WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Гіпотеза. Сутність гіпотези - Реферат

Гіпотеза. Сутність гіпотези - Реферат

на ці наслідки, можна контролюватипроцес наукового дослідження [81].
Про велике пізнавальне значення гіпотези свідчать і багато інших аргументів, насамперед історія науки.
Для роздумів
Гіпотезу визначають по-різному. Однією з причин цієї неузгодженості точок зору є багатозначність терміна "гіпотеза". Немає одностайності і в розумінні різних його значень. Наведемо з цього приводу кілька прикладів висловлювань про багатозначність цього терміна:
"Гіпотеза" - 1) особливого роду припущення про безпосередньо нес-постережувані форми зв'язку явищ або причини, що утворюють ці явища;
2) особливого роду умовивід, у формі якого висувається якесь припущення; 3) складний засіб, що включає в себе як висунення припущення, так і його наступне доведення" [78].
"Розрізняють гіпотезу як метод розвитку наукового знання, що включає в себе висунення і наступну експериментальну перевірку припущень, і як структурний елемент наукової теорії" [80];
"Крім тлумачення терміна "гіпотеза" як проблематичного, ймовірнісного знання, в логічній літературі виділяють ще два його значення:
а) гіпотеза в широкому значенні слова - як здогад про що-небудь...
б) гіпотеза у вузькому розумінні слова.... [38].
Наведені цитати свідчать про недовершеність роботи щодо осмислення сутності гіпотези. Скажімо, визнання вузького і широкого розуміння терміна "гіпотеза" не викликало б сумніву, якби поряд з цим не констатувалася наявність "...тлумачення терміна "гіпотеза" як проблематичного, ймовірнісного знання". Причому, це тлумачення не включається ні до широкого, ні до вузького.
Поділ значень поняття гіпотези на припущення, умовиводи і складні засоби не витримує критики вже тому, що тут порушено правило стосовно однієї основи поділу понять.
То які ж значення має термін "гіпотеза"?
Гіпотеза, безумовно, є формою мислення. Вона може бути і методом пізнання, як будь-яке знання, що здатне упорядковувати пізнавальний процес, і своєрідним дороговказом у складному й суперечли-вомулабіринті пізнання. Щоправда, методи пізнання (а отже, й гіпотезу як метод пізнання) досліджує філософія, зокрема теорія пізнання, гносеологія.
Логіка як наука про форми і закони мислення не може не цікавитися гіпотезою як формою мислення.
Яку ж форму (структуру, будову, зв'язок елементів) має гіпотеза? Чим її форма відрізняється від інших форм мислення? Замість цього питання, як правило, аналізується зовсім інше: результатом якого є перший здогад про закономірний зв'язок досліджуваних явищ. При цьому порушується закон тотожності, оскільки замість форми гіпотези аналізують форму того феномену, який передує виникненню гіпотези (до речі, цю форму розглядають як один із видів умовиводу [79]). Причому ті, хто в пошуках структури гіпотези виходить за межі аналізу міркувань, які передують виникненню гіпотези, піддаються критиці: "На гіпотезу як особливий умовивід уперше звернув увагу М. Карінський, перебільшивши, однак, своє відкриття і включивши в умовивід гіпотези не лише висунення якогось припущення, а й процес його подальшого доведення" [79]. Як бачимо, логіка тут "залізна": хочеш досліджувати гіпотезу, її структуру, гіпотезу як особливий умовивід - залиш у спокою гіпотезу і займись чимось іншим, наприклад дослідженням феномену, який передує виникненню гіпотези, навіть не гіпотези, а початкового здогаду.
Гіпотеза як форма мислення (точніше - форма мислі, думки) є судженням або системою суджень. Виявити специфіку власне структури судження-гіпотези неможливо, тому що її просто немає. Правда, це судження має гіпотетичний, імовірнісний характер, що може виявитись і в його структурі, проте далеко не кожне ймовірнісне судження є гіпотезою.
Оскільки охарактеризувати гіпотезу як форму мислення, що має специфічну структуру, не вдається (а можливо, такої й немає), то звертаються до її змісту: гіпотеза - це припущення про... Добре, що у питанні про найближчий рід стосовно поняття гіпотези майже немає
розбіжностей (щоправда, коректніше найближчим родом вважати поняття "форма мислення, в якій виражається припущення"). Деякі автори найближчим родом стосовно поняття гіпотези вважають "ймовірне припущення", "наукове припущення", "припущення особливого роду". Додавання ознак "імовірне", "наукове", "особливого роду" звужує обсяг поняття "припущення", а тому здається раціональним, бо цим домагаються того, що рід визначаючого поняття стає найближчим. Проте не все тут є таким, яким здається на перший погляд. Так, термін "імовірні" [38] зайвий, оскільки припущення завжди має ймовірний характер. Слова "особливого роду" [78] нічого конкретного не додають до "припущення", хоч і натякають на те, що не кожне припущення є гіпотезою. Термін "наукове" багатозначний, тому "наукове припущення" сприймається як нонсенс, бо слово "наукове" асоціюється зі словами "доведене", "обґрунтоване", "достовірне". Зрозуміло, що під "науковим припущенням" слід розуміти "припущення науки" (родовий відмінок іменника "наука" відіграє роль означення, точнішого, ніж те, що виражається прикметником "наукове"), "припущення, до якого вдається наука".
Не можна визнати коректними і словосполучення "обгрунтоване припущення", "науково обгрунтоване припущення" [62]. Яке ж це припущення, коли воно обґрунтоване, а тим більше науково обґрунтоване? І для чого його знову необхідно обґрунтовувати (гіпотеза ж потребує обґрунтування і обґрунтовується)? Звичайно, гіпотеза - це не голослівне припущення, але цю думку треба висловити точніше. Деякі автори вважають родовим стосовно "гіпотези" поняття "форма розвитку знань" [85]. На нашу думку, з цим можна погодитися, враховуючи можливість іншого, не формально-логічного підходу до феномену гіпотези, за якого гіпотеза розглядається як минущий моменту складному й суперечливому процесі становлення наукового знання.
Що ж становить видову відмінність гіпотези? Насамперед, слід відмовитися від поняття гіпотези, в якому взагалі не мислиться видова відмінність, тобто від розуміння гіпотези як будь-якого припущення. Фактично відсутня видова відмінність і у визначенні гіпотези, наведеному у "Философском эциклопедическом словаре": "Гипотеза - научное допущение или предположение, истинносное значение которого неопределенно" [80], оскільки словосполучення "истинностное значение которого неопределенно" не несе в собі нового знання. Іншими словами, треба в.изначити, припущенням про що є гіпотеза. Як правило, називають такі: припущення про існування зв'язків між явищами, причин, законів і закономірностей або про характер зв'язків між Явищами, причин, законів і закономірностей.
Деякі автори вважають, що гіпотезою є тільки таке припущення, яке відповідає цілій низці вимог [78]. При цьому останні фактично і виконують роль видової відмінності. За такого підходу зміст поняття гіпотези збагачується, а обсяг, звичайно, звужується. Тому якщо керуватися цим визначенням, то немало змістовних припущень не сягнуть статусу гіпотез.
Loading...

 
 

Цікаве