WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Гіпотеза. Сутність гіпотези - Реферат

Гіпотеза. Сутність гіпотези - Реферат


Реферат на тему
Гіпотеза. Сутність гіпотези
Розбіжність (а тому й суперечність) між картиною світу, яку пропонує наука, і реальним світом існувала й існуватиме завжди. Людина ототожнює картину світу, відображену в буденній свідомості та науці, з реальним світом. Суто психологічно піднятися над цим неможливо: знаючи, що світ нескінченно багатший, ніж здається, реальним вважаємо лише те, що представлене в свідомості.
Наукова1 картина світу і відкриває людям очі на нього, і "закриває", бо все те, що не узгоджується з наукою тієї чи іншої епохи, її (науки) парадигмами, з великими труднощами проривається до людської свідомості2.
Світ, у якому ми живемо (та й саме буття), сповнений численними невідомими законами, зокрема й такими, що не узгоджуються не лише із здоровим глуздом, а й з багатьма сучасними науковими уявленнями.
Об'єктивні закони, якими прихованими вони б не були, якось виявляються, і, зрештою, певна, нехай надто віддалена, ланка їх вияву таки доходить до людської свідомості у формі явищ, які іноді не можуть бути пояснені існуючою системою знань. Виявляється, що невідоме не завжди вдається пояснити відомим.
Однією з форм осягнення таємниць таких явищ і є гіпотеза, хоча під гіпотезою в широкому значенні часто розуміють будь-яке припущення.
Гіпотеза - форма мислення, що становить собою припущення про існування певного закономірного зв'язку між явищами, причини виникнення яких невідомі.
Часто гіпотезою називають і припущення про існування факту, який безпосередньо не спостерігається.
"Гіпотеза" - поняття багатозначне, воно має принаймні такі три значення:
1) особливий рід припущень про безпосередньо не-спостережувані форми зв'язку явищ або про причини що породжують ці явища;
2) особливий рід умовиводу, у формі якого відбува ється висунення певного припущення;
3) складний засіб, який включає в себе як висунен ня припущення, так і його наступне доведення [78].
Види гіпотез
Гіпотеза може претендувати на пояснення всієї множини досліджуваних явищ, частини цієї множини або окремого явища. З огляду на цю особливість гіпотез їх відповідно поділяють на загальні, часткові й одиничні.
Загальна гіпотеза - припущення про певні закономірності,
які стосуються всієї множини явищ відповідної предметної
сфери.
Науку цікавлять загальні закономірності, а наукові положення виражаються, як правило, у формі загальних суджень.
Часткова гіпотеза - припущення про певні закономірності, які стосуються тільки деяких елементів множини явищ відповідної предметної сфери.
Після з'ясування специфіки підмножини явищ, кожного з яких стосується передбачувана закономірність, часткова гіпотеза перетворюється на загальну. Схема цього перетворення така: "Деякі S є Р" - "Всі S, які мають ознаку к, є Р".
Одинична гіпотеза (гіпотеза для одиничного випадку: ad hoc - "для цього") - припущення, що стосується характеристики одного-єдиного предмета чи явища.
Прикладом тут можуть бути гіпотеза Дж.-К. Максвелла про рух і структуру кілець Сатурна, гіпотеза про наявність планети - сусідки планети Уран тощо.
Розрізняють ще описові й пояснюючі гіпотези.
Описова гіпотеза - припущення про притаманні предмету властивості або форми зв'язку між спостережуваними предметами і явищами.
Ця гіпотеза намагається дати відповідь на питання: "Що становить собою даний предмет?", або "Які властивості має даний предмет?", або "В якому зв'язку перебувають дані предмети?".
Пояснююча гіпотеза - припущення про причини виникнення досліджуваних явищ.
Вона відповідає на питання "Які причини виникнення даних явищ?".
Розвиток сучасної науки свідчить про необхідність так званої математичної гіпотези. Це пояснюють тим, що для об'єктів, які вивчає сучасна наука, не завжди можна підібрати відповідні наочні образи, з якими маємо справу в повсякденному досвіді. Математична гіпотеза тісно пов'язана з феноменом, який називають мисленим експериментом.
Прагнучи відрізнити наукові гіпотези від усіх інших припущень і здогадів, турбуючись про максимальну ефективність гіпотез, учені намагаються визначити і сформулювати основні вимоги до цієї форми пізнання. Ось деякі з них:
1) принципова перевірюваність припущення, яке
оголошується гіпотезою;
2) максимальна її загальність;
3) наявність передбачувальної сили;
4) принципова (логічна) простота;
5) наступність, зв'язок висловлюваного припущення з попереднім знанням [9].
Об'єктивною основою перевірюваності наукової гіпотези є взаємозв'язок сутності й явища, зокрема та обставина, що "сутність являється".
Під максимальною загальністю треба розуміти те, що гіпотеза має пояснювати не частину фактів, які цього потребують, а всю їх сукупність. Більше того, з гіпотези повинно виводитися за можливості й ширше коло явищ, зокрема й ті, що, як здається, і не перебувають у зв'язку з досліджуваними явищами. Причому наукова гіпотеза повинна пояснювати відповідні явища глибше і повніше, ніж будь-яке інше припущення.
Наявність передбачувальної сили гіпотези виявляється в її здатності здогадатися про існування закономірності, до цього не відомої науці, та існування ще не відомих явищ, аналогічних досліджуваним, і способів відкриття (чи одержання шляхом експерименту) цих явищ.
Вимога щодо простоти гіпотези не суперечить тому фактові, що серед відомих гіпотез були й такі, що становили собою цілу систему знань, центральною ланкою якої, своєрідною синтезуючою ідеєю було відповідне припущення.
Під наступністю треба розуміти вимогу, згідно з якою гіпотеза не повинна суперечити сучасній науці. Доля істини в цій вимозі значна (нераціонально піддавати невиправданому сумніву всі результати науки), проте й абсолютизувати таку заборону не можна, пам'ятаючи про історичну обмеженість людського пізнання, зокрема про феномен відносності істини.
Усі перелічені застереження потрібно враховувати хоча б для того, щоб відрізнити від наукової гіпотези надумані, довільні, цілком безпідставні, фантастичні припущення.
Не можна ототожнювати з гіпотезою тезу доведення. Гіпотеза відрізняється від тези доведення зокрема тим, що вона є висновком правдоподібного, недостовірного умовиводу. Щоправда, вона, як і теза, потребує обґрунтування, проте рівень її ймовірності загалом вищий від імовірності тези. Не належать до гіпотез і припущення, які є засобом, а не кінцевою тезою доведення (припущення, відомі під назвою "абсолютний нуль", "абсолютно чорне тіло", "ідеальний газ" тощо).
Формулюванню гіпотези передують такі обставини:
1) виявлення явищ, причину виникнення яких неможливо з'ясувати з допомогою відомих науці знань;
2) формулювання відповідної проблеми;
3) добір і нагромадження потрібних фактів;
4) попередній аналіз цих фактів (явищ, причини яких з'ясовуються), вивчення обставин, що передували досліджуваним явищам, і тих, які їх супроводжують. При цьому вдаються до найрізноманітніших методів - доспостереження і
Loading...

 
 

Цікаве