WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаЛогіка → Аналогія - Реферат

Аналогія - Реферат

бути заперечним. Проте ті, хто визнає феномен так званого чистого обернення, має визнати цей силогізм правильним і відмовитися від загальноприйнятих правил, зокрема від того, що з двох часткових засновків не можна зробити ніякого висновку.
Визнання чистого обернення змушує відмовитися й від деяких інших правил силогізму, зокрема від того правила термінів, згідно з яким термін, який є нерозподіленим у засновку, не може бути розподіленим у висновку, та правила першої фігури силогізму, яке вимагає, Щоб менший засновок був неодмінно стверджувальним судженням.
Наприклад:
Всі квадрати - прямокутні ромби.
Жодна трапеція не є квадратом.
Отже, жодна трапеція не є прямокутним ромбом.
У цьому силогізмі порушено правила щодо крайнього терміна силогізму і меншого засновку першої фігури. Проте він може здатися правильним.
Виявлення логічної недосконалостіподібних міркувань ускладнюється тим, що за наявності додаткової інформації, яка безпосередньо не виражена в засновках, ці міркування були б правильними.
Є суперечності й у визначенні модусів силогізму та з'ясуванні кількості правильних і неправильних модусів. Насамперед немає чіткого розуміння того, що є основою поділу силогізму на модуси. Такою основою в одному випадку обирають кількісну й якісну характеристики суджень, які входять до складу силогізму (результатом такого поділу є поняття "модус силогізму"1, обсяг якого містить 64 елементи), в іншому - основою поділу вважають як кількість і якість названих суджень, так і місце середнього терміна в силогізмі (у цьому випадку під "модусом" слід розуміти різновид фігур силогізму); оскільки ж кожний із 64 модусів може мати чотири різних розташування середнього терміна, то всього модусів як різновидів фігур буде 256). Те, що модусами силогізму називають члени обох видів поділу, вносить плутанину в логічну науку. Обґрунтуємо це твердження прикладами зі спеціальної літератури. Так, за словами М. Кондакова, "У формальній логіці модусами називають 64 можливих різновидів фігур силогізму, з яких тільки 19 фігур дають при дотриманні законів логіки правильний висновок" [41]. Подібну думку підтримує К. Руденко: "Загальна кількість можливих комбінацій модусів для чотирьох фігур дорівнює 64, але тільки 19 з них є логічно правильними (коректними), тобто є правилами дедуктивних умовиводів. Решта 452утворюють неправильні модуси" [70].
Цитовані висловлювання містять до десяти логічних помилок:
1. Різновидів фігур існує не 64, а 256 (якщо різновидами фігур вважати результати поділу поняття силогізму за кількістю і якістю суджень, які входять до його складу, і місцем у ньому середнього терміна). Якщо ж поняття "силогізм" поділити, взявши за основу поділу лише місце середнього терміна, то одержимо лише 4 різновиди силогізму, чотири фігури.
2. 19 не фігур (фігур існує всього чотири) і не модусів як різновидів "...силогізму, які різняться за кількістю і якістю тих суджень, які складають його засновки", а 19 різновидів фігур силогізму з 256.
3.19 не з 643, а з 256; з 64 модусів правильними є лише 11.
4. "Правильний висновок" - неточний термін. Висновок як судження є або істинним, або хибним. Правильним чи неправильним є зв'язок між судженнями, які входять до складу силогізму. Так, модус
'Модуси силогізму (лат. modus - міра, спосіб) - різновиди силогізму, які різняться за кількістю і якістю тих суджень, що складають його засновки" [42].
2Ця думка, очевидно, запозичена в М. Кондакова: "...45 сполучень суджень не можуть бути модусами силогізму, оскільки вони суперечать правилам силогізму" [43].
3"В чотирьох фігурах силогізму число можливих комбінацій засновків дорівнює 64... В результаті виключення комбінацій, які не відповідають загальним правилам силогізму і правилам фігур залишається 19 комбінацій" [51].
ЕЕА є неправильним, оскільки суперечить правилу засновків, згідно з яким із двох заперечних суджень не можна одержати ніякого висновку. Проте за схемою неправильного модусу іноді можна одержати істинний висновок.
Про висновки неправильних силогізмів, зокрема й модусів, можна сказати з певністю лише одне: вони не випливають із засновків, оскільки одержані завдяки неправильним силогізмам.
5. Словосполучення "64 комбінації модусів" теж не витримує критики, бо комбінації модусів (скажімо, МІАІАІАІ) становлять собою бук-вене позначення суджень складного силогізму (полісилогізму). А таких комбінацій може бути нескінченність.
6. Модуси різняться не тільки за "...кількістю і якістю тих суджень, які складають їх засновки", а й за судженням-висновком. Ніхто не стане наполягати на тому, ніби модуси AAA та ААІ тотожні, хоча засновками вони не відрізняються.
7. Правильні модуси є правилами не всіх дедуктивних умовиводів, а лише деяких з них, зокрема правилами силогізмів. Більше того, деякі з них є правилами тільки однієї фігури. Так, модус Barbara є правилом лише для першої фігури.
8. Число 45 ("...45 утворюють неправильні модуси") взяте невідомо звідки. "Загальна кількість можливих... модусів для чотирьох фігур" дорівнює не 64, а 256, з яких неправильними є не 45, а 232!1 З 64 же модусів, які розглядаються безвідносно до того, яке місце займає середній термін у відповідних силогізмах, неправильними знову-таки є не 45, а 53, 52 з них суперечать правилам засновків силогізму, а один (ІЕО) - правилам термінів.
9. К. Руденко визнає існування "256 різноманітних форм су
джень" [70], проте модуси не можна вважати "різноманітними форма
ми суджень".
oк -к -к
Епіхейремою, як правило, називають такий складноскорочений силогізм, засновками якого є дві ентимеми. Так, за словами М. Кондакова, "Епіхейрема - такий силогізм2, в якому кожний із засновків становить собою ентимему" [47]. Та виникає таке питання: а як же називати складноскорочений силогізм, до складу якого входить лише одна ентимема, а роль другого засновку виконує просте категоричне судження? Тому треба погодитися з тією точкою зору, згідно з якою "Епіхейрема... - це складноскорочений силогізм, у якого обидва засновки або один з них є ентимемою" [71]. Якщо не погодитися з таким
2"Силогізм" - не найближчий рід стосовно "епіхейреми", тому точнішим тут буде поняття "складноскорочений силогізм".
визначенням епіхейреми, то доведеться розглядати як особливий вид складноскорочених силогізмів умовивід, засновками якого є одна ен-тимема і одне просте категоричне судження.
oк * -к
Суперечності в з'ясуванні сутності індукції виявляються вже при її визначенні. Так, одні вчені вважають, що індуктивним називається умовивід, в якому із одиничних суджень виводять загальне судження. Інші - ніби "індуктивний умовивід - це умовивід, у
Loading...

 
 

Цікаве