конкретне на абстрактне, плинне на тривке, багатоманітне на одноманітне, чуттєве на невідчутне, матеріальне на ідеальне. І всі ці риси теоретичної картини світу переносилися древніми на сам об'єктивний світ. для понять "дао", яке посідало істотне місце у філософії Давнього Китаю, та "логос" Геракліта (сам термін "логос" промовисто засвідчує свій статус).
Розвиток логіки впродовж багатьох століть відбувався у двох світових центрах зародження цієї науки - в Давній Індії та Давній Греції. Причому логічні традиції склалися в цих країнах незалежно одна від одної. На основі досягнень логіки в Індії розвивалася логіка в Китаї, Тибеті, Монголії, Кореї, Японії, Індонезії. Грецька логіка впливала на розвиток цієї науки в Давньому Римі, Візантії, Вірменії, Грузії, в арабомовних країнах Близького Сходу, Західній Європі, Україні та Росії.
Loading...

 
 

Цікаве