WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Спростування та його види - Реферат

Спростування та його види - Реферат

логіків (мовою оригіналу, щоб точно зберегти зміст):
"Рогатый" - один из античных софизмов (автор - Алексин), заключающийся в следующем рассуждении:
То, чего ты не потерял, ты имеешь; Ты не потерял рогов;
Ты имеешь рога.
Данный софизм основан на неопределенности среднего термина, т. е. в данном случае - понятия о потере. В первой посылке потерей называется лишение того, что мы имеем, во второй же посылке под потерей понимается вообще неимение чего-либо. Естественно поэтому, что вывод в таком рассуждении не может быть правильным. Но поскольку между терминами "потеря", употребленными в разном значении в каждой из посылок, есть внешнее звуковое сходство, софист использует это обстоятельство, чтобы ввести слушателей в заблуждение.
Чтобы опровергнуть подобный софизм, надо раскрыть двусмысленность среднего термина "потеря". Когда удастся показать эту двусмысленность, тогда дальнейшее рассуждение должно вестись так: назначение среднего термина состоит в том, чтобы связать две посылки, но поскольку в первой посылке в средний термин вкладывается одно содержание ("потеря того, что ты имеешь"), а во второй посылке - совершенно другое содержание ("потеря того, что ты никогда не имел"), то естественно, что средний термин не может связать эти посылки, а раз так, то и вывода из них сделать нельзя" [46].
Як буде показано нижче, середній термін у цьому силогізмі М. Кондаков встановлює неправильно.
Неточно з'ясовують сутність софізму "Рогатий" і в деяких нових посібниках з логіки. Подібна помилка трапилась у "Логіці" О. Івіна (очевидно, це редакційна помилка): "Неважко помітити, що у софізмі "рогатий" обігрується двозначність вислову "те, чого не загубив". Іноді воно означає "те, що мав, але загубив", а іноді просто "те, чого не загубив, незалежно від того, мав чи ні" [24].
Щоб з'ясувати суть помилки в міркуванні, відомому під назвою "Рогатий", треба сформулювати судження, які входять до цього міркування, максимально коректно:
Невтрачене тобою є тим, що ти маєш. Невтраченими тобою є роги.
Отже, принаймні деякі1 роги є тим, що ти маєш.
Це міркування здійснюють у формі силогізму, побудованому за схемою третьої фігури. Загальноприйнято, що в цьому софізмі порушено правило стосовно кількості термінів у силогізмі, наслідком чого є логічна помилка, яку називають "почетверінням термінів". Проте обгрунтування цього висновку часто є абстрактним, а іноді й неправильним. Скажімо, не можна погодитися з М. Кондаковим, ніби середнім терміном у цьому силогізмі є "втрата" ("потеря"). Як видно з уточненого варіанту міркування "Рогатий", середнім терміном тут є поняття "Невтрачене тобою" (точніше - це той термін, який лише на перший погляд здається середнім).
До речі, в цьому силогізмі порушено й деякі інші правила: правило стосовно розподіленості середнього терміна (в обох засновках він є нерозподіленим) і правило засновків, згідно з яким із двох часткових суджень не можна зробити ніякого висновку.
Ретельно проаналізуємо це міркування спочатку в його наявному вигляді, а потім, - надаючи йому відповідних інтерпретацій.
Оскільки суб'єктом більшого засновку ("невтрачене тобою") є і не одиничне поняття, і не поняття, яке супроводжується кванторним словом "усі", то немає підстав вважати цей термін розподіленим. Отже, більший засновок цього силогізму треба формулювати так: "Принаймні дещо з невтраченого тобою є тим, що ти маєш", а графічно відношення обсягів термінів більшого засновку можна зобразити так (схема 31).
Саме таке зображення відношення обсягів термінів більшого засновку цього силогізму грунтується на знанні нерозподіленості обох цих термінів, які не повністю включаються один в другий.
Аналогічне відношення обсягів суб'єкта і предиката має місце і в меншому засновку (схема 32).
На цьому етапі аналізу софізму "Рогатий" немає сенсу вдаватися до інших тонкощів цього міркування. Досить того, що середній термін тут є нерозподіленим, звідки випливає висновок, що цей силогізм неправильний.
Відношення між обсягами термінів цього силогізму можна передати з допомогою схеми (схема 33).
Уже такі дві можливості відношення обсягів крайніх термінів (а їх фактично є більше, що пояснюється невизначеністю середнього терміна) свідчать про неправильність цього силогізму.
Навіть деякі викладачі логіки чомусь не помічають нерозподіле-ності терміна "роги" (мабуть, це поняття асоціюється в їх уяві з образом певної пари рогів). Але цей термін був би розподіленим лише в таких двох випадках: коли йшлося б або про конкретну пару рогів, або про всі роги, які були, є й будуть.
Якщо ж цей силогізм побудувати за першою фігурою і додати до більшого засновку кванторне слово "всі" (згідно з відповідним правилом першої фігури більший засновок повинен бути загальним), то софізм "Рогатий" набуде такого вигляду:
Все невтрачене тобою є тим, що ти маєш. Роги є невтраченими тобою.
Отже, роги є тим, що ти маєш.
Аналіз саме такого варіанту цього софізму змушує вийти за рамки суто формально-логічного підходу і зрештою виявити ту помилку, яку всі називають "почетверінням термінів". Річ у тім, що цей силогізм здається правильним (у цьому й полягає його сила), а висновок у ньому виявляється хибним (визивно хибним). Напрошується думка, що причину хибності висновку треба шукати в хибності засновків. Хоч це справа і не суто логічна, але доводиться піддати сумніву істинність засновків. І справді, більший засновок виявляється хибним: ім'я, яким позначається суб'єкт цього засновку, не відповідає тому змісту й обсягу, які маються на увазі. Змінимо ім'я, а тим самим виконаємо операцію обмеження поняття, яке відіграє роль суб'єкта в цьому судженні. Внаслідок цієї операції одержимо таке судження (більший засновок): "Все невтрачене тобою з того, що ти мав, є тим, що ти маєш"; або: "Все, що ти мав і не втратив, є тим, що ти маєш".
Менший засновок цього силогізму істинний, і немає сенсу нав'язувати автору софізму свій варіант меншого засновку (йдеться про зміну предиката меншого засновку "невтрачене тобою" на "те невтрачене тобою, чого ти не мав").
У результаті такої інтерпретації відомого силогізму він набуде вигляду:
Все невтрачене тобою (що ти мав і не втратив) є тим, що ти маєш. Роги є невтраченими тобою.
Отже, роги є тим, що ти маєш.
Тепер "почетверіння термінів" стає очевидним.
Складність аналізу цього софізму особливо дається взнаки за спроби зобразити його з допомогою кругових схем (схема 34).
Ця схема дуже приблизна. По-перше, відношення обсягів S і Р може бути й іншим, хоча в принципі це нічого не змінює: вже наявність двох можливостей відношення обсягів крайніх термінів свідчить про неправильність силогізму. По-друге, на цій схемі не можна вказати, де розташоване те, чого ти не мав і не втратив, а зараз воно стало тим, що ти маєш. Можна відзначити й інші недоліки цієї схеми. Але схема є схема. Основне тут ілюструється:невизначеність висновку про відношення обсягів крайніх термінів.
Loading...

 
 

Цікаве